Рішення № 79524109, 30.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2019 року № 826/15240/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

а позовом ОСОБА_1

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

про визнання протиправним та скасування постанов

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. щодо ненадіслання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2014 №45886477 (рекомендованим листом із повідомленням про вручення), постанови від 19.12. 2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні № 45886477, постанови про стягнення виконавчою збору від 16.03.2015 у виконавчому провадженні №45886477;

- визнати протиправними та скасувати скасувати постанови державною виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2014 №45886477, про стягнення виконавчого збору від 16.03.2015 у виконавчому провадженні №45886477; від 19.12.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні № 45886477;

- зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження , який був накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 19.12.2014 у виконавчому провадженні № 45886477, номер запису про обтяження у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8383178.

Ухвалою суду від 24.09.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 09.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним не було отримано жодного документа по ВП № 45886477, що є порушенням його права на добровільне виконання виконавчого документа.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що державним виконавцем правомірно винесено постанови в межах виконавчого провадження № 45886477.

Третя особа письмових пояснень/заперечень по суті позову не надала.

Враховуючи неявку сторін в судове засідання, судом ухвалено про подальший розгляд справи в спрощеному провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Судом встановлено, що 16.08.2018 шляхом отриманим інформації з Державного реєстру речових прав позивачу стало відомо, що на все його нерухоме майно 14.01.2015 накладено арешт згідно постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Київській області у ВП №45886477 від 19.12.2014.

У зв'язку з неотриманням постанов державного виконавця та відсутністю відомостей про виконавче провадження № 45886477 від 19.12.2014, представник позивача звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з метою отримання інформації, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зняття арешту.

29.08.2018 представником позивача отримано лист від Управління ДВС від 28.08.2018 № 45886477, відповідно до якого :

- у період з 19.12.2014 по 17.03.2015 на виконанні у відділі примусовою виконання рішень УДІІС ГУЮ у Київській області перебувало виконавче провадження № 45886477 щодо примусового виконання виконавчою напису № 6241 від 08.08.2014 приватного нотаріуса КМНО Верповської О.В. про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- 19.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження;

- 16.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчою збору;

- 17.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення постанови) у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яке він повинен передати;

- державним виконавцем Венгель Ю.Ю. матеріали виконавчого провадження №45886477 до архіву не передавались.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частина 2 статті 25 Закону № 606 визначає, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 ст. 25 Закону № 606).

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону № 606 постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3 ст. 27 Закону № 606).

Відповідно до ст. 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови обізнаності боржника про таку постанову та про строк, в який він може самостійно сплатити борг.

Нормами Закону № 606 чітко визначено, що боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження в разі надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання та вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також судом скеровано судовий запит стягувачу (Уповноваженій особі ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюковій Ірині Олександрівні) у виконавчому провадженні № 45886477 з вимогою надати інформацію щодо стану виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни здійсненого відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (виконавче провадження № 45886477).

Уповноваженою особою надано відповідь вх.№111954/18 від 05.11.2018 на судовий запит, в якій повідомлено :

1) ПАТ «КБ «Надра» направлено даний виконавчий документ про звернення стягнення на предмет іпотеки №6241 31.07.2015 до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області.

2) ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області, відповідно до відмітки на копії заяви про відкриття ВП отримаю дану заяву 31.07.2015.

3) Станом на 01.11.2016 до ПАТ «КБ «Надра» не надходило постанови про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом, постанови про повернення стягувану, постанови про повернення без прийняття до виконання або відмова у відкритті виконавчого провадження, а тому відсутня детальна інформація відносно стану виконання вищевказаного виконавчого документа.

В даному випадку державним виконавцем не було вжито всіх необхідних дій щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, не встановлено обставин щодо отримання боржником такої постанови.

Враховуючи, що постанова державного виконавця від 19.12.2014 про відкриття виконавчого провадження боржником не отримана, як і всі послідуючі постанови, вказані обставини виключали можливість здійснити самостійне виконання боржником рішення, чи здійснити її оскарження, та свідчать про порушення відповідачем вимог Закону № 606.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. щодо не надіслання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2014 №45886477, постанови від 19.12. 2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні № 45886477, постанови про стягнення виконавчою збору від 16.03.2015 у виконавчому провадженні №45886477 та скасування відповідних постанов.

Також задоволенню підлягають позовна вимога про зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження , який був накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 19.12.2014 у виконавчому провадженні № 45886477.

Статтею 56 Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1), та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч.2).

Разом з тим, частина 5 статті 59 Закону №1404-VIII передбачає, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-ІІІ передбачено, що зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За наведених обставин, зменшені позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд :

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. щодо ненадіслання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2014 №45886477 (рекомендованим листом із повідомленням про вручення), постанови від 19.12. 2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні № 45886477, постанови про стягнення виконавчою збору від 16.03.2015 у виконавчому провадженні №45886477.

Визнати протиправними та скасувати скасувати постанови державною виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2014 №45886477, про стягнення виконавчого збору від 16.03.2015 у виконавчому провадженні №45886477; від 19.12.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні № 45886477.

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження , який був накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 19.12.2014 у виконавчому провадженні № 45886477, номер запису про обтяження у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8383178.

Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 15).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій