Рішення № 79525508, 21.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 січня 2019 р. справа № 2040/7684/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Биковченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599), треті особи: Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Генерал поліції третього рангу Бех О.В. (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Головне управління державної казначейської служби в Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код ЄДРПОУ 37874947) про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, треті особи: Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Генерал поліції третього рангу Бех О.В., Головне управління державної казначейської служби в Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати п.1 наказу Національної поліції України Головного Управління Національної поліції в Харківській області №995 від 22.08.2018 року в частині - за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог підпункту 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, абзаців 1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", помічника чергового СРПП №3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_4 звільнити зі служби в Національній поліції України;

- поновити сержанта поліції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді помічника чергового СРПП №3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області з 04.07.2017 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.09.2018 року по день фактичного поновлення на посаді.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2017 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював помічником чергового СРПП № 3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВН ГУНП в Харківській області сержант поліції, в ОВС з 27.12.2013 року, в національній поліції України з 07.11.2015 року, на посаді з 20.06.2017 року. На виконання вимог ст.75 Закону України "Про Національну поліцію" розділу ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 №1625 та листа Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-018 "Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України", наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2018 року №761 "Про направлення на стажування працівників ГУНП в Харківській області" позивач був направлений до ГУНП в Донецькій області для стажування в період з 19.05.2018 року до 19.08.2018 року. 04.09.2018 року позивач був звільнений зі служби в Національній поліції на підставі наказу ГУНП № 242 о/с від 04.09.2018 року за наслідками висновку службового розслідування відносно працівників ГУНП в Харківській області від 16.08.2018 року. Позивач вважає, що висновок службового розслідування відносно працівників ГУНП в Харківській області від 16.08.2018 року є необ'єктивним та ґрунтується на неперевірених даних та не містить жодних належних та допустимих доказів, таким чином прийнятий на його підставі наказ ГУНП в Харківській області від 22.08.2016 року №995 в частині звільнення ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а позивач поновленню на службі в ГУНП в Харківській області. З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Через канцелярію суду 02.11.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Представник відповідача вказав, що позивач був звільнений зі служби в Національній поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) наказом начальника Головного управління від 04.09.2018 №242о\с. Підставою прийняття такого рішення слугував наказ ГУНП в Харківській області від 22.08.2018 №995 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Харківській області". Виданню наказу передувало службове розслідування, призначене наказом ГУНП в області від 23.07.2018 № 1189 "Про призначення та проведення службового розслідування". За результатами службового розслідування встановлено, що оперуповноважений СКП відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6, помічник чергового СРПП № 3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_4 та помічник чергового СРПП № 2 Нововодолазького відділення поліції Первомайського ВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_7, знаходячись на стажуванні у Великоновосілківськогому відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, 22.07.2018 прибули на службу у стані алкогольного сп'яніння. Тим самим у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_7 вбачаються порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні підпункту 6 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, абзацу 1, 4 ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині дотримання норм професійної та службової етики та дотримання законодавства України. За результатами службового розслідування факт порушення службової дисципліни з боку позивача знайшов своє підтвердження. З огляду на викладене представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до положень ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що сержанти поліції ОСОБА_4 працював помічником чергового СРПП № 3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВН ГУНП в Харківській області. Відповідно до записів у трудовій книжці позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 27.12.2013 року, з подальшим прийняттям на службу до Національної поліції.

На виконання вимог ст.75 Закону України "Про Національну поліцію", розділу ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 №1625, та листа Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2018 "Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України", наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2018 №761 "Про направлення на стажування працівників ГУНП в Харківській області", позивача було направлено до ГУНП в Донецькій області для стажування в період з 19.05.2018 року до 19.08.2018 року.

Позивач був звільнений зі служби в Національній поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) наказом начальника Головного управління від 04.09.2018 року №242 о\с. Підставою прийняття такого рішення став наказ ГУНП в Харківській області від 22.08.2018 року №995 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Харківській області". Виданню наказу передувало службове розслідування, призначене наказом ГУНП в області від 23.07.2018 року №1189 "Про призначення та проведення службового розслідування".

Зі змісту висновку службового розслідування відносно працівників ГУНП в Харківській області від 16.08.2018 року вбачається, що 22.07.2018 з ГУНП в Донецькій області до ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що цього ж дня вищезазначені працівники поліції були виявлені в стані алкогольного сп'яніння під час заступання на службу в Великоновосілківському відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області. Крім цього 30.07.2018 до ГУНП в Харківській області надійшов лист начальника ГУНП в Донецькій області з аналогічним змістом.

Під час службового розслідування було встановлено, що згідно з розстановкою нарядів Великоновосілківського відділенні поліції на 22.07.2018 та рапорту начальника сектору превенції Великоновосілківського відділенні поліції майора поліції ОСОБА_8 старший лейтенант поліції ОСОБА_6, сержанти поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 22.07.2018 близько 08.00 прибули до Великоновосілківського відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області для заступання в добовий наряд. Під час проведення інструктажу майором поліції ОСОБА_8 у зазначених працівників були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Останніх було знято з наряду та запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у Великоновосілківській центральній районній лікарні Донецької області, проте останні категорично відмовились від проходження медичного огляду.

Даний факт був задокументований працівниками Великоновосілківського відділення поліції шляхом відеофіксації. Переглядом зазначеного відеозапису було встановлено, що т.в.о. начальника Великоносілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_12. було запропоновано вищезазначеним працівникам поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останні відмовились. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому задокументовано відмову від проходження огляду на стан сп'яніння позивача.

Згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 23.07.2018 №1903 стажування сержанта поліції ОСОБА_4 у ГУНП в Донецькій області було припинено.

15.08.2018 року з метою уточнення обставин події був опитаний майор поліції ОСОБА_8, який пояснив, що 22.07.2018 він заступив на чергування до Великоновосілківського відділення поліції у якості відповідального. Під час проведення ним інструктажу з особовим складом підрозділу, які заступали на чергування у добовий наряд, ним були виявлені старший лейтенант поліції ОСОБА_6, сержант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_7, які знаходились у стані алкогольного сп'яніння, а саме мали почервонілі очі, запах алкоголю з порожнини рота, а також порушену координацію рухів.

Опитаний 15.08.2018 старший інспектор СКЗ Великоновосілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 пояснив, що 22.07.2018 він був викликаний керівництвом Великоновосілківського відділення поліції для фіксації факту перебування у стані сп'яніння працівників поліції, які прибули на службу до підрозділу. Прибувши до відділення поліції він побачив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_7, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, а саме мали почервонілі очі, запах алкоголю з порожнини рота та нечітку мову. Останнім було запропоновано пройти медичній огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вони відмовились. За даним фактом був складений акт відмови від проходження медичного огляду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься копія акту від 22.07.2018 року про відмову від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння сержанта поліції ОСОБА_4, який був складений та підписаний старшим оперуповноваженим СКП Великоносілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_12., інспектором сектору кадрового забезпечення Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_10, начальником сектору превенції Великоносілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_8, інспектором Великоносілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_1, в присутності працівників Великоносілківської центральної районної лікарні, а саме чергової медсестри та чергового лікаря ОСОБА_11. Вказаний факт в повній мірі спростовує твердження позивача та його представника, що позивач у лікарні наполягав на проходженні тесту шляхом відібрання біологічних матеріалів, але йому було відмовлено.

Суд також критично ставиться до інформації, наданої головним лікарем Великоносілківської центральної районної лікарні 20.09.2018 року за вих.№857 на адвокатський запит, що позивач для проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не доставлявся, самостійно не звертався. Факт перебування позивача у лікарні підтверджується поясненнями позивача у адміністративному позові та актом від 22.07.2018 року про відмову від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння сержанта поліції ОСОБА_4, складеного в присутності працівників лікарні.

Опитаний сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 22.07.2018 він заступив на добове чергування в Великоновосілківському відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області. Після проведення інструктажу він отримав вогнепальну зброю та спецзасоби та разом зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 та сержантом поліції ОСОБА_7 попрямував до магазину, щоб купити цигарки. Через декілька хвилин йому подзвонили з чергової частини Великоновосілківського відділенні поліції та повідомили, що їм необхідно повернутись до підрозділу. По прибуттю до відділення поліції майор поліції ОСОБА_8 повідомив їм, що до чергової частини надійшло повідомлення про те, що на перехресті вулиць Пушкіна та Гагаріна у смт Велика Новосілівка Донецької області перебувають троє працівників поліції, і один з них у стані алкогольного сп'яніння. Після цього майор поліції ОСОБА_8 наказав їм здати вогнепальну зброю та спецзасоби і повідомив, що вони зняті з наряду. За даним фактом їм запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у Великоновосілківській центральній районній лікарні Донецької області за допомогою алкотестера. Однак вони відмовились від проходження медичного огляду, оскільки ставлять під сумнів якість показників алкотестера, та запропонували надати для аналізу свою кров та сечу, на що працівники лікарні їм відмовили.

Вивченням книги розстановки нарядів Великоновосілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області від 22.07.2018 було виявлено запис про те, що сержант поліції ОСОБА_4 вогнепальну зброю не отримував, що суперечить поясненням позивача.

Також під час проведення службового розслідування старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6, сержантам поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було запропоновано пройти опитування з використанням поліграфа для встановлення наявності або відсутності вживання останніми алкогольних напоїв напередодні або в день заступання на службу, а саме 22.07.2018. Сержант поліції ОСОБА_4 від проходження опитування за допомогою поліграфа відмовився, про що ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області 02.08.2018 та 03.08.2018 було складено відповідні рапорти.

За результатами службового розслідування встановлено, що помічник чергового СРПП №3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_4, знаходячись на стажуванні у Великоновосілківськогому відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, 22.07.2018 прибув на службу у стані алкогольного сп'яніння. Тим самим у діях сержанта поліції ОСОБА_4 вбачаються порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні підпункту 6 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, абзацу 1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині дотримання норм професійної та службової етики та дотримання законодавства України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт того, що помічник чергового СРПП №3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_4, знаходячись на стажуванні у Великоновосілківськогому відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, 22.07.2018 прибув на службу у стані алкогольного сп'яніння. Доказів зворотнього матеріали справи не містять, позивачем не надано жодного доказу, що свідчить про хибність висновків службового розслідування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За змістом пункту шостого частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Станом на момент виникнення спірних правовідносин, Дисциплінарний статут Національної поліції України не набрав законної сили, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Верховної Ради України - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59106.

Так, статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначає, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського під час виконання службових обов'язків, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2016 року за № 1576/29706, поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань на життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі на інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотримання громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати у належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є виключно правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Згідно положень указаної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Суд зазначає, що відповідно до вищенаведених норм Дисциплінарного статуту працівники ОВС України повинні, в першу чергу, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, лише особи із даними якостями здатні припиняти протиправні дії осіб, захищати і охороняти від протиправних посягань на життя пересічних громадян.

Встановлена під час розгляду справи наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні ним службової дисципліни, що виразився в ігноруванні підпункту 6 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, абзацу 1, 4 ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.1 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині дотримання норм професійної та службової етики та дотримання законодавства України, та в не проходженні медичного огляду з метою спростування факту перебування у стані алкогольного сп'яніння, свідчить про відповідність дисциплінарної відповідальності, до якої був притягнутий позивач, оскільки останнім вчинено дисциплінарний проступок, що є неприпустимим для працівників Національної поліції.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2018 року по справі №804/3711/17.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачені строки накладення дисциплінарних стягнень.

Згідно цієї статті дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виконання дисциплінарних стягнень передбачено статтею 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Відповідно до указаної статті дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Крім цього, варто зазначити, що порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно підпунктів 2.2.5, 2.2.20. пункту 2.2. Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою рядового і начальницького складу адміністративного правопорушення; отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

Пунктами 5.1. - 5.4 Інструкції №230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Встановлені судом обставини справи підтверджують, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування відносно позивача, а також дотримано порядок та строки накладення і виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції, позивач в ході проведення службового розслідування надавав письмові пояснення, також письмові пояснення були відібрані від інших осіб, які брали участь у події, підстави для скасування п.1 наказу Національної поліції України Головного Управління Національної поліції в Харківській області №995 від 22.08.2018 року в частині - за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог підпункту 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, абзаців 1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", помічника чергового СРПП №3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_4 звільнити зі служби в Національній поліції України, - відсутні.

Оскільки позовні вимоги щодо поновлення сержанта поліції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді помічника чергового СРПП №3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області з 04.07.2017 року та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.09.2018 року по день фактичного поновлення на посаді, є похідними, вони також не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599), треті особи: Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Генерал поліції третього рангу Бех О.В. (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Головне управління державної казначейської служби в Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код ЄДРПОУ 37874947) про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.01.2019 року.

Суддя Біленський О.О.