Рішення № 79535515, 16.01.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/7321/18

Номер провадження 2/235/245/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків (нещасний випадок на виробництві), -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути з акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» грошову суму у розмірі 50000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Відповідно до позовної заяви відповідачем по справі вказано – публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське». Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Станом на ухвалення рішення по справі відбулася зміна типу товариства з публічного на приватне. Заміна типу товариства не є перетворенням юридичної особи в розумінні ст. 108 ЦПК України, тому застосування процедури заміни відповідача в порядку ст. 51 ЦПК України судом не здійснюється.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач ОСОБА_1 з 31.05.2017 року перебуває у трудових відносинах з акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське», - працює і на теперішній час гірником очисного забою. Робота на підприємстві є небезпечною та шкідливою для здоров’я, оскільки це постійний контакт із шкідливими речовинами, пилом та контрастними температурами. Здійснення такої трудової діяльності створює підвищену вірогідність спричинення шкоди здоров'ю працівника із-за неможливості підвищеного контролю людини за вказаними умовами і чинниками. 22 серпня 2017 року на АТ «Ш/у «Покровське» стався нещасний випадок, а саме під час запуску конвеєра стався перекіс стійки, кінець якої відійшов від зчеплення та перемістившись травмував ОСОБА_1 в область лівого ока. В результаті травмування на виробництві у позивача діагностовано вколочений перелом лівої вилицевої кістки, забита інфікована рана лівої надбрівної області. За результатами медичного освідчення в міжрайонній медико-соціальній експертній комісії 09.11.2017 року позивачу встановлено втрату працездатності на 30 %. Внаслідок зазначеного пошкодження здоров'я, унаслідок фізичної дії небезпечних і шкідливих умов праці (робота в шахті), в результаті отримання каліцтва позивачу заподіяно моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має певні порушення здоров'я (нездужання і послаблення), обумовленими наслідками трудового травмування, все це призвело до порушення звичного способу його життя і потребує від позивача додаткових зусиль для організації, неможливості продовження активного особистого життя, порушення його нормальних життєвих зв’язків; позивач вимушений певний час витрачати на відвідування медичних установ, потребує обстеження, консультації у фахівців охорони здоров'я. Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює у розмірі 50000,00 гривень.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 130 ЦПК України, на виклик не з’явився, надав в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представником приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_2 (діючий на підставі довіреності) на позовну заяву ОСОБА_1 подано відзив, з якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставно завищеними, заявлена сума компенсації не відповідає вимогам розумності та справедливості, оскільки згідно усталеної практики розгляду судами справ цієї категорії розмір моральної шкоди визначається відповідно до відсотків втрати працездатності та при 10 % має дорівнювати 3000 гривень, 30 % - 9000 гривень, 80 % - 24000 гривень. Крім того, позиція представника відповідача по суті справи базується на відсутності висновку медичних органів з чітким фіксуванням факту спричинення позивачу моральної шкоди. Також у відзиві представник відповідача при визначені розміру моральної шкоди просить врахувати, що позивач при укладанні трудового договору був обізнаний про умови праці, небезпечні і шкідливі виробничі фактори, тому усвідомлював ризик можливості ушкодження його здоров’я. Відповідачем позов визнано частково, не має заперечень проти присудження моральної компенсації в сумі 15000 гривень. Окремо заявлено письмове клопотання про розгляд справи в відсутність представника відповідача.

Представником третьої особи Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області ОСОБА_3 (діюча на підставі доручення) на адресу суду подано письмові пояснення по суті позову ОСОБА_1 з наданням відомостей, що позивач перебуває на обліку Фонду з 14.12.2017 року, Покровським відділенням 22.12.2017 року було виплачено позивачу одноразову допомогу у разі встановлення іншого вищого ступеня втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва в розмірі 5153,04 гривень та призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 4334,64 гривень. В судове засідання представник третьої особи не з’явилась, неявка в розумінні ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 з 31.05.2017 року перебуває в трудових відносинах з публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське», працює гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджено записами в трудовій книжці (а.с. 18-23).

