Рішення № 79530388, 17.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/129/15-ц

Номер провадження 2/404/281/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді –Панфілової А.В.

при секретарі - Проскурні О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 16935,48 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 Вла кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором. Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.11.2014 року має заборгованість - 38681,58 грн., яка складається з наступного: 9686,47 грн. - заборгованість за кредитом; 25338,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3653,23 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; від цієї суми заборгованості віднімається сума в розмірі 23028,74 грн., яка була стягнута рішенням суду від 13.09.2011 року різниця становить 15652,84 грн., відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи становлять : штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 782, 64 грн. та просив стягнути сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн.

Надалі було подано заяву про уточнення вимог, відповідно до якої зазначено , що кінцевий строк дії картки квітень 2010 року. Договір не розірваний, з 12.01.12 року по 12.01.15 року розмір заборгованості по відсоткам складає 9972,07грн.

В судовому засіданні представником позивача позов підтримано повністю.

Відповідачем надано заперечення проти позову з посиланням, що останій платіж здійснено 10.09.2008 року , з позовом банк звернувся лише 13.01.2015 року, тобто більше ніж через три роки.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Отже, згідно з умовами кредитного договору та змістом зазначених правових норм, за вищезазначеним кредитним договором, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу - в даному випадку це 10.09.2008 року, а щодо повернення кредиту в повному обсязі — після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України) - в даному випадку це 13.01.2015 року., що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Судом встановлено наступні факти.

Сторони перебувають у договірних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення кредитного договору № SAMDN34000021024274 від 28.03.2008 року ( а.с.11-17).

Згідно позовних вимог та довідки (а.с.2-5, 7-9 ) заборгованість станом на 30.11.2014 року - 38681,58 грн., яка складається з наступного: 9686,47 грн. - заборгованість за кредитом; 25338,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3653,23 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; від цієї суми заборгованості віднімається сума в розмірі 23028,74 грн., яка була стягнута рішенням суду від 13.09.2011 року різниця становить 15652,84 грн., відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи становлять : штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 782, 64 грн.

Згідно заяви про уточнення вимог банк просить стягнути заборгованість по відсоткам , нарахованих на прострочену заборгованість за період з 12.01.12 року по 12.01.15року у розмірі – 9972,07грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового роту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, щодо відмови в задоволенні позову повністю, оскільки згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, на виконання вищезазначеного кредитного договору рішенням Кіровського районного суду 13.09.2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.03.2008 року в розмірі 23028,74 грн. та витрати в розмірі-350, 29 грн. (а. с. 6).

Після 13 вересня 2011 року проплати на виконання вищезазначеного кредитного договору відповідачем не здійснювались.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Така позиція викладена в Постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 14-10цс18.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша стаття 261 ЦК України).

Як встановлено судом, банк звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у січні 2015 року.

Суд також погоджується з позицією відповідача , що позивачем останній платіж було здійснено 10 вересня 2008 року, строк дії картки закінчився у квітні 2010 року, а позов подано 13 січня 2015 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, про застосування якої просила відповідач (а. с. 147-149).

Але , суд дійшов висновку про відмову в позові не за пропуском строку позовної давності, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а з підстав безпідставності нарахування відсотків по кредиту по закінченню строку дії кредитного зобов»язання відповідно до вище викладеної позиції Верховного Суду з урахуванням факту навності винесеного рішення суду від 13.09.11року, тобто після закінчення дії кредитної картки( квітня 2010 року)..

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Відповідно до ст.ст.134,142 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 258, 267, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 134-142,223,263, 265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 ( 25000, АДРЕСА_1, ІПН- НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Судові витрати залишити по фактичному їх понесенні сторонами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з проголошення рішення .

Повний текст рішення виготовлено 25січня 2019року.

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда