Рішення № 79535654, 30.01.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/680/17

2/241/25/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019 року

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

за участю

представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, Моторного (транспортного) страхове бюро України, приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» ОСОБА_5, третя особа Управління державного казначейства у м. Маріуполі Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2015 року, приблизно о 16.30 год., відповідач ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним вантажним автомобілем, та рухаючись по автодорозі с. Урзуф Першотравневого району Донецької області – м. Маріуполь, в напрямку м. Маріуполя, на дільниці 13 кілометру + 200 метрів вказаної дороги в районі с. Мелекіне Першотравневого району, в порушення вимог п.п.2.9 «а», 11.3, 13.3 Правил дорожнього руху України, діючи із злочинною самовпевненістю та необережністю, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, не дотримався безпечного інтервалу при зустрічному роз’їзді, виїхав на смугу зустрічного руху, де і здійснив зіткнення з цивільним транспортним засобом ГАЗ 32213388, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «ХАРВІСТ ЕСЕТС», під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди-зіткнення транспортних засобів, пасажир цивільного транспортного засобу ГАЗ 32213388 ОСОБА_7, який був чоловіком позивачки ОСОБА_3 та рідним батьком позивача ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння, що і спричинили смерть потерпілого. 18.05.2016 року Першотравневим районним судом Донецької області відповідача ОСОБА_5, було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.415 КК України і призначено йому покарання за ч. 1 ст.415 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять років). У даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 було подано позов, який згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачам було спричинено матеріальну та моральну шкоду, а саме як зазначив в позові ОСОБА_4 він був змушений 10.02.2015 р сплатити 100 грн за утримання тіла батька, крім цього ними було сплачено 1015 грн за підготовку тіла батька до поховання та сплачено 3625 грн за договором замовленням на організацію та проведення поховання батька, також сплачено 9100 грн за організацію та проведення поминального обіду після похорон батька, а всього сплачено 13800 грн, дану суму він просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь.

Позивачкою ОСОБА_3 20.06.2015 року було сплачено 8000 за матеріал для пам’ятника, та виготовлення пам’ятнику, доставку та встановлення. 17.08.2015 року сплачено 5700 грн за доставку, покраску та встановлення огорожі на могилі її загиблого чоловіка ОСОБА_7, а всього вона змушена була понести витрати в сумі 13700 грн, дану суму вона просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь.

Крім цього позивачам було спричинено значних моральних страждань, оскільки загиблий є рідним батьком позивача ОСОБА_4 та чоловіком позивачки ОСОБА_3 Данні моральні страждання обумовлені тим, що смерть чоловіка та батька, що сталася в результаті вищевказаної події, є незворотною втратою для останніх, що спричиняє довготривалі страждання.

Отже позивачка в позовній заяві зазначила, що смертю її чоловіка вона зазнала значних страждань, її стан здоров’я значно погіршився, вона була змушена зазнати істотних прикрих змін у своєму житті та є інвалідом другої групи, а загиблий чоловік був її годувальником. Данні моральні страждання позивачка оцінює в 250000 грн. Проте з відповідачів вона просить стягнути солідарно на її користь лише 150000 грн .

Свої моральні страждання позивач ОСОБА_4 оцінює в сумі 100000 грн, які просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь.

Також позивачка просить суд довічно, солідарно стягувати на її користь з відповідачів в рахунок відшкодування шкоди інваліду, який був на утриманні потерпілого, щомісячно грошове утримання у розмірі Ѕ (однієї другої) частки середньомісячного доходу потерпілого.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, надали суду письмові заяви в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували у повному обсязі.

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України, в судове засідання не з’явився про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» в судове засідання не з’явився про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд з’ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку шо позовні вимоги підлягають частковому задоволенню згідно наступного:

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії I-HO № 898392, від 11 лютого 2015 року та копії довідки про причину смерті, ОСОБА_7 помер 09.02.15 року(а.с.5,6)

Згідно копії паспорту серії ВВ 215523, копії свідоцтва про шлюб, копії довідки загиблий ОСОБА_7 є чоловіком позивачки ОСОБА_3, та останні мешкали однією родиною (а.с.7-9, 14).

Як вбачаєтьсь з копії свідоцтва про народження загиблий ОСОБА_3А є рідним батьком позивача ОСОБА_4 (а.с. 12).

Згідно копії посвідчення серії ААА №56548, позивачка ОСОБА_3, є особою, що отримує пенсію (а.с.7-9).

Як вбачаєтьсь з копії довідки, загиблого ОСОБА_3А було поховано за рахунок позивача ОСОБА_4 (а.с.14).