22 серпня 2017 року з ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов’язків стався нещасний випадок. ОСОБА_4 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. З ОСОБА_4 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 55 від 29.08.2017 року (за формою Н-1) вбачається, що 22.08.2017 року ОСОБА_1 та інші гірники очисного вибою отримали наряд на буріння шильїв на нижньому сполученні 6 північної лави, після чого направились до місця виконання завдання та приступили до роботи. Бригада, виконавши операції з буріння трьох шпурів, скоротивши пожежнозрошувальний трубопровід, було визначено необхідність здійснити задвижку до очисного вибою приводу конвеєра лави. Для виконання цією роботи прийнято рішення в скребок підлавного конвеєра встановити стійку та другий її кінець розперти в привід конвеєра лави, що було зроблено ОСОБА_1 Після почали короткочасно включати конвеєр, при цьому ОСОБА_1, що знаходився на той час у безпосередній близькості до встановленої стіки не відійшов на безпечну відстань. В той момент стався перекіс стійки, при цьому її кінець вийшов з зчеплення з привідом конвеєра лави і перемістившись травмував ОСОБА_1 в область лівого ока. ОСОБА_1 супроводжено до підземного медичного пункту, де йому надана перша медична допомога, та по виїзду з шахти потерпілого доставлено до щелепно-лицьового хірургічного відділення центральної районного лікарні м. Покровськ; наслідки нещасного випадку – вколочений перелом лівої вилицевої кістки, забита інфікована рана лівої надбрівної області (а.с. 12-16). ОСОБА_4 проведення розслідування нещасного випадку (за формою Н-5) визначено, що причинами вказаного нещасного випадку, зокрема, є: 1) недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки – застосування стійки для задвижки конвеєра (порушення п. 1 гл. 5 розд. ІV Правил безпеки у вугільних шахтах); 2) невиконання вимог Інструкції з охорони праці – знаходження потерпілого ОСОБА_1 в небезпечній зоні (порушення п. 1.11 Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінці в шахті гірника очисного вибою) – а.с.7-11.

ОСОБА_4 виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5882/404 позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Покровській міській стоматологічній поліклініці з 22.08.2017 року по 22.09.2017 року; діагноз множинні осколкові переломи скулоорбітального комплексу зліва зі зміщенням, вінцевої відростка нижньої щелепи зі зміщенням; тупа травма, ретробульбарна гематома, пошкодження стінок орбіти в нижньо-латерному відділі, місці кріплення внутрішнього косого м'яза лівого ока; гемосінус лівої верхньощелепної і ґратчастих пазух; травматичні ушкодження гілочок трійчастого нерва зліва; скарги на біль та припухлість навколо лівого ока, наявність рани, що кровоточить лівої брови, повік лівого ока, порушення конфігурації середньої зони обличчя зліва, загальне нездужання (а.с. 28).

ОСОБА_4 висновку медичного діагностичного центру (м. Димитрове Донецької області) мультиспіральної комп'ютерної томографії головного мозку від 23.08.2017 року у ОСОБА_1 виявлено: КТ-ознаки множинних осколкових переломів ліцевогосколета (скуло-орбітальний комплекс, верхня щелепа і нижня челость зліва) зі змішанням уламків; екзофтальм зліва, виражені забої м'яких тканин обличчя; травматичних змін речовини головного мозку не виявлено; гемосінус лівої верхньощелепної і гратчастої пазухи (а.с. 27).

ОСОБА_4 медичного висновку Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» від 26.09.2017 року у ОСОБА_1 діагностовано контузію очного яблука і лівої орбіти зі зміщенням уламків (а.с. 26).

ОСОБА_4 висновку лікаря кабінету комп’ютерної томографії Покровської центральної районної лікарні від 11.12.2017 року у ОСОБА_1 виявлено: МСКТ-ознаки консолідованих переломів скулоорбітального комплексу, верхньої та нижньої щелеп зліва (а.с. 25).

ОСОБА_4 медичного висновку Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» від 16.02.2018 року, - ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в відділенні інституту з 14 по 16 лютого 2018 року з приводу посттравматичного вертикального дружнього, неакомодаційній косоглазія, гіпофоріі лівого ока; проведена операція – міотомія нижньої прямої м'язи лівого ока (а.с. 24).

ОСОБА_1 9 листопада 2017 року первинно оглянутий Покровською міжрайонною офтальмолого-кардіологічною медико-соціальною експертною комісією м. Краматорськ з встановленням йому 30 % втрати професійної працездатності строком до 01.12.2018 року (тобто на час постановлення рішення суду позивач проходить огляд повторно); прийнято висновок про умови та характер праці, а саме позивачу протипоказана робота в підземних умовах, на висоті; зазначено потребу в медикаментозному, санітарно-курортному лікуванні (підтверджено довідками серійний номер АВ № 0910855, серійний номер АБ № 0048315 – а.с. 17)

На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з отриманням ним травмуванням, що є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві.

Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Приписами ст. 173 КЗпП України за потерпілим закріплено право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. ОСОБА_4 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, фати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку, мають право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого їм органу. Аналогічна правова позиція була зазначена Конституційним Судом України в рішенні від 08.10.2008р. по справі № 1-32/2008 та Верховним Судом у постанові від 04.07.2018р. по справі №210/5023/15-ц.

ОСОБА_4 до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. №7, від 30 вересня 1994р. №11 та від 25 травня 1998 р. №15, від 24.10.2003р. №9), вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З ОСОБА_4 проведення розслідування нещасного випадку від 29.08.2017 року вбачається, що підприємством, з яким ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах, та на якому отримав виробниче травмування з втратою 30 % професійної працездатності є акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», відповідач по справі.

Суд акцентує увагу, що якщо засоби виробництва прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, то умови праці мають бути безпечними. Травмування позивача мало місце під час виконання ним трудових обов'язків, при цьому згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Актом розслідування нещасного випадку від 29 серпня 2007 року стверджується, що основними причинами нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 є недосконалість технологічного процесу, невиконання вимог інструкцій з охорони праці працівникам підприємства, в тому числі безпосередньо самим потерпілим ОСОБА_1 Підстав для висновку про те, що нещасний випадок стався лише з вини позивача по справі, суд не має.

Суд не приймає викладене в письмовому відзиві посилання представника відповідача на те, що факт спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди є недоведеним, оскільки будь-яких додаткових висновків, експертиз в даному випадку не потрібно, оскільки наявна стійка втрата працездатності позивача, та встановлення останньому другої групи інвалідності. ОСОБА_4 ст. 76 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сукупність наданих позивачем доказів: трудова книжка позивача, трудова книжка позивача, акт розслідування професійного захворювання, медичний висновок центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, епікризи, довідки МСЕК, - підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди.

ОСОБА_4 роз’яснень Конституційного Суду України у рішенні від 27 січня 2004 року № 10рп\2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Відсутність причинного зв’язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих звязків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов’язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Суд вважає, що отримавши травмування з причини нещасного випадку на виробництві, позивач ОСОБА_1 зазнав фізичну біль, хворобливі відчуття, а також страждання у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я, лікування позивача вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, як наслідок беззаперечно настали зміни у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що життя і здоров’я людини найвища соціальна цінність, невід’ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров’я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров’ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства», але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення стану здоров’я, ступінь втрати професійної працездатності, втрату виробничих здібностей, наявність певного ступеня провини позивача в отриманому каліцтві а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, - вважає необхідним задовольнити вимоги щодо компенсації моральної шкоди, стягнувши з акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 15000,00 гривень.

ОСОБА_4 п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Так, позивач ОСОБА_1 в порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судових витрат, тому передбачений п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного закону розмір мита підлягає стягненню в дохід держави з акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (розмір визначено з урахуванням дати подачі позову до суду).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків (нещасний випадок на виробництві) задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 15000 (п’ятнадцяти тисяч) гривень.

В інших позовних вимогах відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПУО 132498562) в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПУО 132498562).

Дата складання повного тексту рішення суду - 28.01.2019 року (з урахуванням положенням ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Суддя: А. С. Клікунова