Постанова № 79533004, 31.01.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1546/18 Провадження №-3/613/5/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Уварової Ю.В., за участі секретаря Макушинської Ю.В., адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухів матеріали, що надійшли від Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 01 листопада 2018 року о 02.35 год., у м. Богодухів на площі Незалежності, 7, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та допустив наїзд на дорожній знак та бордюрний камінь. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, тілесних ушкоджень ніхто не отримав. Після чого, ОСОБА_2 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний. Крім того, ОСОБА_2 у вищезазначений час керував автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 12.1, п. 2.9 (а), п. 2.10 (а) ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєнні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що 01 листопада 2018 року, близько 03-00 години ночі він за кермом автомобіля НОМЕР_2 не перебував, а знаходився на пасажирському місці, автомобілем керував його знайомий ОСОБА_3, який в районі площі Незалежності в центрі міста Богодухів не впорався з керуванням та здійснив наїзд на бордюр. Тілесних ушкоджень ніхто не отримав, однак йому стало зле від хвилювання і він попросив відвезти його до аптеки, де він придбав корвалол. Після цього до них під’їхали працівники поліції, попросили надати документи і він надав свої, оскільки є власником автомобіля. Хто був за кермом поліцейські не питали, а одразу відвезли їх до мед закладу для проходження медогляду. Медогляд на предмет сп’яніння проходив лише ОСОБА_2 шляхом продуття алкотестеру, зробив він це добровільно, без примушування. Він дійсно цього вечору вживав алкогольні напої у зв’язку з чим і не сідав за кермо.

Після лікарні всі поїхали до відділу поліції, де ОСОБА_2 опитали, однак він нічого не підписував.

Звернув увагу, що на момент приїзду поліції автомобіль не рухався, а стояв на місці, ніхто ним не керував, працівники поліції автомобіль не зупиняли.

Крім того зазначив, що вважає, що інспектор Кириченко В.М. ставиться до нього неприязно, оскільки він (ОСОБА_2О.) виховує його (ОСОБА_4М.) дочку.

Не заперечував той факт, що дії працівників поліції з приводу вилучення посвідчення водія та проведення медогляду не оскаржував, із заявами з приводу підробки його підпису – не звертався, про неприязне ставлення до нього з боку інспектора Кириченка В.М. під час оформлення матеріалів про адмінправопорушення – не заявляв.

Просив закрити провадження у справі, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та відсутністю доказів його вини.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення працівниками поліції не враховані положення Конвенції прав людини та основоположних свобод та вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. При допиті в судовому засіданні жоден з працівників поліції не згадав про презумпцію невинуватості, ніхто не наголосив на тому, що ОСОБА_2 були роз’яснені його права в установленому законом порядку.

Звернув увагу суду, що відповідальність за статтею 130 КУпАП настає саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, тобто автомобіль має рухатись, а особа має перебувати за кермом, отже особа, яка не перебувала за кермом, не може бути притягнута до відповідальності як за статтею 130 КУпАП так і за статтею 124 КУпАП. Водночас, вважав встановленим той факт, що на момент приїзду працівників поліції автомобіль не рухався, ОСОБА_2 за кермом не перебував, та навіть ключі від автівки в нього не перебували. Є свідок, який стверджує, що за кермом був саме він, тому суду слід направити до відділу поліції встановлені під час судового засідання відомості – з метою складення протоколу про адмінправопорушення на ОСОБА_3

Просив врахувати показання свідка ОСОБА_5 – лікаря, який проводив медичний огляд та пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_2 заперечував в його присутності факт керування транспортним засобом, а кількість проміле, виявлена у ОСОБА_2 відповідає приблизно 400 грамам горілки. Отже на думку свого захисника ОСОБА_2 перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння.

Наголосив, що під час складення протоколу ОСОБА_2 працівниками поліції не було запропоновано надання юридичної допомоги, а наявні нагрудні камери – не працювали з невідомих причин або були просто ввімкнені.

Вважав, що саме працівники поліції мали б доводити справжність підпису особи в протоколі.

Зауважив, що одне тільки визнання вини не може бути підставою для притягнення до відповідальності, тому просив скасувати протоколи та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, показання свідків, виступ захисника, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння , тягне накладення на таку особу адміністративного стягнення в межах санкції даної статті.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Статтею 122-4 – КупАП встановлено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,

Всі наведені склади адміністративних правопорушень передбачають порушення Правил дорожнього руху особами, що керують транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, пояснив, що 01 листопада 2018 року вночі саме він керував автомобілем НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, який сидів поруч. На площі Незалежності в м. Богодухів, біля автостанції машину занесло та сталось зіткнення. Машина – нова і ОСОБА_2 стало погано від хвилювання за новий автомобіль, тому вони поїхали в аптеку, поліцію не викликали. Коли вийшли з аптеки – приїхали працівники поліції, запитали кому належить автомобіль, взяли документи ОСОБА_2 та стали складати протокол, потім їх відвезли до лікарні, де ОСОБА_2О, пройшов медогляд. ОСОБА_3 намагався повідомити інспектора Кириченка В.М., що за кермом був саме він, однак той не слухав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, пояснив, що він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їхали на автомобілі ОСОБА_2, за кермом був ОСОБА_3 Автомобіль занесло і стався удар в двері «Нової пошти», вони злякались та від’їхали. Хлопці поїхали в аптеку, а ОСОБА_6 – за своїм автомобілем, в лікарні та в поліції він не був пристуній.

За клопотанням захисника судом в якості свідків були допитані працівники поліції ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Зазначені свідки розповіли про обставини, за яких були складені протоколи щодо ОСОБА_2

Так, інспектор Вакуленко А.В. пояснив, що вночі з 02-00 до 04-00 голини ним був отриманий виклик по факту ДТП на площі Незалежності. По приїзду виявили пошкоджений дорожній знак та двері «Нової пошти». По слідам мастила на асфальті вони знайшли на вул. Молодіжній автомобіль КІА з пошкодженнями, біля автомобіля стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_2О, пояснив, що за кермом був саме він, що автомобіль занесло, він злякався і тому поїхав з місця ДТП. На прохання працівників надав документи та погодився на медичний огляд. Про подію ОСОБА_7 повідомив інспектора Кириченка В.М., оскільки він старший за званням і той також приїхав на місце. В ЦРЛ ОСОБА_2 пройшов огляд шляхом продуття газоаналізатору, після чого його опитали, свою причетність до порушень він не заперечував, після чого ОСОБА_9 склав три протоколи, на кожному з яких ОСОБА_2 самостійно без примусу поставив свій підпис.

Також зазначив, що на момент виявлення автомобіля, біля нього були тільки ОСОБА_3 і ОСОБА_2, інших очевидців не було, ОСОБА_3 не допитували, оскільки ОСОБА_2 свою вину не заперечував, а ОСОБА_3 не говорив, що автомобілем керував він. Нагрудної камери в нього на той момент не було, опитував і відбирав пояснення у ОСОБА_2 саме ОСОБА_7, ці пояснення ОСОБА_2 прочитав та особисто підписав, жодних заперечень проти того, щоб матеріал оформляв саме ОСОБА_9 – ОСОБА_2 не висловлював.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що працює поліцейським-водієм, пам’ятає події, щодо яких розглядається справа. Вони приїхали на виклик по ДТП, знайшли автомобіль по характерним слідам на дорожньому покритті, біля автомобіля КІА стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_2 сказав, що він був за кермом, та його занесло. Ззовні було схоже, що він п’яний, але мова була зв’язна. Тоді вони подзвонили капітану ОСОБА_4, він приїхав, запропонував пройти медогляд в лікарні і ОСОБА_2 погодився. ОСОБА_10 нічого не казав про те, що він був за кермом та взагалі відмовився давати пояснення. У кого були ключі від автомобіля – свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що знає ОСОБА_2 як мешканця міста, однак неприязних відносин між ними немає. Під час його чергування наприкінці року надійшов виклик від оператора з приводу ДТП, туди виїхала група – ОСОБА_7 та ОСОБА_8, сам він виявив подію по відеокамерам. ОСОБА_7 повідомив його про ДТП – з метою отримання вказівок.

