Рішення № 79523510, 30.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2019 року № 826/10452/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу

за позовом ОСОБА_1 до третя особаКиївського міського військового комісаріату Міністерства оборони України Міністерство оборони Українипро визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України (далі також - відповідач, комісаріат), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Міністерство оборони України (далі також - третя особа, МО України), в якому просить:

- визнати дії Київського міського військового комісаріату незаконними;

- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат вчинити належні дії для оформлення позивачу одноразової грошової допомоги та пенсії за інвалідністю з дати надання позивачу інвалідності.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є громадянином Російської Федерації, та з 04.06.2014 року перебував у складі в/ч п/п В0642 Збройних Сил України (з 28.01.2015 року - В2950, батальон "Айдар") виконуючи обов'язки радіотелефоніста 4 відділення зенітного ракетного артилерійського взводу роти вогневої підтримки (з 27.07.2015 року офіційно зараховано до складу Збройних Сил України на ту ж посаду). 20.10.2016 року позивача демобілізовано.

Під час бойових дій двічі 13.08.2014 року та 15.11.2014 року позивачем отримано поранення, про що 03.04.2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Солом'янської РДА у м. Києві позивачу видано Тимчасову довідку №36 про встановлення ІІІ-ої групи інвалідності.

18.04.2018 року позивач звернувся із заявою до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО з проханням "посприяти в оформленні виплат по інвалідності" внаслідок інвалідності, та у випадку негативного рішення надати необхідні роз'яснення. Крім того, позивачем повідомлено про відсутність у нього паспорту громадянина Росії, ідентифікаційного номеру та номеру банківського рахунку.

Заяву, в подальшому, перенаправлено за належністю до Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України, яким, відповідно до листа від 14.05.2018 року, позивачу повідомлено, що підстав для направлення документів для оформлення одноразової грошової допомоги наразі немає, оскільки позивачем подано документи не в повному обсязі, а саме не подано: паспорт, ідентифікаційний номер або відмітку у паспорті про відмову від прийняття реєстраційного номеру через релігійні переконання та реквізити банку.

Вважаючи, що відповідачем не дотримано обов'язків, передбачених абзацами 14, 17, 18 пункту 9 Положення по військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року №389 та частину четверту статті 15 Закону України "Про звернення громадян", просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України (далі також - третя особа, МО України).

Через канцелярію суду 30.07.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Відповідно до пунктів 11-13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву, довідку медико-соціальної експертної комісії, а до заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії; документа, що свідчать про причини та обставини поранення, сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Так, у травні 2018 року позивач звернувся з заявою до комісаріату про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975. Однак, ОСОБА_1 не надано повного пакету документів.

Крім того, відповідачем зазначено, що Київський міський військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення про відмову чи призначення одноразової грошової допомоги, а лише приймає пакет документів та, у разі подання відповідною особою повного пакету документів, подає його до комісії Департаменту фінансів Міністерства оборони України, з огляду на що, позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Через канцелярію суду 13.08.2017 року третьою особою подано пояснення на позовну заяву, в яких повністю підтримано позицію відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач є громадянином Російської Федерації.

З 04.06.2014 року перебував у складі в/ч п/п В0642 Збройних Сил України (з 28.01.2015 року - В2950, батальйон "Айдар") виконуючи обов'язки радіотелефоніста 4 відділення зенітного ракетного артилерійського взводу роти вогневої підтримки.

Під час бойових дій двічі 13.08.2014 року та 15.11.2014 року позивачем отримано поранення.

З 27.07.2015 року зі слів позивача, його офіційно зараховано до складу Збройних Сил України (на ту ж посаду).

20.10.2016 року позивача демобілізовано.

Зазначені обставини учасниками справи підтверджуються.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві 27.04.2017 року видано ОСОБА_1 довідку про звернення за захистом в Україні (термін дії продовжено до 27.05.2018 року, відповідно до копії зазначеної довідки, наданої на момент подання позову до суду)

Управлінням праці та соціального захисту населення Солом'янської РДА у м. Києві ОСОБА_1 видано Тимчасову довідку (взамін посвідчення) від 03.04.2018 року №36 з терміном дії до 27.05.2018 року. Із змісту зазначеної довідки вбачається, що позивачу встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ-ої групи, а особа, якій видано цю довідку, має право користуватися пільгами відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позивач звернувся із заявою від 18.04.2018 року №Л-446 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, в якій повідомлено про бажання позивача отримати виплати по інвалідності та про відсутність у останнього паспортів громадянина Російської Федерації або громадянина України, ідентифікаційного номеру та номеру банківського рахунку. До заяви долучено додатки на 7-ми аркушах.

Київським міським військовим комісаріатом 14.05.2018 року надано відповідь на заяву позивача від 18.04.2018 року №Л-446, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 не надано повного пакету документів (відсутні копії паспорту, ідентифікаційного коду та реквізити баку) для направлення документів до комісії Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду питання щодо надання позивачу одноразової грошової допомоги.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та інші пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389 "Про затвердження положення про військові комісаріати" затверджено Положення про військові комісаріати (із змінами і доповненнями) (далі також - Положення №389).

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пункту 2 Положення №389, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також цим Положенням.

Покладення на військові комісаріати завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно з абзацами 14, 17, 18 пункту 9 Порядку №389, військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань: забезпечують згідно із законодавством соціальний і правовий захист військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів та членів їх сімей; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції військових комісаріатів, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до статті 1 Закону України 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон України №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Згідно з статтею 15 Закону України №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Із змісту відповіді військового комісара Київського міського військового комісаріату полковника С. В. Клявліна встановлено, що позивачу повідомлено про те, що останнім не подано відповідних копій документів та оригінали для завірення мокрою печаткою комісара, які передбачено Порядком №975, а саме копій паспорту, ідентифікаційного номера та реквізитів банку.

Водночас, судом встановлено, що у зверненні позивача до Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, яке в подальшому, перенаправлено до військового комісаріату, позивачем зазначено, що паспорту, ідентифікаційного коду платника податків та, відповідно, реквізитів банку, він не має, з огляду на що, просить йому роз'яснити подальші дії з метою отримання грошової допомоги без наявності цих документів.

Проте, відповідачем лише констатовано факт відсутності зазначених документів у позивача, з огляду на що, у розгляді його заяви відмовлено, крім іншого, не роз'яснено право на оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень та порядок такого оскарження в порушення частини четвертої статті 15 Закону України №393.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог, встановлених абзацами 14, 17, 18 пункту 9 Порядку №389 та частини четвертої статті 15 Закону України №393, з огляду на що, позовна вимога щодо визнання дій Київського міського військового комісаріату протиправними підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Київського міського військового комісаріату вчинити належні дії для оформлення позивачу одноразової грошової допомоги та пенсії за інвалідністю з дати надання позивачу інвалідності, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 9 пункту 11 Порядку №389 районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: готують документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори.

Преамбулою Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (із змінами і доповненнями) встановлено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (із змінами і доповненнями), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі також - Порядок №975).

Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 13 Порядку №975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 14 Порядку №975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Відповідно до пункту 6 статті 163 Закону № 2232-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що при зверненні із заявою з метою вирішення питання щодо отримання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, додатки, долучені позивачем, не містять повного переліку документів, визначених Порядком №975, а саме: копії сторінок паспорта, документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою), що позивачем не заперечується та підтверджується.

Водночас, з аналізу зазначених норм Закону №2232-XII та Порядку №975 судом встановлено, що після надходження відповідної заяви ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги з додатками, уповноваженим органом, у даних правовідносинах - Київським міським військовим комісаріатом, мало б бути зареєстровано ці документи та складено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, який, в подальшому, мало б бути передано розпоряднику бюджетних коштів, яким, у даних правовідносинах, є Міністерство оборони України, та яким, відповідно до законодавства, приймається рішення щодо задоволення чи відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, про що, в подальшому, повідомляється уповноважений орган.

Отже, слід дійти висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити належні дії для оформлення позивачу одноразової грошової допомоги та пенсії за інвалідністю з дати надання позивачу інвалідності є передчасною, оскільки таким діям передує позитивне рішення Міністерства оборони України про надання одноразової грошової допомоги, з огляду на що, така вимога задоволенню не підлягає.

Водночас, суд зазначає, що згідно з статтею 13 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно пункту 4 до частини другої, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що відмовляючи у прийнятті заяви ОСОБА_1 з долученими ним документами до розгляду та до реєстрації з підстав, зазначених у відповіді від 14.05.2018 року №ВСЗ/1009 на звернення позивача, відповідач діяв не у межах своїх повноважень, визначеними законодавством, оскільки на військовий комісаріат покладено повноваження щодо складення відповідного висновку та направлення цього висновку, разом із зареєстрованими документами розпоряднику бюджетних коштів, проте не відмовляти у розгляді заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про захист прав позивача шляхом зобов'язання Київського міського військового комісаріату прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 від 03.05.2018 року №Л-446, зареєструвати долучені документи до цієї заяви, скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направити Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи позивача та відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про вихід за межі позовних вимог та їх часткове задоволення.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно до пункту дванадцятого статті 5 Закону України «Про судовий збір», питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати дії Київського міського військового комісаріату, які полягають у недотриманні вимог, встановлених абзацами 14, 17, 18 пункту 9 Порядку "Про затвердження положення про військові комісаріати" та частини четвертої статті 15 Закону України «Про звернення громадян», під час надання відповіді ОСОБА_1 від 14.05.2018 року №ВСЗ/1009 протиправними.

3. Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 від 03.05.2018 року №Л-446, зареєструвати долучені документи до цієї заяви, скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направити Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

Відповідач: Київський міський військовий комісаріат (04112, м. Київ, вул. Палково-Сирецька, 19, код ЄДРПОУ 07774420);

Третя особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРОПУ 00034022).

Суддя Л.О. Маруліна