Ухвала суду № 79526270, 22.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у роз'ясненні судового рішення

22 січня 2019 року м. Київ № 826/10425/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про роз'яснення судового рішення від 10.05.2017 в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2016, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2016 по єдиному внеску на обов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 209 241,90 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №826/10425/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва 16.01.2019 від Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшла заява про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017.

Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що розгляд і прийняття рішення здійснювалось в порядку письмового провадження, відтак і розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.

З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Як вбачається з заяви відповідача, останній вважає, що вступна та описова частина рішення суперечить змісту резолютивної частини, а відтак є незрозумілою для виконання.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що у задоволенні вимог позивача було відмовлено з підстав того, що оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.04.2016 № Ф0006911201 на момент розгляду справи є відкликаною, та відповідно такою, що не порушує права та інтереси позивача.

З огляду на вищевикладене, та на те, що резолютивна частина рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Водночас суд звертаю увагу заявника на те, що якщо існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим це є підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 в адміністративній справі №826/10425/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов