Рішення № 79524801, 29.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2018 року справа № 320/6175/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс V" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс V" з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням 2-го резервного методу.

Ухвалою від 26.11.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та в обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем до митного оформлення подано чотири митних декларації. Так згідно тимчасової митної декларації від 13.09.2018 №UA125110/2018/417582 поданої позивачем для підтвердження митної вартості товару «трикотажне полотно», країна виробництва TR були надані документи, перелік, яких зазнається в декларації. За результатами розгляду наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та інформаційне повідомлення АСАУР, було з'ясовано, що у наданих до митного оформлення документах були виявлені розбіжності та встановлено відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме: не надано банківській платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; вартість товару з врахуванням доставки до України зменшилась до 2,77 дол.США/кг. Проте згідно Коносаменту від 21.08.2018 №18/08/300/07494-0009421 товар постачається на умовах EXW Istanbul; згідно наданої декларації країни відправлення товар постачається згідно інвойсу №V FYS2018000000387 та №V 18243160118860028288361 від 15.08.2018, до митного оформлення надано фактуру № FYS2018386; в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів пов'язана з їх транспортуванням до порту або ішного місця ввезення на митну територію України; відсутні відомості щодо страхування товарів передбачені частиною 10.6 та 10.7 статті 58 МК України; наданий прайс-лист не містить дати. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Тому встановити дійсність цін вказаних в прайс-листі на момент купівлі-продажу не має можливості; додатково слід відмітити, що згідно товаросупровідних документів товар постачається по складу 40% котон та 60% поліестер, проте згідно 31 графи митної декларації товар має різне співвідношення котону та синтетичних ниток, що впливає на якісні характеристики імпортованих товарів та вартість товару. Тому відповідно п.4.2 до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів». Стверджує, що інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні. Наданий прайс-лист на сток 2018 року не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії. Зазначене, не дає можливості упевнитися в істинності або точності відомостей в документах, поданих позивачем до митного оформлення. Зазначає, що висновок експерта щодо вартісних характеристик товару не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наводяться, тому носить виключно інформаційний характер. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що ідентифікують передоплату за оцінювану партію товару згідно договору до моменту відправки, не усунено розбіжності виявлені щодо умов поставки товару та не надано документів від відправника щодо фактур які вказані в декларації країни відправлення. Копія експортної, декларації надана без урахування вимог ст. 254 МКУ, тобто без-надання офіційного перекладу. Вищевикладені розбіжності, неточності та сумнів в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах, не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Зазначає, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, які було надано Товариством «Солтекс V», розглянуто митницею та взято до уваги, але вони не стали підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Вищезазначені документи містили розбіжності та неточності, подані не в повному обсязі. По тимчасовій митній декларації від 16.10.2018 року №А125110/2018/419835 поданої позивачем для підтвердження митної вартості товару «трикотажне полотно, пофарбоване...», країна виробництва ТR були надані документи, перелік, яких зазнається в декларації. За результатами розгляду наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та інформаційне повідомлення АСАУР, було з'ясовано, що у наданих до митного оформлення документах були виявлені розбіжності та встановлено відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме: зокрема, заявлений у графі 31 МД № UА125110/2018/419835 товар (виготовлене з волокон бавовни 70% та синтетичних волокон поліефіру 30%) не відповідає товару, зазначеному в інвойсі від 24.09.2018 № FYS2018450 та Додатку № 2 до контракту від 01.08.2018 № 003СТ/2018 (40% бавовна та 60% поліестер); також, п. 4.1 контракту від 01.08.2018 № 003СТ/2018 та Додатком № 2 до контракту передбачено передоплату в розмірі 100%, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні; в інвойсі від 24.09.2018 № FYS2018450 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні; наданий прайс-лист на сток не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії, не містить також інформації щодо артикулів товару та не містить того виду тканини, що заявлений у графі 31 МД (виготовлене з волокон бавовни 70% та синтетичних волокон поліефіру 30%); копія декларації країни відправлення надана без урахування вимог ст. 254 МК України. Як зазначалось в електронному повідомленні декларанту, в інвойсі від 24.09.2018 № FYS2018450 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. У надісланому листі від 18.10.2018 № 1810/18-01 позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо даних розбіжностей, лише надано формальну відписку щодо стокового товару та жодним чином це не підтверджено документально. Додатково надано висновок експерта щодо вартісних характеристик товару, з якого не можливо однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наводяться, тому носить виключно інформаційний характер. Підтверджуючих бухгалтерських документів, на підставі яких складена бухгалтерська довідка (виписки з бухгалтерських рахунків) не надано. Наданий банківський документ містить інформацію щодо оплати після ввезення на митну територію України, хоча п. 4.1 контракту від 01.08.2018 № 003СТ/2018 та Додатком № 2 до контракту передбачено передоплату в розмірі 100%, про що також було зазначено в електронному повідомленні митниці. Крім того, згідно п.4.4. Договору Продавець відправляє товар тільки після отримання оплати. У надісланому позивачем листі від 18.10.2018 № 1810/18-01 інформація щодо даного факту (товар відправлено без оплати, що суперечить умовам договору) відсутня. Отже, декларантом не надано банківські платіжні документи, що ідентифікують передоплату за оцінювану партію товару згідно з договором, до моменту відправки товару. Отже, подані декларантом основні та додаткові документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.

По митній декларації від 30.10.2018 року №UA125110/2018/421038 поданої позивачем для підтвердження митної вартості товару «трикотажне полотно, пофарбоване...», країна виробництва TR були надані документи, перелік, яких зазначається в декларації. За результатами розгляду наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та інформаційне повідомлення АСАУР, було з'ясовано, що у наданих до митного оформлення документах були виявлені розбіжності та встановлено відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме: зокрема, до митного оформлення надані два інвойса від 03.10.2018 № FYS2018476 в описовій частині зазначено «%40 cot% 60 poly fabric" та інвойс від 03.10.2018 № FYS2018476 в описовій частині зазначено «knitted fabric %40 cot%60 poly stock,4 th-5th SORT 180 CM". В інвойсі від 03.10.2018 № FYS2018476 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні. Крім того на маркуванні товару не міститься інформація про те, що товар стоковий та відтсутня що до його 4-5 сорту; наданий прайс-лист на сток не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії. Також банківський платіжний документ від 26.10.2018 б/н не містить інформації щодо номеру та дати інвойсу за яким здійснено оплату за товар, що суперечить п.4.2 контракту від 01.08.2018 № 003СТ/2018 - оплата за товар здійснюється шляхом оплати покупцем виставленого продавцем інвойсу на товар. Крім того, в інвойсі від 03.10.2018 № ГУ82018476 вказано, що імпортований товар є стоковим, сорт 4 та 5, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні.

Крім того, під час проведення митного огляду товару (акт про проведення митного огляду від 30.10.2018 № UА125110/2018/421038) встановлено відсутність, на маркуванні задекларованого товару будь-яких даних щодо сорту товару, а також не встановлено будь-яких ознак невідповідності якісним вимогам товару. Однак на маркуванні товару є дані щодо типу, партії, ширини, ваги, щільності задекларованого товару, які відсутні в товаросупровідних документах та які суттєво впливають на ціну товару. Наданий прайс-лист від 03.10.2018 №б/н на сток не містить даних щодо дати видачі документу, терміну дії тощо. Крім того, в копії експортної декларації від 03.10.2018 № 18343100ЕХ219516 в графі 44 зазначено документ TPS E-Fatura від 03.10.2018 № V 18243160110886003385278/1/, однак до митного оформлення зазначений документ не наданий. Декларантом надана копія декларації країни відправлення від 03.10.2018 №18343100ЕХ219516 без урахування вимог ст. 254 МК України, а також надісланий лист від 30.10.2018. № 30-10/18-02 з проханням не проводити письмову консультацію та прийняти рішення по вартості товару. Отже, декларантом не надано банківські платіжні документи, що ідентифікують передоплату за оцінювану партію товару згідно з договором, до моменту відправки товару, а також інші документи, згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ст. 58 МК України. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

По тимчасовій митній декларації від 05.11.2018 року №UА125110/2018/421434 поданої позивачем для підтвердження митної вартості товару «трикотажне полотно, пофарбоване...», країна виробництва ТR були надані документи, перелік, яких зазнається в декларації. За результатами розгляду наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та інформаційне повідомлення АСАУР, було з'ясовано, що у наданих до митного оформлення документах були виявлені розбіжності та встановлено відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості, а саме: зокрема, заявлений опис у графі 31 ЄМД від 05.11.2018 № UА125110/2018/421434 не можливо ідентифікувати з товаром, який зазначено в інвойсі від 13.10.2018 № FYS2018493, в зв'язку з неякісною сканкопією; п. 4.1 контракту від 01.08.2018 № 003СТ/2018 та Додатком № 4 до контракту передбачено передоплату в розмірі 100%, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні; в гр. 31 ЄМД зазначено, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, або таким що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на вартість товару. Проте документи, в підтвердження того факту, що товар є стоковим, відсутні.

Декларантом надано додаткові документи, які не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містять додаткові розбіжності: зокрема наданий банківський документ містить інформацію щодо оплати після ввезення на митну територію України, хоча п. 4.1 контракту від 01.08.2018 № 003СТ/2018 та Додатком № 4 до контракту передбачено передоплату в розмірі 100%, про що також було зазначено в електронному повідомленні митниці; крім того, згідно п.4.4. Контракту Продавець відправляє товар тільки після отримання оплати. Отже, декларантом не надано банківські платіжні документи, що ідентифікують передоплату за оцінювану партію товару згідно з договором, до моменту відправки товару; - надана бухгалтерська довідка від 06.11.2018 №0611 стосується оприбуткування партії товарів, оформлених за ЕМД від 24.10.2018 № UА125110/2018/420665 та ЕМД від 31.10.2018 № UА 125110/2018/421243. В підтверджуючих бухгалтерських документах, а саме: прибуткова накладна від 31.10.2018 №ТОВ-000003 та прибуткова накладна від 19.10.2018 №ТОВ-000002 на підставі яких складена така довідка, зазначено курс долара 5,7, проте в бухгалтерській довідці від 06.11.2018 №0611 зазначено курс долара США 28,036647 та 28.164437 відповідно. Декларантом додатково надано копію роздруківки електронної декларації країни відправлення, в якій зазначено інвойс від 13.10.2018 №FYS2018000000493, що не відповідає номеру інвойсу наданого до митного оформлення - №FYS2018493. Також зазначається, що на роздруківці електронної декларації країни відправлення відсутні відмітки митного органу країни відправлення. Декларантом не надано висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товару. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч.2 ст. ст. 58 МК України.

Представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала в не скасуванні рішень про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000137/2 від 19.09.2018, №UA125000/2018/000159/1 від 19.10.2018, №UA125110/2018/110672/2 від 13.10.2018, №UA125000/2018/000183/2 від 07.11.2018. Крім того, позивачем також подано відповідь на відзив відповідача в обґрунтування якого позивач підтримав свою позицію викладену в позовній заяві.

Сторони 22.12.2018 подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. У зв'язку з чим, ухвалою від 22.12.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

01 серпня 2018 року між Ihya Tekstil Ta§imacilik Gida San.Tic.Ltd.$ti, компанією, зареєстрованою в Турецькій Республіці, (надалі - «продавець»), та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018 від 01 серпня 2018 року (надалі - «Договір»), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 та 4.2 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід'ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також, його вартість, упаковка й маркування, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Продавець і позивач погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,00 долара США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до цього договору. Оплата здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Оплата за товар буде проводитися шляхом оплати позивачем виставленого Продавцем інвойсу на товар.

27 серпня 2018 року продавець та позивач уклали додаткову угоду №003СТ/2018/1 від 27 серпня 2018 року до договору, якою внесли зміни до банківських реквізитів позивача.

Так, 14 серпня 2018 року продавець та позивач уклали додаток №1 від 14 серпня 2018 року до основного договору. Відповідно до пункту 1 додатку 1 продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме трикотажне полотно (40% бавовна та 60% поліестер, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 6006 відповідно до діючої на момент укладання додатку 1 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, завширшки 180 см, у кількості 27 492,45 кг., за ціною 2,77 долара США за 1 кг. Загальна вартість товару 1 згідно з пунктами 1-3 Додатку 1 та Інвойсу №FYS2018386 від 15 серпня 2018 року склала 76 154,09 долари США, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

07 вересня 2018 року позивач з метою переміщення товару 1 через митний кордон України подав попередню Митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2018/947292 від 07 вересня 2018 року.

13 вересня 2018 року позивач подав до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2018/417582 від 13 вересня 2018 року, відповідно до графи 31 якої позивачем був зазначений товар-1 під наступними позиціями: - трикотажне полотно, пофарбоване, поперечнов'язаного переплетення, без покриття та без просочення, з одного боку піддане ворсуванню-начісуванню (не ворсове), виготовлене з волокон бавовни 70% та синтетичних волокон поліефіру 30%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 40 560 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробник: продавець, у кількості 15 474,75 кг; - полотно трикотажне, поперечнов'язаного переплетення, з ниток різних кольорів, з еластомірних ниток поліуретану 1%, синтетичних волокон поліефіру 57% та волокон бавовни 42%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 7 475 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробни продавець, у кількості 2 836,6 кг; - трикотажне полотно, пофарбоване, поперечнов'язаного переплетення, без покриття та без просочення, виготовлене з волокон бавовни 80%, еластомірних ниток поліуретану 10% та синтетичних волокон поліефіру 10%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 16 640 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробник: продавець, у кількості 5 557,05 кг; - трикотажне полотно, пофарбоване, поперечнов'язаного переплетення, без покриття та без просочення, виготовлене з волокон бавовни 69%, еластомірних ниток поліуретану 1% та синтетичних волокон поліефіру 30%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 9 425 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробник: Продавець, у кількості 3 624,05 кг.

Таким чином, відповідно до граф 20, 22 Митної декларації загальна митна вартість товару-1 складає 76 154,09 долари США, як це зазначено в пунктах 1-3 Додатку 1 та Інвойсу 1, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 1, у яких міститься посилання на Інвойс 1, й Інвойсом 1, у якому зазначені умови поставки Товару-1, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто продавець оплатив витрати, необхідні для доставки товару 1 до місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не с об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач при поданні митної декларації надав відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору; Додатку 1; Інвойсу 1; Пакувального листа Продавця на Товар 1; Експортної декларації №18330100ЕХ135687 від 15 серпня 2018 року; Коносаменту №18/08/300/07494-0009421 від 21 серпня 2018 року.

13 вересня 2018 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) відповідача від 13 вересня 2018 року щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару-1 за Митною декларацією №UA125110/2018/417582. У своєму запиті відповідач витребував від позивача надання наступних документів: 1) банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписки з бухгалтерської документації; 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

18 вересня 2018 року позивач, у відповідь на запит надав відповідачу лист №1809/18-01 від 18 вересня 2018 року. Так, зокрема, у своєму листі позивач надав відповідачу наступні документи та інформацію: щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії виписки в форматі SWIFT - Повідомлення MUR: 684 Reference NJBKLI0907L005T від 10 вересня 2018 року на суму 16 154,09 долари США та Виписки в форматі SWIFT - Повідомлення MUR: 2 Reference NJBKLI0912L006U від 13 вересня 2018 року на суму 60 000,00 доларів США; щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару - позивач повідомив відповідача про відсутність у нього станом на день підписання листа 1 інших платіжних (крім вказаних вище у пункті 1) та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару 1, адже він знаходився в зоні митного контролю Відповідача і не був випущений у вільний обіг; щодо транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - позивач повідомив відповідача, що в нього відсутні будь-які транспортні (перевізні) документи, згідно з якими витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки, як це було зазначено вище, поставка товару 1 відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010), згідно з якими позивач не має жодних зобов'язань щодо укладення договору (контракту) перевезення товару, й, окрім того, пунктом 3.2 Додатку 1 прямо передбачено, що ціна товару 1 включає в себе в тому числі вартість його доставки. Окремо позивач зазначив, що надавав відповідачу копії відповідних товарно-транспортних накладних (CMR). Водночас, усі витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару 1, пов'язані з його транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, вже включені в доставку товару 1 й додатково позивачем не оплачувалися; щодо страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування - позивач звернув увагу Відповідача, що в нього відсутні будь-які страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, оскільки, як це вже було зазначено вище, поставка товару 1 відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010), згідно з якими позивач не має зобов'язань щодо укладення договору (контракту) страхування товару 1. При цьому, позивачем на добровільних засадах також не було укладено будь-яких договорів страхування, пов'язаних із товаром 1; щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач звернув увагу відповідача, що в запиті 1 відповідач усупереч судовій практиці Верховного Суду не конкретизував вимоги до витребовуваної виписки з бухгалтерської документації та, що саме така виписка має підтвердити. Відтак Позивач об'єктивно був позбавлений можливості надати цей витребовуваний документ Відповідачу та просив Відповідача конкретизувати вимоги з метою надання позивачем такої бухгалтерської виписки; щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - на підтвердження якісних та вартісних показників товару 1 позивач надав відповідачу фотокопію Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-608 від 17 вересня 2018 року.

19 вересня 2018 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000137/2 від 19 вересня 2018 року, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару 1.

Позивач 19.09.2018 для випуску товару 1 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із рішенням 1, подав повторно відповідачу тимчасову Митну декларацію ІМ40ТН №ТГА125110/2018/417987 від 19 вересня 2018 року та відповідно до рішення 1 сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати позивачем митних платежів для товару 1 у розмірі 224 504,55 грн..

27 вересня 2018 року відповідач своїм листом №7401/4/10-70-19-47 від 27 вересня 2018 року повторно повідомив позивача про неможливість визнання задекларованої ним митної вартості товару-1 та про прийняте відповідачем рішення №UA125000/2018/000137/2 від 19.09.2018.

18 жовтня 2018 року відповідач прийняв рішення про визначення коду товару №КТ-UА125000-0098-2018 від 18 жовтня 2018 року, яким підтвердив правильність складу товару 1, зазначеного в додатку 1 та інвойсі 1.

24 жовтня 2018 року позивач з урахуванням рішення про визначення коду товару та нескасованого рішення №UA125000/2018/000137/2 від 19.09.2018 подав до відповідача додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2018/420663 від 24 жовтня 2018 року.

Так, 21 вересня 2018 року продавець та позивач уклали додаток №2 від 21 вересня 2018 року до основного договору. Відповідно до пункту 1 Додатку 2 продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме трикотажне полотно (40% бавовна та 60% поліестер, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 6006 відповідно до діючої на момент укладання Додатку 2 УКТ ЗЕД, завширшки 180 см, у кількості 10 037 кг, за ціною 3,00 долари США за 1 кг. Загальна вартість Товару-2 згідно з пунктами 1-3 Додатку 2 та Інвойсу №FYS2018450 від 24 вересня 2018 року склала 30 111,00 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

12 жовтня 2018 року позивач з метою переміщення Товару 2 через митний кордон України подав попередню Митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2018/954056 від 12 жовтня 2018 року.

16 жовтня 2018 року позивач подав до відповідача тимчасову Митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2018/419835 від 16 жовтня 2018 року, відповідно до графи 31 якої позивачем був зазначений Товар-2 під наступною позицією: трикотажне полотно, пофарбоване, поперечнов'язаного переплетення, без покриття та без просочення, з одного боку піддане ворсуванню- начісуванню (не ворсове), виготовлене з волокон бавовни 70% та синтетичних волокон поліефіру 30%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 27 430 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробник: Продавець, у кількості 10 037 кг.

Таким чином, відповідно до граф 20, 22 Митної декларації 2 загальна митна вартість Товару 2 складає 30 111,00 доларів США, як це зазначено в пунктах 1-3 Додатку 2 та Інвойсу 2, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 2, у яких міститься посилання на Інвойс 2, й Інвойсом 2, у якому зазначені умови поставки Товару 2, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто Продавець оплатив витрати, необхідні для доставки Товару 2 до місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, позивач при поданні Митної декларації 2 надав відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору; Додатку 2; Інвойсу 2; Пакувального листа Продавця на Товар 2; Експортної декларації №18343100ЕХ212307 від 25 вересня 2018 року; Коносаменту №18/09/300/07619-0009571 від 30 вересня 2018 року.

16 жовтня 2018 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) відповідача від 16 жовтня 2018 року щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару 2 за Митною декларацією №UA125110/2018/419835 від 16 жовтня 2018 року. У своєму Запиті відповідач витребував від позивача надання наступних документів: 1) банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписки з бухгалтерської документації; 4) висновків про якісні та вартість характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як уже зазначалося вище, що відповідно до частин третьої та п'ятої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Позивач 18.10.2018 у відповідь на запит 2 надав відповідачу лист №1810/18-01 від 18 жовтня 2018 року з наступними документами та інформацією: щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару - Позивач надав відповідачу для ознайомлення на 1 аркуші фотокопію Виписки в форматі SWIFT - Повідомлення MUR: 2 Reference NJBKLI0925L006U від 15 жовтня 2018 року на суму 30 111,00 долари США; щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару - так як у позивача станом на день підписання листа 2 були відсутні інші платіжні (крім вказаного вище у пункті 1) та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару-2, адже він знаходився в зоні митного контролю відповідача і не був випущений у вільний обіг, то позивач не міг надати відповідачу інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару-2 та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару-2; щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 1 аркуші оригінал Бухгалтерської довідки позивача №1710 від 17 жовтня 2018 року; щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - на підтвердження якісних та вартісних показників товару-2 позивач надав відповідачу фотокопію Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-720 від 18 жовтня 2018 року на 1 аркуші.

Відповідач 19.10.2018 прийняв рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000159/1 від 19 жовтня 2018 року, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості Товару 2.

19 жовтня 2018 року позивач для випуску товару-2 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням №UA125000/2018/000159/1 від 19 жовтня 2018 року, подав повторно відповідачу тимчасову Митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2018/420265 від 19 жовтня 2018 року та відповідно до Рішення №UA125000/2018/000159/1 від 19 жовтня 2018 року сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати позивачем митних платежів для товару-2 у розмірі 62 471,65 грн..

24 жовтня 2018 року позивач з урахуванням рішення про визначення коду товару та нескасованого рішення №UA125000/2018/000159/1 від 19 жовтня 2018 року подав до відповідача додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2018/420665 від 24 жовтня 2018 року.

Так, 02 жовтня 2018 року продавець та позивач уклали Додаток №3 від 02 жовтня 2018 року до основного Договору. Відповідно до пункту 1 Додатку 3 продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме трикотажне полотно (40% бавовна та 60% поліестер, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 6006 відповідно до діючої на момент укладання Додатку З УКТ ЗЕД, завширшки 180 см, у кількості 9 119,5 кг, за ціною 3,00 долари США за 1 кг. Загальна вартість Товару 3 згідно з пунктами 1-3 Додатку 3 та Інвойсу №FYS2018476 від 03 жовтня 2018 року склала 27 358,50 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

Позивач 24.10.2018 з метою переміщення товару 3 через митний кордон України подав попередню Митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2018/956445 від 24 жовтня 2018 року.

30 жовтня 2018 року позивач подав до відповідача Митну декларацію ІМ40ДЕ №UA125110/2018/421038 від 30 жовтня 2018 року, заповнену в звичайному порядку в розумінні статті 258 МК України, відповідно до графи 31 позивачем був зазначений товар-3 під наступною позицією: трикотажне полотно, пофарбоване, поперечнов'язаного переплетення, без покриття та без просочення, з одного боку піддане ворсуванню-начісуванню (не ворсове), виготовлене з волокон бавовни 40% та синтетичних волокон поліефіру 60%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 24 180,00 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробник: продавець, у кількості 9 119,5 кг. Таким чином, відповідно до граф 20, 22 Митної декларації 3 загальна митна вартість товару-3 складає 27 358,50 доларів США, як це зазначено в пунктах 1-3 Додатку 3 та Інвойсу 3, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 3, у яких міститься посилання на Інвойс 3, й Інвойсом 3, у якому зазначені умови поставки Товару 3, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто продавець оплатив витрати, необхідні для доставки Товару 3 до місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, позивач при поданні Митної декларації №UA125110/2018/421038 від 30 жовтня 2018 року надав відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору; Додатку 3; Інвойсу 3; Пакувального листа Продавця на Товар 3; Експортної декларації №18343100ЕХ219516 від 03 жовтня 2018 року; Коносаменту №18/10/300/07656-0009624 від 20 жовтня 2018 року; Платіжного доручення в іноземній валюті MUR: 688 Reference JBKLI1025L00AC від 26 жовтня 2018 року на суму 27 358,50 доларів США, виданого Позивачем.

Відповідач 30.10.2018 надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару-3 за Митною декларацією №UA125110/2018/421038 від 30 жовтня 2018 року. У своєму запиті відповідач витребував від позивача надання наступних документів: 1) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач 30.10.2018 звернувся до останнього з листом №30-10/18-02 від 30 жовтня 2018 року із проханням не проводити письмової консультації та винести рішення про коригування митної вартості товару-3, якщо відповідач не погоджується із задекларованою ним митною вартістю товару-3 в розмірі 27 358,50 доларів США.

Проте, 30 жовтня 2018 року відповідач прийняв рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA125110/2018/110672/2 від 31 жовтня 2018 року, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару 3.

31 жовтня 2018 року позивач для випуску товару-3 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із рішенням №UA125110/2018/110672/2 від 31 жовтня 2018 року, подав повторно відповідачу Митну декларацію ІМ40ДЕ №иА125110/2018/421243 від 31 жовтня 2018 року та відповідно до Рішення №UA125110/2018/110672/2 від 31 жовтня 2018 року сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати позивачем митних платежів для товару-3 у розмірі 57 019,76 грн.

Так, 12 жовтня 2018 року продавець та позивач уклали Додаток №4 від 12 жовтня 2018 року до основного Договору. Відповідно до пункту 1 Додатку 4 продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме трикотажне полотно (40% бавовна та 60% поліестер, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 6006 відповідно до діючої на момент укладання Додатку 4 УКТ ЗЕД, завширшки 180 см, у кількості 9 178,3 кг, за ціною 3,00 долари США за 1 кг. Загальна вартість товару-4 згідно з пунктами 1-3 Додатку 4 та Інвойсу №FYS2018493 від 13 жовтня 2018 року склала 27 534,90 долари США, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010).

Позивач 01.11.2018 з метою переміщення Товару 4 через митний кордон України подав попередню Митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2018/958057 від 01 листопада 2018 року.

Позивач 05.11.2018 подав до відповідача Митну декларацію ІМ40ДЕ №UA125110/2018/421434 від 05 листопада 2018 року, відповідно до графи 31 позивачем був зазначений товар-4 під наступною позицією: трикотажне полотно, пофарбоване, поперечнов'язаного переплетення, без покриття та без просочення, з одного боку піддане ворсуванню-начісуванню (не ворсове), виготовлене з волокон бавовни 40% та синтетичних волокон поліефіру 60%, завширшки: 180 см, не призначене для дитячого асортименту, 24 180 м. пог., 4-5 сорт, сток, країна виробництва: TR, виробник: продавець, у кількості 9 178,3 кг.. Таким чином, відповідно до граф 20, 22 Митної декларації №UA125110/2018/421434 від 05 листопада 2018 року загальна митна вартість Товару 4 складає 27 534,90 долари США, як це зазначено в пунктах 1-3 Додатку 4 та Інвойсу 4, а його поставка відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктами 2-3 Додатку 4, у яких міститься посилання на Інвойс 4, й Інвойсом 4, у якому зазначені умови поставки Товару 4, а саме: СРТ м. Київ, Україна), тобто продавець оплатив витрати, необхідні для доставки товару-4 до місця призначення (м. Київ, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).

Виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, позивач при поданні Митної декларації №UA125110/2018/421434 від 05 листопада 2018 року надав відповідачу, зокрема фотокопії наступних документів: Договору; Додатку 4; Інвойсу 4; Пакувального листа продавця на Товар 4; Коносаменту №18/10/300/07689-0009664 від 24 жовтня 2018 року.

Відповідач 06.11.2018 надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару 4 за Митною декларацією №UA125110/2018/421434 від 05 листопада 2018 року. У своєму запиті відповідач витребував від позивача надання наступних документів: 1) інвойсу від 13 жовтня 2018 року (якісну сканкопію); 2) якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; 3) інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) якщо здійснювалось страхування - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписки з бухгалтерської документації; 6) каталогів, прайс-листів виробника товару; 7) копії митної декларації країни відправлення; 8) висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією; 9) інших документів для підтвердження митної вартості товару (за бажанням позивача).

07 листопада 2018 року позивач у відповідь на запит 4 надав відповідачу лист №0711/18-01 від 07 листопада 2018 року з наступними документами та інформацією: щодо якісної сканкопії Інвойсу від 13 жовтня 2018 року - позивач надав відповідачу на 1 аркуші якісну сканкопію (фотокопію) Інвойсу 4; щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 1 аркуші фотокопію Виписки в форматі SWIFT - Повідомлення MUR: 689 Reference JBKLI1101L005D від 02 листопада 2018 року на суму 27 534,90 долари США; щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару - позивач повідомив відповідача про відсутність у нього станом на день підписання Листа 4 інших платіжних (крім зазначеного вище в пункті 2) та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару-4, адже на день підписання Листа 4 товар-4 ще не брався на бухгалтерський облік Позивача, так як знаходився в зоні митного контролю Відповідача та не був випущений у вільний обіг; щодо страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування - позивач повідомив відповідача про відсутність в нього будь-яких страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки поставка Товару 4 відбувалася на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2010), згідно з якими позивач не має жодних зобов'язань щодо укладання договору (контракту) страхування. Також, позивач повідомив відповідачу про відсутність будь- яких договорів страхування щодо товару-4 укладених на добровільних засадах; щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 6 аркушах документи, що стосуються двох попередніх поставок за Договором (товару-2 та товару-3), які підтверджують те, що вартість товару-4 та товару за двома попередніми поставками складає 3,00 долари США за 1 (один) кг, а саме: фотокопію Листа Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-20181031/5202 від 31 жовтня 2018 року; оригінал Бухгалтерської довідки позивача №0611 від 06.11.2018; фотокопію Прибуткової накладної №ТОВ-000002 від 19 жовтня 2018 року, складеної позивачем; фотокопію Видаткової накладної №СВТ-002510 від 25 жовтня 2018 року, складеної між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; фотокопію Прибуткової накладної №ТОВ-000003 від 31 жовтня 2018 року, складеної позивачем; фотокопію Видаткової накладної №СВТ-003110 від 31 жовтня 2018 року, складеної між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; щодо каталогів, прайс-листів виробника товару - позивач надав відповідачу для ознайомлення фотокопію Листа Продавця №РУ820181106-01/А від 06 листопада 2018 року та оригінал його перекладу з англійської на українську мову. Позивач також звернув увагу відповідача на те, що Лист продавця містить актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання Додатку 4 та підтвердження продавця, що товар-4 є стоковим та належить до 4-5 сорту тканини; щодо копії митної декларації країни відправлення - позивач надав відповідачу для ознайомлення фотокопію Експортної декларації №18343100ЕХ229202 від 15 жовтня 2018 року, наданої йому продавцем; щодо висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією - позивач повідомив відповідача про відсутність у нього станом на день підписання Листа 4 будь-яких висновків про якісні та вартісні характеристики товару-4, підготовлених спеціалізованою експертною організацією.

Відповідач 07.11.2018 прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000183/2 від 07 листопада 2018 року, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товару-4.

Таким чином, 07 листопада 2018 року позивач для випуску товару-4 у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням №UА125000/2018/000183/2 від 07 листопада 2018 року, подав повторно відповідачу Митну декларацію ІМ40ДЕ №UА125110/2018/421739 від 07 листопада 2018 року та відповідно до рішення №UА125000/2018/000183/2 від 07 листопада 2018 року сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати позивачем митних платежів для Товару-4 у розмірі 56 962,38 грн..

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п'ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу наведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа №21-498а15).

У даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведені розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена товариством митна вартість товару згідно наданих до митного органу митних декларацій базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного товариством розрахунку митної вартості товару за ціною договору митним органом в оскаржуваних рішеннях не наведено та не зазначено.

Щодо твердження відповідача, що позивачем не надано банківських платіжних документів (платіжні доручення №728 від 19.09.2018, №748 від 30.10.2018, №753 від 07.11.2018), то в матеріалах справи наявні дані документи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів Митного кодексу України визначальним при підтвердженні митної вартості товарів є не дата перерахування грошових коштів, а факт їх наявності та відомості, зазначені в них.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Таким чином, банківські платіжні документи подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо рахунок було сплачено. При цьому таке подання банківського платіжного документа можливе як при поданні митної декларації або наданні додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України, так і при наданні додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до частини восьмої статті 55 МК України.

При цьому, суд зазначає, що навіть якщо банківські платіжні документи були проведені позивачем поза межами термінів оплати, визначених відповідними додатками до договору купівлі-продажу з Ihya Tekstil Tasimacilik Gida San. Tic. Ltd. Sti, то цей факт не свідчить про те, що такі банківські платіжні документи втратили юридичну значимість як документи, що підтверджують митну вартість товару.

Щодо твердження відповідача, що позивачем ненадано інформації про витрати на навантаження, вивантаження, обробку товару, пов'язані з його транспортуванням до порту ввезення на митній території України, а також про страхування товару, то з матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутні такі витрати, адже за умовами поставки постачальник зобов'язаний був забезпечити доставку товару до порту ввезення на митній території України, тому страхування товару позивачем не здійснювалося.

Щодо іншої структури тканини, задекларованої позивачем, то суд зазначає, що правильність задекларованої позивачем у додатковій митній декларації структури тканини підтверджено лабораторними дослідженнями відповідача (експертні висновки №Ц-720 від 18.10.2018, №Ц-608 від 17.09.2018).

Щодо не підтвердження позивачем того факту, що товар є стоковим, разом з тим суд зазначає, що в інвойсах №FYS2018386 від 15.08.2018, №FYS2018450 від 24.08.2018, №FYS2018476 від 03.10.2018, №FYS2018493 від 13.10.2018) продавцем та позивачем чітко зафіксовано, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканин.

Відповідач у рішеннях як на підставу для їх прийняття посилається на те, що наданий позивачем прайс-лист не містить дату його видачі, а надана копія митної декларації країни відправлення подана з порушенням статті 254 МК України.

Цей документ формується та видається виключно продавцем відповідно до законодавства Турецької Республіки. У той же час, продавець та позивач відповідно до умов Договору мають право домовитися про будь-яку ціну на товар, яка б відповідала як ринковій кон'юнктурі, так і комерційним інтересам та очікуванням сторін. Будь-які недоліки у Прайс-листі жодним чином не можуть спростовувати реальну вартість товару, зазначену в Додатку та Інвойсі. Цей документ носить виключно інформаційний характер та не відноситься законодавцем до документів, які підтверджують митну вартість товару.

Отже, суд не погоджується з вищезазначеними твердженнями відповідача, оскільки вони не відповідають дійсності та обставинам справи.

Відповідач зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не визначено його обов'язку вказувати конкретні обставини, які викликають у нього відповідні сумніви, та причин неможливості їх перевірити.

Верховний Суд неодноразово стверджував, зокрема у своїх Постановах від 11 грудня 2018 року в Адміністративній справі №815/6732/17, від 30 листопада 2018 року в Адміністративній справі №815/4044/17, від 27 листопада 2018 року в Адміністративній справі №810/3857/16, наступне: «...Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місие тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою. оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України, або ж які взагалі не передбачені таким переліком. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації...».

Таким чином твердження відповідача про відсутність його обов'язку щодо детального викладення своїх сумнівів, адже наявність таких сумнівів є передумовою для витребування додаткових документів від позивача. При цьому позивачу необхідно розуміти мету такого витребування додаткових документів, розуміти сумніви відповідача, щоб надати документи, які могли б такі сумніви або спростувати, або підтвердити. Цього неможливо зробити без викладення сумнівів відповідача при витребуванні додаткових документів.

Невиконання вищезазначеного зі сторони відповідача ставить під сумнів дійсний намір відповідача встановити реальну митну вартість товару, ввезеного позивачем, та свідчить лише про формальний підхід при перевірці митної вартості товару з метою її подальшого штучного незаконного підвищення (коригування).

Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач грубо порушив приписи МК України та неправильно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, оскільки відповідно до пункту 4 частини третьої статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються.

Відповідач, як він сам зазначає в спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів не міг застосувати п'ятий метод визначення митної вартості товарів згідно зі статтею 63 МК України, адже у відповідача відсутня інформації щодо вартості виробництва ідентичних або подібних товарів, а тому відповідач порушив і вимоги пункту 4 частини третьої статті 64 МК України та неправильно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідача про коригування митної вартості товарів.

З оскаржуваних рішеннях вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ "Солтекс V" - за ціною договору.

З урахуванням викладеного, митний орган неправомірно відмовив ТОВ "Солтекс V" у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000137/2 від 19.09.2018, №UА125000/2018/000159/1 від 19.10.2018, №UА125110/2018/110672/2 від 31.10.2018, №UА125000/2018/000183/2 від 07.11.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача, про визнання протиправною бездіяльність відповідача яка полягає в не скасуванні оскаржуваних рішень відповідно до МК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

03 грудня 2018 року позивач, керуючись приписами частини восьмої статті 55 МК України та виконуючи вимоги відповідача щодо надання додаткових документів, зазначених в рішеннях, надав відповідачу додаткові документи та свої пояснення разом із листом №0312/18-01 від 03 грудня 2018 року.

Згідно з частин дев'ятої та десятої статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідач 07.12.2018 надав позивачу листа №9572/2/10-70-19-47 від 07 грудня 2018 року з якого вбачається, що відповідач не досліджував надані позивачем додаткові документи разом із листом позивача з посиланням на приписи частини другої статті 29 МК України.

Відповідно до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Якщо рішення, дії або бездіяльність органу доходів і зборів або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

Приписи частини восьмої статті 55 МК України щодо надання додаткових документів позивачем жодним чином не обмежують право позивача оскаржити рішення до суду. При цьому надання таких додаткових документів не є оскарженням рішень в розумінні статті 29 МК України.

Відповідач, отримавши лист позивача, зобов'язаний його розглянути в порядку частин дев'ятої та десятої статті 55 МК України і факт наявності позову в суді жодним чином не звільняє відповідача від обов'язку розглянути подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості або надати обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Суд зазначає, що на день винесення судом рішення сторонами не надано до матеріалів справи відомості, щодо обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, долучених до листа позивача, таким чином відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка свідчить про продовження порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень (дій).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці ДФС.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС, яка полягала в не скасуванні рішень Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000137/2 від 19.09.2018, №UА125000/2018/000159/1 від 19.10.2018, №UА125110/2018/110672/2 від 31.10.2018, №UА125000/2018/000183/2 від 07.11.2018.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000137/2 від 19.09.2018, №UА125000/2018/000159/1 від 19.10.2018, №UА125110/2018/110672/2 від 31.10.2018, №UА125000/2018/000183/2 від 07.11.2018.

Стягнути з Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39470947) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Солтекс V" (код ЄДРПОУ 33591497) сплачений судовий збір в сумі 15701 (п'ятнадцять тисяч сімсот один) грн. 57 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.