Ухвала суду № 79532552, 30.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.01.2019 Справа № 554/10828/16-ц

Справа №554/10828/16-ц

Провадження №2/554/931/2018

2/554/172/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

судді Блажко І.О.

при секретарі Гребенюк С.С.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3, треті особи Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки ,-

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури 26.12.2016 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава з позовом до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки. В якому прохав: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку по вулиці Карла Лібнехта,81-ж у м. Полтаві, площею 200 м.кв. для ведення садівництва, кадастровий номер 5310137000:15:017:0055; визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 22.06.2010 за №266, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по вулиці Карла Лібнехта,81-ж у м. Полтаві, площею 200 кв.м. для ведення садівництва; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 29.07.2010 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 22.06.2010 №266; визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 31.08.2010 за №380, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_3 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по вулиці Карла Лібнехта,81-ж у м. Полтаві, площею 200 м.кв. для ведення садівництва; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ№483153 від 21.09.2010; зобов’язати ОСОБА_3 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку по вулиці Карла Лібнехта (патріарха Мстислава),81-ж у м. Полтаві площею 200 м.кв, кадастровим номером 5310137000:15:017:0055 вартістю 38179 грн.; Стягнути солідарно з виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. Івана Мазепи,30, м. Полтава), Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. Івана Мазепи,30, м. Полтава) та ОСОБА_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави,7, р/р35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО820172 ЗКПО02910060, код класифікації видатків бюджету -2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 7579 грн.00 коп. Про дату, час та місце розгляду позову повідомити Полтавську місцеву прокуратуру та сторони у справі. Вимоги обґрунтовано тим, що вказана земельна ділянка знаходиться під об’єктом природно-заповідного фонду - парку пам’ятки садово-паркового мистецтва парку «Перемога» в м. Полтаві та не може перебувати у власності, і це встановлено у вироку Київського районного суду м. Полтава від 23.04.2015 по обвинуваченню ОСОБА_4Г за ч.2 ст. 367 КК України щодо його незаконних дій по погодженню проектів землевідведення та передачі у власність 17 земельних ділянок та Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014, якою скасовано рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 08.12.2011 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою та встановлено факт створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Перемоги» площею 30,9 га, належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, а зміна цільового призначення вказаної ділянки не проводилася у визначений законом спосіб.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Октябрського районного суду м.Полтави від 21.11.2018 цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки передано для подальшого розгляду судді Блажко І.О., у зв’язку із закінченням 06.11.2018 повноважень судді Шевської О.І.

Полтавська місцева прокуратура до суду представника не направили, будучи повідомлені у встановлений ЦПК України спосіб, судової повісткою про судове засідання.

В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_3 за ордером ОСОБА_2, котра заявила клопотання про залишення позову без розгляду.

В судове засідання з'явився представник відповідачів виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, за дорученням ОСОБА_1 Відносно клопотання поклалася на розсуд суду.

Треті особи в судове засідання представників не направили, будучи повідомлені у встановлений ЦПК України спосіб.

Суд, заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_3 за ордером адвоката ОСОБА_2

Згідно зі ст.6 та ст.19 Конституції України визначено, що всі державні органи діють в межах наданих їм повноважень і у спосіб, встановлений законом. Тобто для здійснення певної дії державний орган, посадова особа, в тому числі прокурор, повинні мати чітко визначене повноваження на вчинення такої дії.

Статтею 140 Конституції України закріплено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів селачи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл,селища та міста -самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституцій законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч.5 ст.60 3У «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції: п.2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.7 ст.24 вказаного Закону повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює.або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор наділений певними процесуальними правами.

За змістом визначення поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження», наданого в рішенні Конституційного Суду України №1-199 від 08.04.1999 року під таким органом слід розуміти орган державної влади і орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, яким врегульовані земельні відносини, повноваженнями у сфері розпорядження землями комунальної власності наділені органи місцевого самоврядування, які діють від імені територіальних громад. Згідно з ст.11 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві ради не наділені делегованими державою повноваженнями, такими (делегованими) повноваженнями можуть наділятись лише виконавчі органи місцевих рад.

Таким чином, міська рада не є державним органом, не є органом, уповноваженим державою на здійснення від її імені відповідних повноважень в розумінні статті 56ЦПК України, статей 23 та 24 Закону «Про прокуратуру», а також Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена виключна компетенція органу місцевого самоврядування щодо розпорядження майном, яке перебуває у комунальній власності.

Згідно з ст.7 та ст.140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, яке є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Прокурор виходить з того, що дана земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади, і посилається на порушення інтересів держави, виходячи з того, що земля є найбільшою цінністю у державі і охороняється державою. Але таке розширене тлумачення прокурором поняття інтересів держави та відповідно його повноважень не відповідає вимогам наведених вище законів, які регулюють дані питання.

При розмежуванні інтересів держави і інтересів конкретних землевласників слід виходити з правового режиму майна і форми власності на таке майно. Суд враховує, що дана земельна ділянка не є державною власністю. Прокурором не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави.

Інтереси держави не є тотожними з інтересами конкретної територіальної громади і її органу самоврядування, а визначення прокурором «інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування» не відповідає вимогам закону.

У даному випадку відсутні інтереси держави, щодо захисту яких прокурору надано певні повноваження.

В обґрунтування цих висновків суд вважає також зазначити про таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи аналізу частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» існують достатні підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в судах стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з ч.З ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не . здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

У даному випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд вважає, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб’єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб’єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб’єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду в рамках справи № 924/1237/17.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тому даний позов подано особою, яка не має належним чином підтверджених повноважень від позивача на подання такого позову, оскільки з тексту позову взагалі не вбачається, в чиїх інтересах подано позов.

Сама позовна заява містить посилання на те, що позов подано в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області, яка перебуває в процесі припинення.

Проте по тексту позовної заяви зазначається що, власником земельної ділянки — є територіальна громада м. Полтава, а повноваженнями щодо здійснення розпорядження майном територіальної громади є Полтавська ОСОБА_5, і саме Полтавська ОСОБА_5 є юридичною особою, наділена певними повноваженнями, в тому числі по зверненню до суду, має право- та є дієздатною щодо захисту і реалізації своїх прав та обов’язків, і більш того, наділена гарантованим їй Конституцією правом самостійно визначатись у реалізації своїх прав.

У справі відсутні будь-які підтвердження від Полтавської ОСОБА_5 про звернення до прокурора з проханням звернутись до суду в його інтересах; відсутні будь-які відомості про доручення прокурору подати в його інтересах даний позов; відсутні будь-які відомості про підтримання ним позову, заявленого прокурором в його інтересах.

Згідно встановленим ст.12 і ст.13 ЦПК України принципам змагальності, рівності учасників справи і диспозитивної цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За нормами цивільного законодавства власник самостійно розпоряджається належним йому майном і своїми правами.

Згідно з ч.3 ст.57 ЦПК України якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява прокурором, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, с уд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи, подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання. Залишити позовну заяву Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки – без розгляду, в зв’язку з тим, що позов, поданий особою, що не має повноважень на ведення справи.

Керуючись ст.ст.247, 257, 354 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в :

Клопотоння представника відповідача ОСОБА_3 - задовольнити.

Позовну заяву Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки – залишити без розгляду.

Позивач - Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури, місцезнаходження 36020 м. Полтава, вулиця Козака,1.

Відповідач - виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради місцезнаходження: 36040 м. Полтава, вулиця Івана Мазепи,30.

Відповідач - Шевченківська районна у місті Полтаві рада місцезнаходження: 36040 м. Полтава, вулиця Івана Мазепи,30.

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Третя особа - Полтавська міська рада місцезнаходження м. Полтава, вулиця Соборності,36.

Третя особа - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру місцезнаходження: м. Полтава, вулиця Соборності,36.

Третя особа - Управління з питань містобудування та архітектури місцезнаходження: м. Полтава, вулиця Соборності,36.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня її вручення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 30 січня 2019 року.

Суддя І.О.Блажко