Згідно копій чеків, позивач ОСОБА_4 при похованні загиблого батька витратив 1591 грн 54 коп (а.с.15).

Як вбачаєтьсь з копії квитанції № 157 та № 654, позивач ОСОБА_4 при похованні загиблого батька витратив1115 грн (а.с.16).

Згідно копії накладної від 11.02.15 р, копії рахунків з кафе «Олена», позивач ОСОБА_4 при похованні загиблого батька витратив 9100 грн (а.с.17).

Як вбачаєтьсь з копії договору від 20.06.2015 року позивачка ОСОБА_3 повинна була сплатити 8000 грн за установку пам’ятника загиблому чоловіку (а.с.19).

Згідно копії епікризу №148, копії результату огляду лікарем від 12.04.2014 року, копії результата огляду на дому, позивачка ОСОБА_3 отримувала допомогу лікаря (а.с.22-26).

Як вбачаєтьсь з копії довідки за 12 місяців 2014-2015 року, загиблий ОСОБА_7 мав дохід в розмірі 32046 грн 99 коп.

Згідно копії вироку Першотравневого районного суду Донецької області від 18.05.2016 року, копії ухвали Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі відповідача, ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.415 КК України і призначено йому покарання за ч. 1 ст.415 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять років). У даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 було подано позов, який згідно вироку Першотравневого районного суду Донецької області від 18.05.2016 року було задоволено частково, було стягнуто солідарно з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини №9937) та моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду на спорудження пам'ятника у розмірі 13700 (тринадцять тисяч сімсот) гривень.

Стягнуто солідарно з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини №9937), приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», моторного(транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 250000 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень.

Стягнуто солідарно з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини №9937) та моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду на поховання у розмірі 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) гривень.

Стягнуто солідарно з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини №9937), приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Стягнуто з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини №9937) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Харвіст Есетс» 6532 (шість тисяч п’ятсот тридцять дві) гривні 85 копійок (втрата товарної вартості).

Стягнуто з моторного (транспортного) страхового бюро України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Харвіст Есетс» вартість майнової шкоди 42433 (сорок дві тисячі чотириста тридцять три) гривні 53 копійки.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», матеріальних витрат на спорудження пам'ятника у розмірі 13700,00 гривень - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку з дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 250000 гривень – відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення матеріальних витрат на проведення поминальних обідів у сумі 9100 гривень – відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку з дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 100000 гривень – відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку на його користь з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» та дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», матеріальних витрат на поховання у розмірі 13840,00 гривень - відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення солідарно з Державної прикордонної служби, в особі військової частини №9937 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, моторного (транспортного) страхового бюро України, приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», довічно, в рахунок відшкодування шкоди інваліду, який був на утриманні потерпілого, щомісячно грошового утримання у розмірі 1/2 частки середньомісячного доходу потерпілого – залишино без розгляду, а згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства. (а.с.28-45).

Також, як вбачається з вищевказаного вироку відповідач ОСОБА_5 на виконання Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року, Законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 31 березня 2014 року Пологівсько-Чернігівським районним військовим комісаріатом Запорізької області був призваний, під час мобілізації на особливий період, на військову службу, з подальшим направленням до Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9937).

Відповідно до довідки начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 14-3670 від 13.08.2015 року, транспортний засіб ГАЗ-33071, військовий номер 0313 Ю4, перебуває на балансі військової частини 9937. Даний транспортний засіб отриманий Донецьким прикордонним загоном по шефській допомозі та оприходуваний 01.05.2005 року.

Згідно наказу начальника Донецького прикордонного загону №38-ос, солдата ОСОБА_5 зараховано до списків цієї частини, а також до всіх видів забезпечення та призначено на посаду старшого водія автомобільної групи відділення автотехнічного забезпечення інженерно-технічного відділу.

Наказом начальника Донецького прикордонного загону №1444-аг від 19 грудня 2014 року «Про закріплення транспортних засобів та допуску до самостійного керування» транспортний засіб Газ-33071 військовий номер 0313Ю4, який перебуває на обліку зазначеної військової частини та є вантажним автомобілем, було закріплено за групою військовослужбовців, у числі яких був і солдат ОСОБА_5

Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, в тому числі завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, суд вважає, що Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина9937) на правовій підставі володіє транспортним засобом ГАЗ-33071, військовий номер 0313 Ю4, яким на законних підставах керував солдат ОСОБА_5, а тому повинен відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки солідарно з відповідачем ОСОБА_5

Згідно зі ст.6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 № 1961-ІV (далі Закон № 1961),страховим випадком є дорожньо – транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Необхідною та обов’язковою умовою визнання випадку страховим, є визнання особи, відповідальність якої застрахована, винною у порушенні ПДР України, що призвело до ДТП, та, відповідно притягнення такої особи до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, транспортним засобом «ГАЗ 32213388» д/н НОМЕР_1 забезпеченим полісом ОСЦПВВНТЗ № АІ/3177102 від 01 червня 2014 року, керував водій ОСОБА_6.

ОСОБА_6 до відповідальності за порушення ПДР України не притягується, обвинувачення йому не пред’являлося, до відповідальності він не притягався.

Оскільки відповідальність застрахованої особи не настає, ДТП не є страховим випадком в розумінні ст.6 Закону № 1961, а відтак і відсутні підстави для відшкодування страховиком- приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» будь якої шкоди саме в даному випадку.

Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) передбачені випадки, коли потерпілі мають можливість отримання відшкодування від МТСБУ.

Відповідно до п. п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст. 1 Закону та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування, за шкоду заподіяну внаслідок ДТП особа, яка має право на відшкодування подає страховику (або якщо страховик невідомий –МТСБУ) відповідну заяву.

До заяви додається довідка про ДТП, довідка відповідних закладів здоров’я щодо тимчасової втрати працездатності або довідку спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо – транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку( п.35.2 ст. 35 Закону у редакції, що була на момент ДТП).

МТСБУ приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування після з’ясування обставин ДТП, протягом місяця з дня отримання документів зазначених у п.35.2 ст.35 Закону ( п. 37.1 ст. 37 Закону у редакції, що діяла на момент ДТП ).

На даний час позивачі не виконали дії, визначені Законом, для реалізації свого права, відповідно не має і правових підстав на отримання відшкодування за рахунок фонду захисту потерпілих МТСБУ, як і будь яких стягнень з даного відповідача. Законом не передбачено можливості іншого порядку прийняття рішень про виплату відшкодування. Тобто, вимоги позивачів до Моторно (страхового) бюро України є безпідставними, адже для реалізації свого права на відшкодування від МТСБУ позивачі не виконали зазначених вимог Закону.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Тобто, виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.

Отже, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодувати які зобов'язаний заподіювач шкоди у відповідності до ст. 1201 ЦК України.

Таким чином, на розсуд суду, слід стягнути солідарно з Державної прикордонної служби України в особі Військової частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 13700 грн, на спорудження пам’ятника загиблому чоловіку.

Також стягнути солідарно з Державної прикордонної служби України в особі Військової частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 100 грн за утримання тіла батька, 1015 грн за підготовку тіла батька до поховання, 3625 грн за поховання тіла батька, а всього стягнути 4740 грн

Довічно, в рахунок відшкодування шкоди інваліду, який був на утриманні потерпілого, щомісячно грошове утримання у розмірі 1/2 частки середньомісячного доходу потерпілого підлягає стягненню з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що також вказано у відповідних роз’ясненнях, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з відповідними змінами та доповненнями). Проте, з таким позовом відповідачка ОСОБА_3 до суду не зверталася, а тому ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини 2 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом враховується той факт, що загиблий з вини відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_7 був чоловіком позивачки ОСОБА_3 та рідним батьком позивача ОСОБА_4, а тому його загибель з вини відповідача спричинила позивачам тяжких моральних страждань, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити у повному обсязі, та стягнути вищевказані суми солідарно з Військової частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління та ОСОБА_5 на користь позивачів.

Отже з урахуванням викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 76-80, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. ст. 23 ст. 1166, ст. 1167, Ч. 2 ст. 1187ст. 1201 ЦК України, Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 № 1961-ІV (далі Закон № 1961), Закону України «Про поховання та похоронну справу», ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з відповідними змінами та доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, Моторного (транспортного) страхове бюро України, приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» ОСОБА_5, третя особа Управління державного казначейства у м. Маріуполі Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 13700 (тринадцять тисяч сімсот) грн, на спорудження пам’ятника загиблому чоловіку.

Стягнути з Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_4 100 (сто) грн за утримання тіла батька, 1015 грн (одну тисячу п’ятнадцять) грн за підготовку тіла батька до поховання, 3625 (три тисячі шістсот двадцять п’ять) грн за поховання тіла батька, а всього стягнути 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн.

Стягнути з Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з Державної прикордонної служби України в особі Військовій частині №9937 ЄРДПОУ 14321726 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення Першотравневого районного суду Донецької області, може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Демочко