Ухвала суду № 79535951, 10.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/15/19 Справа № 695/3335/18 Категорія: ст.ст.176, 183 КПК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2018 року, якою відносно підозрюваного

ОСОБА_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

українця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з

середньою освітою, непрацюючого, зі слів - одруженого, зі слів – має на утриманні

дітей, раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання. Взято ОСОБА_8 під варту в залі судових засідань. Строк дії ухвали – по 10 грудня 2018 р. включно. Визначено ОСОБА_8 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105720,00 гривень. В разі внесення підозрюваним застави покласти на нього обов'язки: прибувати до кабінету слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою; не відлучатися за межі м.Золотоноша, Золотоніського району та м.Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити засіб електронного контролю,

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до суду з погодженим прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_10 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8

Клопотання обґрунтоване тим, що орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_8 у тому, що він в кінці вересня 2018 року, умисно, незаконно, всупереч встановленому законному порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою збуту, перебуваючи на земельній ділянці, що розташована на прилеглій території до дачної ділянки № 428 садового товариства «Промбудівець» розташованого в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, незаконно придбав, зірвавши рослини, які можливо є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс, попередньою вагою 66000.0 г, які в подальшому переніс до свого дачного будинку та зберігав з метою збуту до моменту виявлення та вилучення 12.10.2018 р. під час обшуку працівниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

По даному факту було зареєстровано кримінальне провадження №12018250150001037 від 12.10.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

13.10.2018 р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали слідчого судді, як незаконної та необґрунтованої.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що мотивувальна частина ухвали суду не відповідає дійсності з тих підстав, що ОСОБА_8, являється мешканцем АДРЕСА_1, де і проживає. Стосовно працевлаштування підозрюваного, то останній заявив, що працює не офіційно підробляє на будівництві, від чого має доход. Також доходна частина його сім'ї складається із коштів, які заробляє його дружина ОСОБА_11, яка працює робочим вчителем молодших класів та отримує заробітну плату близько 10000,00 грн.

Стосовно уникнення ОСОБА_8 слідства та суду, перешкоджання встановленню істини по справі ухилення від явки до органів досудового розслідування то суд не роз'яснює чому саме прийшов до такого висновку, тобто не аргументує його та не зазначає доказів які б підтверджували ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження №12018250150001037 відносно ОСОБА_12, у відомостях про судимість відсутні дані про судимість відносно нього, що фактично не дає підстав вважати його раніше судимим та змінює кваліфікацію вчинення злочину (відсутність мети збуту).

Зазначає, що виявлення та вилучення речей (доказів) відбулося 12.10.2018 р. Зі слів його підзахисного він весь час знаходився до 13.10.2018 р. у Золотоніському ВП, та близько першої години ночі був допитаний слідчим. Також він розповідає, що в поліції та проходженні з відділку поліції до суду він був прикутий в спецзасіб наручники, вважає, що всі ці обставини порушують право на захист ОСОБА_8 та є не припустимими.

Після затримання ОСОБА_8, наголошував працівникам слідства та суду, що буде з’являтися на виклики слідчого, та суду а саме проведення слідчих дій, та не має на меті уникнути слідства та суду. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.

Наголосив, що пред’явлену підозру ОСОБА_8 вважає необґрунтованою, оскільки в діях ОСОБА_8, не має складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а не визнання підозрюваним вини не може бути підставою для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів матеріали кримінального провадження, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали клопотання та провадження, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

За змістом ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст.177, 178, 183 КПК України і прийшла до вірного висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред’явлення ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_8 умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області правильно застосувала до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, що, з урахуванням даних про його особу, є необхідним і достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею правомірно визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов’язків, передбачених КПК України, що цілком узгоджується з положеннями ст.182 КПК України.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено обставин, в тому числі з урахуванням наведених в апеляційній скарзі сторони захисту, які можуть слугувати підставами для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, а доводи сторони захисту про необґрунтованість пред’явленої останньому підозри, не узгоджуються з доказами, якими обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8, в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів, що підозрюваний ОСОБА_8 за станом свого здоров’я чи з інших об’єктивних причин не може утримуватися під вартою, а судом таких обставин не встановлено.

Доводи апелянта про відсутність в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України та відсутність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України спростовуються матеріалами клопотання та даними встановленими, як в ході розгляду судом першої інстанції, так і апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.183, 193, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 грудня 2018 р., включно та визначено ОСОБА_8 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105720,00 гривень, та у разі внесення якої покладено на нього обов’язки: прибувати до кабінету слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою; не відлучатися за межі м.Золотоноша, Золотоніського району та м.Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити засіб електронного контролю – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :