Рішення № 79524737, 31.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. № 400/2727/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), м. Миколаїв,54056

до відповідача:Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (переформована військова частина А2488), вул. Леваневців, 25, м. Миколаїв, 54038

про:зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Факультету перепідготовки та підвищення Кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який є правонаступником військової частини А2488 (далі-відповідач), з вимогами зобов'язати відповідача виплатити позивачу матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових умов за 2018 рік у розмірі, що не перевищує його місячного забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 33.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військово-службовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командира (начальнику) на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Відповідачем в порушення зазначених норм не було виплачено позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, чим порушив права позивача.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, згідно якого просив в відмовити у задоволенні позову, оскільки на виконання наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 №65, командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України 27.07.2018 затверджено граничний обсяг видатків на 2018 рік для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. У першу чергу проводяться розрахунки зі звільненими військовослужбовцями, у другу чергу виплачується щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям - винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичної операції, інших заходах в умовах особливого періоду, у третю - надається грошова допомога на оздоровлення, у четверту - інші одноразові додаткові види грошового забезпечення (з наявності коштів). Тобто, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється в останню чергу та за наявності коштів. Крім того, 07.06.2018 позивача виключено із списків особового складу військового комісаріату та всіх видів забезпечення. Військовослужбовці до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди із списків особового складу військової служби. Порядок звільнення позивачем не оскаржувався.

Сторони подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач в період з 2008 по 07.06.2018 проходив військову службу у Збройних Силах України на різних посадах.

07.04.2018 наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, ОСОБА_1, звільнено з військової служби у запас за пунктом ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

06.06.2018 позивач подав рапорт про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

07.06.2018 наказом командира військової частини А2488 №122, ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання мають право, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

На час подання позивачем заяви про виплату йому матеріальної допомоги, діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом МОУ №260 від 11.06.2008.

Відповідно до п.п.33.1, 33.2, 33.3 Інструкції, особам офіцерського складу, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом МОУ №260 від 07.06.2018, набув чинності лише 20.07.2018, коли позивач вже був звільнений з військової служби та виключений зі списків військової частини, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Відповідно до п.9 наказу Міністра оборони України №65 від 15.02.2018 "Про бюджетну політику в Міністерстві оборони України" матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців.

У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров'я військовослужбовця або членів його сім'ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не входить до обов'язкових складових грошового утримання військовослужбовців, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, право виплати якого надано на розсуд відповідного командування, за умови наявності передбачених на ці цілі асигнувань.

Отже, виплата зазначеної матеріальної допомоги, є правом відповідного командира, а не обов'язком, а підставою для її виплати є відповідний наказ, а не резолюція командира військової частини на заяві військовослужбовця. При цьому, відповідно до п.9 наказу №165, командир вирішує це питання у кожному окремому випадку, з урахуванням конкретних обставин, що обумовлюють звернення військовослужбовця за отриманням такої допомоги. Право командира видати наказ про виплату такої матеріальної допомоги чи відмовити у її виплаті, є дискреційним, на його власний розсуд. А нормативні документи лише обмежують командира у розмірі такої виплати - не більше розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця, та в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань.

Таким чином, враховуючи, те, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов'язком відповідача і підставою для її виплати є наказ командира військової частини, який станом на 07.06.2018 р. не видавався, у задоволенні позову позивача необхідно відмовити.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Леваневців, 25, м. Миколаїв, 54038, ідентифікаційний код 08217638) про зобов'язання виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз