Ухвала суду № 79530156, 30.01.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1272/18

2-р/379/1/19

УХВАЛА

30.01.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща заяву старшого державного виконавця Таращанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області про роз’яснення судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 заявник звернувся до суду з заявою про роз’яснення рішення ухвали Таращанського районного суду Київської області у справі № 379/1272/18 номер провадження 6/379/30/18 за заявою ОСОБА_1, стягувач: ОСОБА_2, заінтересована особа: Таращанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.11.2018 р. в судовому засіданні було розглянуто справу № 379/1272/18 6/379/30/18 за заявою ОСОБА_1, стягував: ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Суд ухвалив заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню задовольнити в повному обсязі. Проте зазначена ухвала суду є дещо не зрозумілим в частині, що стосується: «Визнати виконавчі листи № 2-151, видані 12.03.2010 року Таращанським районним судом про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 та про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 - такими, що не підлягають виконанню». В зв’язку з чим, просить суд роз’яснити судове рішення, визначивши з якого часу визнати виконавчі документи такими, що не підлягають виконанню: з моменту видачі виконавчих листів тобто 12.03.2010 року, чи з моменту винесення ухвали про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню тобто з 07.11.2018 року.

Заявник в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримує.

Учасники справи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, проте ОСОБА_5 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечує.

В силу ч. 2 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Враховуючи, що заявник та учасники справи в судове засідання не з’явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід'ємною частиною правосуддя. Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Судом встановлено, що ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2018 у справі № 379/1272/18 номер провадження 6/379/30/18 постановлено:

«Визнати виконавчі листи № 2-151, видані 12.03.2010 року Таращанським районним судом Київської області про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 та про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 - такими, що не підлягають виконанню.

Видати виконавчий лист на виконання рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 березня 2010 року у справі № 2-151/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів».

На виконання зазначеної ухвали, 26.11.2018 стягувачу видано виконавчий лист, який пред’явлено до виконання до Таращанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області.

Згідно ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

На даний час, державному виконавцю є незрозумілою резолютивна частина ухвали суду від 07.11.2018, а саме з якого часу визнати виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню з моменту видачі виконавчих листів, чи з моменту винесення ухвали суду.

Проаналізувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що визнати виконавчі листи № 2-151, видані 12.03.2010 року Таращанським районним судом Київської області такими, що не підлягають виконанню – з моменту видачі виконавчих листів.

Тому, враховуючи вищевикладене, узвала суду в цій частині підлягає роз'ясненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 271, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву старшого державного виконавця Таращанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області про роз’яснення судового рішення задовольнити.

Роз’яснити, що визнати виконавчі листи № 2-151, видані 12.03.2010 року Таращанським районним судом Київської області про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 та про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 - такими, що не підлягають виконанню, необхідно з моменту видачі виконавчих листів, тобто з 12.03.2010 року.

Копію ухвали направити учасниками справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:ОСОБА_6