Рішення № 79526128, 23.01.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2558/18

23 січня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1С.) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, оформлене листом від 01 листопада 2018 року № Б-12 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до п. "е"ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі відсутності спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зобов'язати Чортківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу відповідно до п. "е"ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 04 червня 2018 року.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Заліщицького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров’я, подавши необхідні документи. Позивач вважає, що таке право вбачається із пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким передбачено що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року – не менше 26 років 06 місяців та досягнення віку, встановленого абзацом першим п. «е» чт.55 цього Закону, а саме: 51 рік, якщо народилися з 01.01.1967 року по 30.06.1967 року. Однак відповідач своїм рішенням, оформленим листом від 01.11.2018 року за№Б-12, посилаючись на відсутність необхідного стажу для призначення спірної пенсії, оскільки такий визначено ним 19 років 02 місяці 27 днів, відмовив у її призначенні. При цьому, позивач не погоджується з доводами відповідача про часткове зарахування до пільгового стажу в період роботи на посаді зубного техніка Товстенської комунальної районної лікарні за 2000, 2002, 2005, 2017 роки та в окремих місяцях 2010-2016 років у зв'язку із відсутністю відомостей у обліковій картці системи персоніфікованого обліку (СПОВ), а також інформації про нарахування заробітної плати. Також, на думку позивача, помилковою є думка відповідача з приводу відсутності посади "зубний технік" в штатному розпис Товстенської РКЛ за 2008, 2009, 2011-2017 роки, оскільки спростовується записами у трудовій книжці. атестаційними документами, а також витягами з наказів Товстенської районної комунальної лікарні. З огляду на наведене, позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 26.12.2018 року о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

У строк, встановлений судом, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у відповідності до поданих позивачем документів, йому зарахований стаж як працівнику охорони здоров'я 19 років 02 місяці 27 днів, що не достатньо для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до п. "е"ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, представник відповідача вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо призначення пенсії позивачу на пільгових умовах слід відмовити.

26.12.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2019 року о 11:00 год. для подання стороною відповідача додаткових доказів.

23.01.2019 року позивач та представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії від 04.06.2018 року. Позивачем для призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров’я, долучені наступні документи: ксерокопія громадянина України, ксерокопія картки ідентифікаційного номера платника податків, довідка з Товстенської селищної ради про місце проживання, трудова книжка БТ ІІ №2479257, ксерокопія диплому ЗЗ №004823 з додатком до диплома, ксерокопія військового квитка НК №5017839, довідка з Товстенської районної комунальної лікарні №17 від 04.06.2018 року про відпустки без збереження заробітної плати, копія наказу на звільнення з Заліщицької центральної районної лікарні №166 від 26.08.1991 року. Вказана інформація підтверджується розпискою – повідомленням, інформацією з Протоколу комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням та виплатою Заліщицького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 року.

ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 01.11.2018 року №Б-12 позивачу повідомлено про те, що його стаж роботи не достатній для призначення пенсії за вислугу років.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2-1 розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їх зверненням з дотриманням умов, передбачених законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Згідно з розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) наступних закладів охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепід служби, Держпраці, Держпродспожив служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Відповідно до приміток 2 і 3 до названого Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від відомчої належності закладів і установ; робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, умовою для зарахування спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи працівників охорони здоров’я є наявність факту роботи у ці періоди на відповідних посадах та у закладах, віднесених до Переліку. Ця умова не залежить від обсягу робочого навантаження та від розміру заробітної плати. При цьому, допускається підсумування стажу роботи за періоди роботи в закладах та установах як освіти, так і охорони здоров’я та соціального захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно паспорта громадянина України серії МС №122177, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто досягнув віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах із його зменшенням - не менше 51 року.

Позивач з 01.04.1986 року по 28.05.1986 року працював на посаді медреєстратора Зозулинської лікарняної лабораторії, з 29.06.1986 року по 23.06.1988 року проходив службу в армії, з 12.09.1988 року по 26.08.1991 року, працював у Заліщицькій центральній районній лікарні медсестрою стоматкабінету, з 20.12.1993 року по 27.12.2017 року Товстенській районній комунальній лікарні зубним техніком, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача БТ ІІ №2479257.

Наказами №198 від 20.12.1993 року та №172 від 21.12.2017 року Товстенської райлікарні №2 підтверджена робота позивача на посаді зубного техніка.

У довідці №26 від 04.09.2018 року Товстенської районної комунальної лікарні зазначено, що позивач працював в даній лікарні на госпрозрахунковій формі оплати.

Стороною відповідача у судовому засіданні зазначено, що за індивідуальними даними в обліковій картці системи персоніфікованого обліку відсутні відомості про спецстаж за 2000-2002, 2005, 2017 роки та в окремих місяцях 2010-2016 років, а також інформація про нарахування заробітної плати. Також відсутні докази сплати страхових внесків.

У зв’язку із розбіжностями між записами в трудовій книжці та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку було проведено перевірку первинних документів по факту роботи в Товстенській районній комунальній лікарні.

При цьому, як вбачається з Протоколу комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням та виплатою Заліщицького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 року, під час проведеної перевірки встановлено, що в штатному розписі Товстенської районної комунальної лікарні за 2008, 2009, 2011-2017 року посада "зубний технік" відсутня, а також відсутня інформація про нарахування заробітної плати. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено Акт №3699 від 21.06.2018 року зустрічної перевірки документів про стаж роботи ОСОБА_1, Акт №3700 від 21.06.2018 року зустрічної перевірки документів про стаж роботи ОСОБА_1

Також, у відповідності до довідки Товстенської районної комунальної лікарні від 16.10.2018 року №34, позивач дійсно працював на посаді зубного техніка госпрозрахункового підрозділу з 20.12.1993 року (наказ №198 від 20.12.1993 року о 21.12.2017 року (наказ №172 від 21.12.2017 року) на госпрозрахунковій формі оплати праці і в штатному розписі Товстенської районної комунальної лікарні не перебував.

В той же час, судом не здобуто, а сторонами не подано до суду належних, достатніх та допустимих доказів, що підтверджують перебування позивача в штатному розписі Товстенської районної комунальної лікарні за 2008, 2009, 2011-2017 року на посаді "зубний технік".

При прийнятті рішення по суті, суд не приймає до уваги посвідчення №16/99 щодо стажування по зуботехнічній справі, посвідчення №443 щодо присвоєння другої категорії спеціальності зубний технік, посвідчення №1217 щодо присвоєння другої категорії спеціальності зубний технік, посвідчення №4787 про присвоєння кваліфікаційної категорії зі спеціальності "Ортопедична стоматологія", посвідчення про проходження курсів до диплому ЗЗ №004823 про проходження курсів підвищення кваліфікації (у 2012 році), путівку №157 для направлення позивача на цикл очно - заочний "стоматологія ортопедична" (удосконалення), посвідчення про проходження курсів до диплому ЗЗ №004823 про проходження курсів підвищення кваліфікації (у 2017 році), посвідчення №5625 про присвоєння кваліфікаційної категорії "ортопедична стоматологія", оскільки дані документи не підтверджують наявність у позивача стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, щодо твердження позивача про зарахування до стажу періоду навчання в середніх спеціальних медичних закладах та періоду проходження військової служби, суд зазначає, що як вбачається з розрахунку стажу ОСОБА_1 № п/с 424, вказані періоди до такого стажу зараховані.

З огляду на наведене, суд вважає, що робота позивача у закладах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04.11.1993 №909, не є достатньою для призначення пенсії на пільгових умовах для працівників охорони здоров'я.

А тому, суд погоджується з твердженням сторони відповідача, що стаж роботи позивача, на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, становить 19 років 02 місяці 27 днів.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд вважає. що відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах як працівнику охорони здоров'я, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат, суд зазначає, що такі, в порядку ст.139 КАС України, до відшкодування не підлягають, оскільки у задоволені позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 січня 2019 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.