Коли вони виявили автомобіль КІА, на якому були пошкодження, характерні для ДТП, ОСОБА_2 стояв біля авто та сказав, що він був за кермом, також там був ОСОБА_10 У зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_2 було запропоновано пройти медогляд та він погодився.

ОСОБА_10 від пояснень відмовився, про керування транспортним засобом нічого не казав.

Підписи в протоколах ставив особисто ОСОБА_2 Щодо нагрудних камер, свідок зазначив, що вони наявні, але не працюють.

Пояснив, що будь-хто з працівників поліції мав право скласти протокол.

Суд звертає увагу, що згідно з п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Водночас, аналіз розділу другого Інструкції, дає підстави вважати, що це положення стосується заборони залучати поліцейських в якості свідків під час огляду на стан сп’яніння. Отже, враховуючи відсутність прямої заборони допиту як свідків працівників поліції в судовому засіданні, суд вважає за можливе взяти до уваги показання цих свідків.

Твердження ОСОБА_2 про те, що у нього з інспектором Кириченко В.М. склались особисті неприязні стосунки не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження об’єктивними даними, отже суд не вбачає підстав критично ставитись до його показань.

Оцінюючи показання ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наряду з показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6, суд віддає перевагу саме показанням працівників поліції, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи.

В той же час суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6, оскільки вони мають дружні стосунки з ОСОБА_2, що не заперечувалось ними самими під час допиту в суді, отже не виключено, що вказані особи, надаючи показання, мали на меті допомогти ОСОБА_2 уникнути відповідальності. Крім того, суд зауважує, що версія щодо керування автомобілем саме ОСОБА_3 вперше була озвучена лише в судовому засіданні, доказів вчинення будь-яких дій з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_10, направлених на доведення такої інформації до компетентних органів – суду не надано. Отже таку позицію суд розцінює як лінію захисту та спробу ОСОБА_2 уникнути відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серій БД № 246147, № 246148 та № 246149 від 01.11.2018 року, схемою місця ДТП від 01.11.2018 року з фототаблицею, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння від 14.11.2018 року, згідно якого ОСОБА_2 01.11.2018 року перебував у стані алкогольного сп’яніння /що спростовує зазначення ОСОБА_2 в протоколі, що він вживав корвалол/, письмовими поясненнями ОСОБА_2, викладеними в протоколах, згідно яких останній зазначив, що керував транспортним засобом, допустив ДТП та залишив місце ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2, доданими до протоколів, в яких зазначено, що 01.11.2018 року вночі він рухався на автомобілі КІА, не впорався з керуванням, допустив наїзд на перешкоду, а потім в двері «Нової пошти», актом медичного огляду №242 від 01.11.2018 року, на підставі якого був складений висновок.

Щодо процедури проведення медичного огляду, то як зазначив сам ОСОБА_2, він добровільно погодився на проходження медичного огляду в медичному закладі, на огляді на стан сп’яніння на місці працівниками поліції – не наполягав, в медичному закладі добровільно продув газоаналізатор, здав аналіз сечі. Огляд був проведений протягом часу, встановленого вимогами КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, під час огляду були присутні працівники поліції, отже підстави вважати проведений огляд недійсним – відсутні.

Крім того, враховуючи, що огляд на стан сп’яніння працівниками поліції на місці не проводився, то незазначення в протоколі БД № 246147 по ч.1 ст.130 КУпАП відомостей про свідків /ч.2 ст.266 КУпАП, п.6 розділу 2 Інструкції/ суд не вважає порушенням.

До твердження особи, що притягується до адмінвідповідальності, про те, що ані зазначені вище протоколи про адміністративні правопорушення, ані письмове пояснення, в якому він визнав свою вину у скоєнні адміністративних правопорушень, ані схему місця ДТП, ані розписку про отримання транспортного засобу він не підписував, суд ставиться критично, оскільки жодних клопотань про призначення почеркознавчої експертизи він в судовому засіданні не заявляв, зі скаргами на дії працівників поліції з приводу незаконних дій відносно нього або із заявами про вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення /підроблення підпису, тощо/ – не звертався, заходи забезпечення провадження, до яких відноситься вилучення посвідчення водія та огляд на стан сп’яніння, в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП – не оскаржував.

При цьому твердження ОСОБА_2, що копії протоколів він не отримував, з їх змістом не знайомий, підписи в протоколах та інших документах до виклику в суд не бачив, не може бути враховано судом, оскільки ОСОБА_2 разом з захисником знайомився з матеріалами справи в суді до початку розгляду справи по суті, мав достатньо часу, однак жодних скарг, заяв та клопотань не подав.

Щодо диску з відеозаписом пригоди, то незважаючи на те, що ніхто з учасників справи не заперечував дійсність відеозапису та той факт, що на відео зафіксовано саме пригоду за участі автомобіля КІА, що належить ОСОБА_2, суд доходить висновку, що цей запис не може свідчити ані про наявність вини ОСОБА_2 в інкримінованих йому правопорушеннях, ані про його непричетність, оскільки з запису не вбачається, хто саме був за кермом автомобіля в момент ДТП.

Показання свідка ОСОБА_11, яка пояснила в судовому засіданні, що лише почула звук швидкого руху автомобіля та подальшого його зіткнення з дверима магазину у зв’язку з чим викликала поліцію, також не містить відомостей щодо предмету доказування у даній справі, оскільки свідок не змогла повідомити ані про колір автомобіля, ані про модель, ані про особу, що ним керувала.

Щодо показань свідка ОСОБА_5 – лікаря, який, проводив медичний огляд ОСОБА_2 на предмет алкогольного сп’яніння, то останній зазначив в судовому засіданні, що пам’ятає ОСОБА_2 оскільки проводив медичний огляд на стан сп’яніння. ОСОБА_2 дійсно перебував у стані сп’яніння, був обурений, казав, що не керував транспортним засобом. Також лікар пояснив, що не зобов’язаний перевіряти наявність підстав для проведення огляду, оскільки йому достатньо направлення працівників поліції.

Пояснив, що кількість проміле, виявлена у ОСОБА_2 відповідає приблизно 400 грамам горілки, однак стан особи від такої кількості алкоголю залежить від толерантності до алкогольних напоїв та індивідуальних особливостей організму.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_5, суд зауважує, що сам факт «обурення» ОСОБА_2 під час перебування в медичному закладі тим, що він доставлений до мед закладу незважаючи на те, що не керував автомобілем, не спростовує встановлених судом обставин, оскільки в подальшому жодних дій, направлених на відновлення його прав шляхом оскарження незаконних на думку ОСОБА_2 дій працівників поліції – ОСОБА_2 не вчинив.

Відсутність обов’язку особи доводити свою невинуватість /на якій наголошував захисник/ не позбавляє особу права активно захищатись від інкримінованого обвинувачення, надавати суду відповідні докази або просити суд такі докази витребувати, про що свідчить перелік прав особи, що притягається до адмінвідповідальності, передбачений статтею 268 КУпАП.

Положення цієї статті були роз’яснені ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Беззаперечно слушним є твердження адвоката ОСОБА_1, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння. Однак не може свідчити про відсутність складу порушення той факт, що працівники поліції в даному випадку не зупиняли автомобіль і на момент їх приїзду ОСОБА_2 стояв поруч з автомобілем, оскільки суд вважає встановленим факт керування ОСОБА_2 автомобілем в момент ДТП та залишення місця пригоди – з підстав, наведених вище, а факт його перебування у стані алкогольного сп’яніння під час керування автомобілем був підтверджений подальшим медичним оглядом.

Також суд зауважує, що відповідно до ч.2 статті 251 КУпАП, обов’язок щодо збирання доказів дійсно покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, однак посилання захисника на обов’язок особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, доводити в суді вину особи щодо якої складено такий протокол, не ґрунтується на законі, оскільки нормами КУпАП не закріплено принцип змагальності та не передбачено участь особи, що склала протокол, в судовому засіданні.

На підставі викладеного вище, в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених - ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні; ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи характер та кількість вчинених правопорушень, положення ст. 36 КУпАП, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст.ст. 34, 36, 122-4, 124, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя