Ухвала суду № 79526586, 24.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

24 січня 2019 року м. Київ № 826/8527/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Т.І. Шейко

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.

розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомАсоціації «Оператори ринку медичних виробів»доМіністерства охорони здоров'я Українипровизнання протиправним та нечинним розпорядженняТретя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача:

- Державна служба України з лікарських засобів та по боротьбі з наркотиками;

за участі представників:

- від позивача - Бондаренко Д.О., Крутій С.В.;

- від відповідача - Дяк Ю.М.;

- від третьої особи - Гнатюк О.Б.,

В С Т А Н О В И В:

Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22 грудня 2017 року №1690 «Про визнання таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16 липня 2012 року №533», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 січня 2018 року за №43/31495.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засідання 24 січня 2019 року представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 22 грудня 2017 року №1690 «Про визнання таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16 липня 2012 року №533», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 січня 2018 року за №43/31495.

Заява обґрунтована тим, що враховуючи відсутність правових підстав для зберігання Державного реєстру імовірним є те, що відповідач може припинити збереження відомостей, що містяться в Державному реєстрі або внести зміни в них чи знищити такі відомості у будь-який момент, що в свою чергу, навіть у разі ухвалення судом рішення на користь позивача, стане причиною того, що виконання такого судового рішення буде неможливим.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Так, у відповідності до положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Слід зазначити, що протиправність оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання на даній стадії фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва --

у х в а л и в:

Заяву представника Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 22 грудня 2017 року №1690 «Про визнання таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16 липня 2012 року №533», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 січня 2018 року за №43/31495 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст ухвали складено 28 січня 2019 року.