Рішення № 79524645, 23.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/3331/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. представника відповідача - ОСОБА_1 розглянув адміністративну справу за позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору суборенди.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області звернулася в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просить визнати недійсним договір суборенди нежитлового приміщення №118/1 від 21.06.2018, укладений між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області з заявою про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій. До заяви, відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ Порядку для реєстрації РРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №547 від 14.06.2016, було додано копію договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004, укладеного між комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Торговий центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а також копію договору суборенди №118/1 від 21.06.2018, укладеного між відповідачами. На підставі наданих документів РРО був зареєстрований та надано реєстраційне посвідчення №3000448939. Разом з тим, на адресу контролюючого органу надійшов лист Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби №14.13-11/7295 від 05.06.2018 з копією рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 по справі №924/206/13-г, яким задоволено позов комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виселення із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, пр. Незалежності, 22. Також, листом №222 від 16.07.2018 комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" повідомило, що договір оренди №118 від 16.07.2018 між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не укладався.

Позивач вважає, що в даному випадку має місце недійсність договору суборенди №118/1 від 21.06.2018, який є похідним від договору оренди №118 від 16.07.2004 та нерозривно пов'язаний з ним, оскільки не дотримано загальних вимог, визначених статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме, відсутнє волевиявлення одного із учасників договору оренди №118 від 16.07.2004 - не було відображено внутрішньої волі комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр".

09.11.2018 до суду надійшов відзив фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що договір оренди №118 від 16.07.2004 є чинним, оскільки згідно з розділом 7 вказаного договору, строк його дії пролонговано до 03.04.2019. Тому, договір суборенди №118/1 від 21.06.2018 також чинний. Зазначив, що відповідно до частини 1 статті 12, частини 2 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди №118 від 16.07.2004 за своїм змістом, формою та істотними умовами у момент його укладення відповідав формі Типового договору, затвердженого рішенням 14 сесії Нетішинської міської ради №6 від 27.12.2000. Вказав, що Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області не є стороною ні договору оренди №118 від 16.07.2004, ні договору суборенди №118/1 від 21.06.2018, не є власником (співвласником, користувачем тощо) майна, яке передано у користування оспорюваним правочином, тому, є неналежним позивачем. В свою чергу комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" не оспорює його дійсність або виконання.

Звернув увагу на хибність твердження позивача про непогодження договору суборенди комунальним підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр", оскільки договір оренди №118 від 16.07.2004 не містить жодних застережень щодо передавання орендарем нерухомого майна, яке він орендує за цим договором, в суборенду.

Вказав, що відсутність реєстрації договору оренди №118 від 16.07.2004 в журналі комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" свідчить не про недійсність договору, а лише про неналежне ведення документообігу на підприємстві.

Зауважив, що посилання позивача на ненадання Фондом комунального майна міста Нетішина згоди на укладення договору оренди №118 від 16.07.2004, є хибним, оскільки Фонд як юридична особа був створений лише 19.07.2005.

27.11.2018 до суду надійшов відзив фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому він просить відмовити в задоволенні позову з підстав, аналогічних у відзиві фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та відповідях на відзиви.

Представник відповідачів в підготовчому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзивах.

У судове засідання відповідачі не з'явилися. 22.01.2019 надіслали до суду спільну заяву, в якій просили розглянути справу за їх відсутності та відмовити в задоволенні позову.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 позовну заяву Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, залишено без руху.

У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №2240/3331/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.12.2018.

03.12.2018 підготовче засідання відкладено на 15.01.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.01.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2019 відмовлено у задоволенні заяв відповідачів про закриття провадження в даній справі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.07.2004 між КП "Торговий центр" (орендодавець) в особі директора Юзепольського Валентина Сергійовича та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №118, відповідно до якого:

- предметом договору є оренда окремо визначеного майна, нежитлового приміщення за адресою: м. Нетішин, пр.-т Незалежності, 22 (пункт 1.1);

- орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 290 кв. м. (окремо визначене майно, обладнання) з метою використання його під продовольчий магазин (пункт 1.2);

- власником орендованого майна залишається територіальна громада міста, а орендар користується ним протягом терміну оренди, визначеного договором оренди (пункт 1.3);

- термін цього договору починається від 16 липня 2004 року та закінчується 31 грудня 2004 року (пункт 7.1);

- умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну дії та у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря (пункт 7.2);

- зміни або розірвання договору оренди можливе за погодженням сторін. Зміна, доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця (пункт 7.3);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди. (пункт 7.5).

Згідно з додатком до договору №118 від 16.07.2004, розраховано плату за оренду в комунальному підприємстві "Торговий центр".

Відповідно до акту приймання-передачі від 16.07.2004, КП "Торговий центр" передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняв в користування приміщення в будівлі "Торгового Центру" в кількості 290 кв.м.

29.09.2004 Хмельницькою обласною міжгалузевою службою державної інвестиційної експертизи "Облагроінвестекспертиза" надано позитивний комплексний висновок державної експертизи по робочому проекту на реконструкцію частини приміщень торгівельного центру по пр. Незалежності 22 в м. Нетішині Славутського району Хмельницької області №272 на замовлення приватного підприємця ОСОБА_3

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури і містобудування Виконавчого комітетом Нетішинської міської ради підприємцю ОСОБА_3 надано дозвіл на виконання будівельних робіт №52 від 05.10.2004.

21.06.2018 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (суборендар) укладено договір суборенди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина №118/1, відповідно до якого:

- орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно (частину нежитлових приміщень) будівлі "Торговий центр", площею 30 кв.м., розміщене за адресою: просп. Незалежності 22, м. Нетішин, Хмельницька область на першому поверсі(ах) двохповерхової будівлі, що перебуває на балансі КП НМР "Торговий центр" (далі - балансоутримувач) (пункт 1.1);

- майно передається в суборенду з метою використання його під продовольчий магазин (пункт 1.2);

- договір укладено строком на 3 місяці 29 днів, що діє з 21 червня 2018 року по 19 жовтня 2018 року (пункт 10.1);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.4).

10.07.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області з заявою про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій щодо господарської одиниці - супермаркет "Наш Край", який розташований за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Незалежності буд.22.

За результатами розгляду заяви, зареєстровано реєстратор розрахункових операцій та надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 реєстраційне посвідчення №3000448939.

При цьому, на адресу позивача надійшов лист Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №14.13-11/7295 від 05.06.2018. Вказаним листом повідомлено позивача про реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 станом на 15.05.2018 двох реєстраторів розрахункових операцій на господарську одиницю - супермаркет "Наш Край", який розташований за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, пр-т Незалежності буд.22. Зазначено, що на примусовому виконанні Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває наказ, виданий 17.12.2013 господарським судом Хмельницької області, винесений на підставі рішення господарського суду Хмельницької області №924/206/13-г від 26.03.2013 про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 із нежитлового приміщення 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, пр. Незалежності 22 на користь КП НМР "Торговий центр".

Позивач звернувся з листом від 11.07.2018 №3254/10/22-14-10 до комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" щодо надання відомостей чи укладався між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди №118 від 16.07.2004.

Листом №222 від 16.07.2018 комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" повідомило, що договір оренди №118 від 16.07.2018 на підприємстві відсутній. На підприємстві відсутні будь-які підтверджуючі документи щодо існування зазначеного договору (відсутність запису в журналі реєстрації, відсутність примірника оригіналу договору, відсутність проведених касових операцій, оплат з оренди по вказаному договору, починаючи з липня 2004 року). Додатково повідомлено, що інформація про реєстрацію договору оренди №118 від 16.07.2004 у журналі реєстрації договорів оренди, які ведуться Фондом комунального майна міста Нетішин, відсутня. Органом, уповноваженим управляти майном, що перебуває у комунальній власності міста Нетішина, дозвіл на укладення договору оренди №118 від 16.07.2004 не надавався.

Згідно з довідкою Фонду комунального майна міста Нетішина від 11.07.2018 №01-34/05 Фондом комунального майна міста Нетішина ведуться Журнали реєстрації договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, площею, яка не перевищує 200 кв.м. та площею, яка перевищує 200 кв.м. Журнали прошиті, скріплені печаткою Фонду, сторінки пронумеровані. Інформація про реєстрацію договору оренди №118 від 16.07.2004 у вищевказаних журналах відсутня. Фондом дозвіл на укладання договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 не надавався.

Листом №247 від 06.08.2018 комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" повідомило позивача про те, що між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 16.03.2012 по теперішній час відсутній будь-який договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин у якому знаходиться мінімаркет "Наш Край". Договір №118 відповідно до статей 9, 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не може вважатися укладеним.

Вважаючи, що договір оренди №118 від 16.07.2004 укладений з порушенням загальних вимог, визначених статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме, відсутнє волевиявлення комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр", позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним похідного від вказаного правочину, що мав місце між відповідачами - договору суборенди №118/1 від 21.06.2018.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Іншими словами, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними (як то у випадках ухилення від сплати податків, тощо) та щодо застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, зокрема, шляхом подання позовів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Крім того, суд враховує висновки, викладені в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №817/274/17 (касаційне провадження №К/9901/1086/17), а саме те, що вимоги податкового органу про визнання правочинів, укладених господарюючими суб'єктами, недійсними підлягають розгляду адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства, оскільки такий спір є публічно-правовим та походить з компетенції органів Державної фіскальної служби здійснювати податковий контроль.

Таким чином, хибним є твердження відповідачів про те, що Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області є неналежним позивачем.

Звертаючись до суду із даним позовом, податковий орган, як на підставу для визнання договору укладеного між відповідачами недійсним, посилається лише на відсутність волевиявлення комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" під час укладення договору оренди №118 від 16.07.2004, та, як наслідок, заперечення самого факту укладення правочину.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, вільне волевиявлення сторін при укладенні господарських договорів також визначене положеннями Господарського кодексу України.

Тобто, статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. У свою чергу підстави недійсності правочину визначено статтею 215 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до частини 1 цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд зазначає, що при виявлені дійсної волі особи, яка вчиняла правочин, як основоположний аспект розглядається волевиявлення, яке так чи інакше піддається аналізу та оцінці. Тобто, об'єктивоване вираження волі, що доступна для зовнішнього сприйняття. Це стає можливим за допомогою відповідних способів виявлення волі.

Водночас, системне тлумачення положень статті 205 Цивільного кодексу України свідчить про те, що спосіб волевиявлення є родовим поняттям, яке включає в себе форму правочину, зокрема, письмову.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Верховним Судом України наголошено на тому, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Так, при письмовому оформленні правочину, таким моментом може бути скріплення на відповідному письмовому документі підписом учасника зафіксованих у ньому необхідних для настання правових наслідків умов. Тобто, в даному випадку момент вчинення правочину - 16.07.2004.

Згідно з наданою копією договору оренди №118 від 16.07.2004, він укладений директором КП "Торговий центр" ОСОБА_6, який на той час мав необхідний обсяг дієздатності.

У судовому засіданні 23.01.2019 свідок ОСОБА_6 підтвердив укладення договору оренди №118 від 16.07.2004 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, його реєстрацію в журналі, де реєструвалися договори. У ході виконання договору оренди сторонами складені та підписані первинні та інші документи, зокрема, акт приймання-передачі від 16.07.2004. Також підтвердив використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 орендованого майна в господарській діяльності, внесення ним плати за користування.

Таким чином, поясненнями свідка підтверджено наявність волевиявлення комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" під час укладення договору оренди №118 від 16.07.2004, а також настання реальних правових наслідків, які будь-яким чином не суперечать вимогам чинного законодавства. У суду відсутні підстави вважати, що метою та результатом договору було ухилення від сплати податків, зборів чи інших платежів, або отримання іншої неправомірної податкової вимоги.

Разом з тим, суд враховує положення статті 204 Цивільного кодексу України, які визначають презумпцію правомірності правочину.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до положень розділу 7 договору оренди №118 від 16.07.2004 строк його дії пролонговано.

Сторонами не надано доказів оскарження комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Торговий центр" його дійсності або виконання. Не здобуто таких доказів і судом.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

За змістом наведених положень, відсутність в договорі оренди №118 від 16.07.2004 обов'язку орендаря повідомляти орендодавця про передачу в суборенду отриманого за договором майна, заперечує твердження позивача про обов'язковість такого повідомлення чи погодження орендодавцем.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фонд комунального майна міста Нетішина як юридична особа зареєстрований 19.07.2005, що зумовлює об'єктивну неможливість надання ним згоди на укладення договору оренди №118 від 16.07.2004. Тому, посилання позивача на довідку Фонду комунального майна міста Нетішина №01-34/05 від 11.07.2018 є безпідставним.

За змістом рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 у справі №924/206/13-г, в ньому зазначається про правовідносин за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин від 01.11.2004 №01.11.04-002. Відповідач, посилаючись на ідентичність предметів вказаного договору та договору оренди №118 від 16.07.2004, не навів законодавчо визначених підстав неможливості укладення різних договорів щодо окремо визначеного майна.

Суд вважає, що доводи позивача про недійсність договору суборенди нежитлового приміщення №118/1 від 21.06.2018, укладеного між відповідачами, побудовані через призму встановлення відсутності волевиявлення комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" під час укладення договору оренди №118 від 16.07.2004 та заперечення самого факту укладення правочину, спростовані наведеними вище положеннями законодавства і фактичними обставинами справи та підтверджені показами свідка.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачами спростовано, а позивачем не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог, тому, в їх задоволенні слід відмовити.

Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору суборенди №118/1 від 21.06.2018 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 січня 2019 року

Позивач:Славутська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Хмельницькій області (вул. Козацька 26, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , код ЄДРПОУ - 39564301) Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап