Ухвала суду № 79534629, 29.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4488/17

Провадження №2-п/219/7/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 листопада 2013 року в сумі 74203,14 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 7748,63 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 66454,51 грн. В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 3194,70 грн., штрафів: 500 грн. (фіксована частина), 3869,89 грн. (процентна складова) - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1600 грн.

В судовому засіданні відповідач (заявник) підтримав заяву про скасування заочного рішення, зазначивши, що судові повістки про виклик до суду по даній справі у 2017 році він отримував. Також зазначив, що він не згодний з розміром процентів, який нарахований по кредитному договору та стягнутий судовим рішенням у заочному порядку, вважає, що він повинен бути перерахований у відповідності до норм діючого законодавства України.

Представник заінтересованої особи (представник позивача) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: 29 січня 2019 року надав на адресу суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, з якого вбачається, що в заяві про скасування заочного рішення повинно бути обов'язково зазначено процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). Тобто для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань - відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Також відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. При спеціальному порядку суд першої інстанції може переглянути заочне рішення, тільки якщо відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин, порушення норм процесуального права при ухвалені заочного рішення може бути підставою тільки для апеляційного оскарження. Окрім того, відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Просить відмовити в задоволені заяви відповідача за наведених вище ним підстав.

Суд, заслухавши думку заявника, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 219/4488/17, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 листопада 2013 року в сумі 74203,14 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 7748,63 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 66454,51 грн. В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 3194,70 грн., штрафів: 500 грн. (фіксована частина), 3869,89 грн. (процентна складова) - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1600 грн. (а.с.61-62).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України,заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Твердження відповідача, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, щодо поважності його неявки в судове засідання, через відсутність належного повідомлення про розгляд справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, то: згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.32-33) - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1Відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся судовими повістками, адреса в яких була зазначена, як: АДРЕСА_1 (а.с.44, 50, 56), окрім того в матеріалах справи на а.с.47, 53, 57 маються поштові повідомлення на ім'я ОСОБА_1, з яких вбачається, що останній особисто, отримав судові сповіщення про час розгляду справи, 02 червня 2017 року, на 22 червня 2017 року та на 10 серпня 2017 року і вже з цього часу він знав про те, що є справа в суді відносно нього, але він нею не цікавився та не проявляв до неї будь якого інтересу, що суд розцінює як байдужість до самої справи, що не спростовано самим відповідачем під час розгляду даної заяви про скасування заочно рішення належними та допустимими доказами у відповідності до норм діючого ЦПК України.

Також в матеріалах справи мається заява написано безпосередньо самим ОСОБА_1 про перенесення слухання справи, яке призначено на 22 червня 2017 року для вирішення питання мирним шляхом (а.с.54), проте, інших заяв та іншої цікавості до справи відповідач вже не проявляв.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином у розумінні діючого законодавства України був повідомлений про час та місце слухання цивільної справи за позовом ПАТ КБ Приватбанк до нього про стягнення заборгованості, і тільки із-за своєї байдужості і безвідповідальності не прибув в жодне судове засідання, в наслідок чого судом було ухвалено по справі заочне рішення, тобто такі дії відповідача можна розцінити як спробу зловживання своїми процесуальними правами як сторони по справі та намагання уникнути правової відповідальності у кредитних правовідносинах з позивачем.

Що стосується посилання заявника щодо безпідставності позовних вимог позивача, які вказані у заяві про перегляд заочного рішення, то останні були враховані судом при винесенні рішення. Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 10 серпня 2017 року.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Крім того, кредитний договір між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений 25 листопада 2013 року, тому саме з цього часу заявник повинен був бути обізнаним про наявність свого боргового зобов'язання перед банком.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що заявник не навів достатніх та належних доводів про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Суд, також не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті та обґрунтуванням апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н.М. Медінцева