
27.01.2019 227/2818/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2019 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.
за участю
секретаря с/з ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, третя особа – Орган опіки та піклування в особі Добропільської міської ради (справа № 227/2818/18),-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, третя особа – Орган опіки та піклування в особі Добропільської міської ради. Аргументуючи заявлені вимоги, зазначає, що позивач перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 24.05.2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом №80. Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося. Після розпаду сім’ї дитина проживала з позивачкою, 27.05.2018 року відповідач взяв дитину зі згоди позивачки відпочивати на місяць, проте повернути дитину відмовився, не надає можливості зустрічатись та спілкуватись з сином. Позивачка належним чином виконувала всі батьківські обов’язки відносно сина, який потребує материнської турботи, догляду та піклування. Позивачка працює приватним підприємцем, отримує щомісячний дохід. Під час сумісного проживання з відповідачем вихованням дитини займалась вона, водила по лікарням, в садочок, для дитини створені всі умови для проживання. Проте відповідач змінив замки за місцем їх сумісного проживання, що перешкоджає їй використовувати житло та речі придбані ними під час шлюбу. Позивач вважає, що примирення та подальше збереження шлюбу між ними – неможливі. На підставі викладеного в своїй уточненій заяві позивачка просить суд розірвати їх шлюб, після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на дошлюбне «Дзюба», визначити місце проживання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею за адресою: м.Добропілля, м-н Сонячний, 18/85, стягнути аліменти з відповідача на свою користь на утримання сина ОСОБА_8 у розмірі ј частини з усіх доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з дня звернення до суду. Також просила стягнути на свою користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409,60 грн.
Представник позивачки в підготовчому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та уточнив вимогу щодо стягнення аліментів, просив стягнути аліменти з 01.08.2018 року, оскільки до цього часу дитина перебувала у відповідача.
Позивачка в підготовчому судовому засіданні підтримала уточнені заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове не з’явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений. Надав до суду заяву в якій просив розглядати справу без його присутності та за участю свого представника.
Представник відповідача в підготовчому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів з 01.08.2018 року, просила визначити місце проживання дитини без визначення адреси.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Добропільської міської ради в підготовчому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, висловила думку про доцільність визначення місця проживання дитини разом з матір’ю. Зазначила, що 01 серпня 2018 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Добропільської міськрої ради було прийнято рішення про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_2, проти чого батько дитини ОСОБА_6 не заперечував, що підтверджується висновком від 10.08.2018 р. про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.
Згідно ч.4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного.
Визнання представником відповідача пред’явленого позову - не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову немає.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами є сімейними.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 24.05.2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом №80 (а.с.8)
Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 1-НО №695638 (а.с.11).
Проголошена ст.51 Конституції України охорона сім’ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно статті 112 Сімейного кодексу України, суд з’ясував фактичні взаємини подружжя, які фактично припинили шлюбні відносини, втратили почуття любові та поваги один до одного, те, що спільна неповнолітня дитина мешкає разом з позивачем, який не чинить перешкод для спілкування відповідача з дитиною.
Враховуючи фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам як позивача, так і відповідача, а також інтересам їх дитини.
Щодо позовних вимог про визначити місце проживання дитини суд зазначає таке.
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_2, складеного 10.08.2018 року службою у справах дітей Добропільської міської ради, вбачається, що за адресою м.Добропілля м-н Сонячний, 18/85 разом з ОСОБА_2 мешкають: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 В квартирі створені умови для проживання дитини: є сучасна побутова техніка, меблі, для дитини окреме спальне місце, посезонний одяг, взуття, речі постійного вжитку. За зазначеною в акті думкою комісії обстеження, для життя та розвитку дитини створені сприятливі умови (а.с.62).
З довідки про доходи від 10.07.2018р. вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, сума отриманого доходу за 2017 року становить 68730,00 грн.(а.с.48).
З побутової характеристики на ОСОБА_2, складену головою правління ОСББ «Оксамит м.Добропілля» вбачається, що характеризується з позитивної сторони, з сусідами не конфліктує, громадський порядок не порушує. (а.с.61).
З довідки від 09.08.2018 року, яка видана лікарем психіатричного кабінету КЗОЗ «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» (а.с.9), вбачається, що ОСОБА_2 на диспансерному обліку не перебуває, ознак психічного захворювання не виявлено.
З довідки №779 від 09.07.2018 року, яка видана лікарем-наркологом КЗОЗ «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» (а.с.10), вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 за наркологічною допомогою в даний заклад не зверталась, відомостей про надання наркологічної допомоги в інших закладах немає.
З психолого-педагогічної характеристики на вихованця групи «Дзвоники» Дошкільного навчального закладу «Вуглик» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 №70 від 08.08.2018 року вбачається, що дитина відвідує дитячій садок з 05.06.2017 року, поводить себе спокійно, легко вступає в контакт, ігрова діяльність відповідає віку. Вихованням дитини займаються мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_6 (а.с.66)
З виробничої характеристики, складеної ФОП ОСОБА_10 08.08.2018 року встановлено, що ОСОБА_6 працював на СТО Автоплюс автослюсарем з 11.02.2015 року, характеризується позитивно, однак за останній рік регулярно брав відпустки за особистий рахунок та відпрошувався з роботи з причини хвороби дитини та для того, що забирати дитину із дитячого садка (а.с.65).
З висновку органу опіки та піклування Добропільської міської ради вбачається від 10.08.2018 року, що дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом зі своєю матір’ю, позивачем по справі, за місцем проживання останньої, за адресою м.Добропілля вул.Першотравнева, 117/9 в приватній квартирі. В квартирі створені всі умови для належного проживання, розвитку та виховання дитини. Батько дитини ОСОБА_6, проживає за адресою: с.Заможне. вул.Молодіжна, 28. Глобинського р-ну Полтавської області. Батько дитини не заперечує проти того, щоб дитина мешкала разом з матір’ю. Згідно даного висновку, орган опіки та піклування Добропільської міської ради вважає доцільним установити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з його матір’ю, ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно із ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не прийшли до згоди, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору про місце проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою завадити розвитку дитини.
Відповідно до положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року, малолітня дитина може бути розлучена із своєю матір’ю лише за наявності виняткових обставин.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд вважає встановленим, що обидві сторони мають належні умови для проживання дитини, обидві сторони приділяють належу увагу вихованню сина.
Крім того, як вбачається з доказів, наданих суду позивачкою, а також з висновку служби у справах дітей, доцільно визначити місце проживання дитини разом з матір’ю. При цьому суд враховує, що дитина є малолітньою та розлучення її з матір’ю є недоцільним, оскільки це негативно може вплинути на його психічний стан та розвиток.
Суд вважає, що умови, створені матір’ю дитини за місцем її мешкання, є належними, що підтверджується відповідним висновком служби у справах дітей. Підстав, передбачених ч.2 ст.161 СК України, які б унеможливлювали проживання дитини з матір’ю, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, вік та інтереси дитини, обставини справи, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити з його матір'ю – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд зазначає таке.
Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Керуючись вимогами ст.180-183 СК України, враховуючи те, що на утриманні відповідача інших малолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 всіх видів доходів відповідача.
Згідно статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 10.07.2018 року, але враховуючи, що позивачка просила стягнути аліменти не з дати звернення до суду, а з 01.08.2018 року, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з 01.08.2018 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст..141 та ч.1 ст.142 ЦПК України та враховуючи, що відповідач визнав позов в повному обсязі до початку розгляду справи по суті та позивачка заявляла вимогу щодо стягнення з відповідача на свою користь понесених судових витрат у вигляді судового збору, суд вважає розподілити судові витрати наступним чином:
повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову з вимогою про визначення місця проживання дитини в розмірі 704,80 грн., згідно квитанції №6 від 16.07.2018 року (а.с.16), що складає 352,40 грн. та 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову з вимогою про розірвання шлюбу в розмірі 704,80 грн., згідно квитанції №0.0.1079041863.1 від 09.07.2018 року (а.с.17), що складає 352,40 грн., а всього повернути 704,80 грн.;
50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем за вимогу про визначення місця проживання дитини, що складає 352,40 грн. та 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем за вимогу про розірвання шлюбу, що складає 352,40 грн., а всього 704,80 грн. – стягнути з відповідача на користь позивачки;
оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 110, 112, 160, 161, 180-183 СК України, ст.ст.81, 89, 141, 142, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 24.05.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 80.
Прізвище позивача ОСОБА_2 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне «Дзюба».
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, з матір’ю – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.08.2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Повернути позивачці, ОСОБА_2, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції №6 від 16.07.2018 року на суму 704,80 грн. та квитанції №0.0.1079041863.1 від 09.07.2018 року на суму 704,80 грн., що складає 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На підставі ч.2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м.Добропілля Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Добропільським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 24.02.2015 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.
Відповідач - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_3, НОМЕР_4, виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 26.10.2001 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.
Третя особа – Орган опіки та піклування в особі Добропільської міської ради, ЄДРПОУ 32897190, юридична адреса: Донецька область місто Добропілля, вул.Першотравнева, 83.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 17 січня 2019 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 27 січня 2019 року.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя О.В. Здоровиця
17.01.2019
Судове рішення № 79534862, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 27.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/2818/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: