Рішення № 79533745, 30.01.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/11712/17

Провадження № 2/643/306/19

30.01.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря Насирової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 84596,79 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву від 17.05.2010, згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4. Договору відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для Банка передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору, при цьому, кредитор зобов’язується інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9, а позичальник зобов’язується отримувати виписки про стан та про здійснення операцій по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5 Договору). Відповідно до 1.1.5.2. Договору неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє його від виконання його зобов’язань за даним договором. Згідно п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6). У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування (п.2.1.1.12.2.1). При непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті (п.2.1.1.12.6.1). При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6). Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями відповідно до умов договору, в зв’язку з чим станом на 20.08.2017 має заборгованість у розмірі 84596 грн. 79 коп., яка складається з: тіла кредиту у розмірі 51223,71 грн.; відсотків за користування кредитом у розмірі 14964,50 грн.; пені у розмірі 13903,97 грн.; штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 4004 грн. 61 коп. штраф (процентна складова).

18.12.2017 відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведений розмір заборгованості та позивачем не доведено, що грошові кошти дійсно надавалися йому та були ним використані; позивачем не доведено про існування між ним та Банком домовленості щодо розміру процентів, типу процентної ставки та порядку її сплати. Відповідач зазначає, що нарахована позивачем пеня протягом періоду, що знаходиться поза межами позовної давності, яка встановлена в один рік, не підлягає стягненню, а також не підлягає стягненню нараховані позивачем штрафи, оскільки ця вимога незаконна та суперечить діючому законодавству (а.с.41-44).

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі та розглянути справу без його участі, про що зазначив у письмовій заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. В зв’язку з чим суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву від 17.05.2010, згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4. Договору відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для Банка передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору, при цьому, кредитор зобов’язується інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9, а позичальник зобов’язується отримувати виписки про стан та про здійснення операцій по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5 Договору). Відповідно до 1.1.5.2. Договору неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє його від виконання його зобов’язань за даним договором. Згідно п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6). У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування (п.2.1.1.12.2.1). При непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті (п.2.1.1.12.6.1). При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6) (а.с.9-25).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, які були надані йому у письмовому вигляді для ознайомлення. Відповідач зобов’язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Підписавши Анкету-заяву, відповідач уклав з банком кредитний договір.

Обов’язок позичальника повернути позикодавцеві суму позики передбачений ст. 1049 ЦК України.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд прийшов до висновку, що доводи відповідача, викладені ним у запереченнях проти позову, про недоведеність наявності та розміру заборгованості за кредитом, а також щодо розміру процентів, типу процентної ставки та порядку її сплати безпідставні та необґрунтовані, оскільки наявність та розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, а розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом визначений Умовами та Правилами надання банківських послуг, які складають Договір.

В порушення умов договору відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості зобов’язаннями, відповідно до умов договору, останнє погашення заборгованості було здійснено 02.08.2017 на суму 200,00 грн. В зв’язку з чим, згідно розрахунку заборгованості, станом на 20.08.2017 має заборгованість у розмірі 84596 грн. 79 коп., яка складається з: тіла кредиту у розмірі 51223,71 грн.; відсотків за користування кредитом у розмірі 14964,50 грн.; пені у розмірі 13903,97 грн.; штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 4004 грн. 61 коп. штраф (процентна складова) (а.с.7-8).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 549, 550, 611, 624 ЦК України за порушення грошового зобов’язання передбачена сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Враховуючи, що відповідач періодично, з 18.06.2015 по 02.08.2017 включно сплачував заборгованість за кредитним договором, підстави для застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені відсутні.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ш трафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

П енею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, відповідно до приписів ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв’язку з тим, що порушенням позичальником будь якого грошового зобов’язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутися до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2203цс15.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафів не підлягають задоволенню.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 51223,71 грн.; відсотків за користування кредитом у розмірі 14964,50 грн.; пені у розмірі 13903,97 грн., а всього 80092,18 грн.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (а.с.32).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1514 грн. 88 коп.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО № 305299, суму заборгованості за кредитним договором від 17.05.2010, що утворилась станом на 20.08.2017, у розмірі 80092 грн. 18 коп. (вісімдесят тисяч дев’яносто дві гривні 18 копійок), яка складається з тіла кредиту у розмірі 51223,71 грн.; відсотків за користування кредитом у розмірі 14964,50 грн.; пені у розмірі 13903,97 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514 грн. 88 коп., а всього стягнути 81607 грн. 06 коп. (вісімдесят одну тисячу шістсот сім гривень 06 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Поліщук