Рішення № 79523485, 21.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/191/19

Справа № 522/3279/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.;

за участі секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Шкіросировинний завод» до Управління реклами Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Одесреклама» про скасування припису Управління реклами Одеської міської ради від 31.10.2016 року № 01.30/5465, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.03.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління реклами Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Одесреклама» та уточнивши вимоги заявою від 26.11.2018 року просив скасувати припис Управління реклами ОМР від 31.10.2016 року №01.30/5465; зобов'язати Управління реклами ОМР видати направлення КП «Одесареклама» щодо проведення робіт по поверненню на місце незаконно демонтований рекламний засіб ПАТ «Шкірсировинний завод» в тому стані, що був до демонтажу.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що 11.11.2016 року представником Управління реклами ОМР було вручено директору ПАТ «Шкірсировинний завод» припис від 31.10.2016 року відповідно до якого позивача зобов'язали здійснити демонтаж рекламного засобу. Позивач вважає даний припис таким, що не відповідає дійсності та порушує права та інтереси позивача, адже позивачем було отримано дозвіл на розміщення реклами 26.05.2009 року від Фонтанської сільської ради Комінтренівського району Одеської області. Представник позивача надав Управлінню реклами всі дозвільні документи на розміщення рекламного засобу, проте 15.11.2016 року керівництвом ПАТ «Шкірсировнний завод» було виявлено відсутність рекламної конструкції за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 кв. Старокиївського шосе. Також вказують на порушення відповідача щодо сповіщення позивача, також те, що рекламний засіб було демонтовано до спливу 3-х денного терміну, а рішення про його демонтаж прийнято ще до вручення припису позивачу.

Справа надійшла до провадження судді Кравчук Т.С. та ухвалою суду від 21.02.2017 року провадження у справі було відкрите.

До суду 08.06.2017 року надійшли заперечення Управління реклами Одеської міської ради, згідно яких просили відмовити у задоволенні позову ПАТ «Шкірсировинний завод», посилаючись на те, що відповідачем не порушувалися права та інтереси позивача, припис видано в межах повноважень та є обґрунтованим та законним, оскільки у позивача відсутній дозвіл на розміщення реклами за адресою: м. Одеса, вул. Новомиколаївська дорога / 21-й км. Старокиївського шосе (напроти).

На підставі розпорядження керівника апарату суду №3033/18 від 05.05.2018 року по справі проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, в результаті якого справа була передана судді Бондарю В.Я.

Ухвалою суду від 10.05.2018 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначанням підготовчого засідання на 12.06.2018 року.

В підготовчому засіданні 12.06.2018 року було здійснено заміну третьої особи з Комунального підприємства «Одесареклама» на Комунальну установу «Одесареклама» Одеської міської ради та закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті на 01.08.2018 року.

В результаті проведеного судового засідання 01.08.2018 року було оголошено перерву до 26.10.2018 року.

До суду 18.10.2018 року надійшли пояснення Управління реклами Одеської міської ради, згідно яких відповідач вказує, що Фонтанська сільська рада заперечує надання ПАТ «Шкірсировинний завод» дозволу на розміщення рекламного засобу за адресою: м. Одеса, Новомиколаївська дорога/ 21-й км. Старокиївського шосе, адже адреса знаходиться на території міста Одеси.

В судовому засідання 26.10.2018 року розгляд справи було відкладено на 26.11.2018 року.

У судове засідання 26.11.2018 року не з'явилася свідок ОСОБА_2, у зв'язку з чим з метою повторного виклику свідка, розгляд справи відкладено на 21.01.2019 року.

У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи - ОСОБА_1 наголошувала на тому, що територія на якій знаходився рекламний засіб відноситься до території міста Одеси, припис є законним, та просила відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_2, що є експертом, що видала технічний звіт по топографо-геодезичним вишукуванням земельної ділянки за адресою: м. Одеса від по Новомиколаївській дорозі на запитання головуючого повідомила, що про місце розташування рекламного засобу була повідомлена якоюсь особою, на основі чого було проведено дослідження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням №50 від 26.05.2009 року виконавчий комітет Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області надав дозвіл Вна розміщення рекламних конструкцій на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області: АТ «Шкірсировинний завод» двосторонньої рекламної конструкції розміром 3000 мм х 6000 мм за адресою Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21 км. Старокиївського шосе (а.с.7).

Листом №ср-17 - 02/22416-317 від 11.01.2010 року Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області повідомило бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами управління архітектури а містобудування Одеської міської ради про те, що ВАТ «Шкірсировиннй завод» отримав дозвіл на розміщення стаціонарного рекламного щита вздовж автомобільної дороги М14 «Одеса-Мелітополь» (Старокиївська дорога) 21 км (а.с.13).

31.10.2016 року Управління реклами Одеської міської ради видало Припис ПАТ «Шкірсировинний завод», за яким вимагали здійснити демонтаж конструкції, а саме рекламний засіб розміром 6,0х30,х2ст за адресою: м. Одеса, вул. Новомиколаївська дорога / 21-й км. Старокиївського шосе (напроти) (а.с.9).

14.11.2016 року Комунальним підприємством «Одесареклама» Одеської міської ради складено акт проведення демонтажу, з якого вбачається, що здійснено демонтаж вищевказаного рекламного засобу, направлення на яке видане 10.11.2016 року за №396 (а.с.10).

12.12.2016 року ПАТ «Шкірсировинний завод» звернувся до Одеського міського голови зі скаргою на дії керівництва Управління реклами Одеської міської ради, пов'язані з демонтажем рекламного щита.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Абзацом першим частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року (далі - Правила № 2067). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил № 2067).

Згідно з пунктом 2 Правил № 2067, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Спір між сторонами виник у зв'язку з відсутністю демаркації на місті розміщення реклами. Відповідач вважає, що 21 км. Старокиївського шосе відноситься до території міста Одеси, в той час як позивач вважає, що це територія відноситься до управління Фонтанської сільської ради.

Управління реклами Одеської міської ради листом №01-37/190 від 28.03.2017 року запросило інформацію від департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо чіткого визначення меж міста Одеси (а.с.32).

Листом №2-24-682/384/02-1415 від 09.06.2017 року Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області повідомили управління реклами Одеської міської ради, що не видавала дозвіл ПАТ «Шкірсировинний завод» на розміщення реклами, оскільки адреса Новомиколаївська дорога 21-й км. Стракоївського шосе відноситься до території міста Одеси (а.с.48).

Лиманська районна державна адміністрація Одеської області повідомила суд, що на зберігання їм не передавилися протоколи засідання виконкому №7 та рішення №50 від 26.05.2009 року (а.с.91), в той час як Фонтанська сільська рада вказувала на відсутність у них документів, у зв'язку з передачею їх на зберігання до архівного відділу Лиманської районної державної адміністрації (а.с.63).

З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №2546/112-18 від 04.09.2018 року вбачається, що право власності не зареєстровано, а державна реєстрація не проведена в межах вул. Новомиколаївська дорога/кут 21 км Старокиївського шосе (а.с.172-173).

З листа Головного управління Держкомзему в Одеській області від 02.02.2010 року вбачається, що земельна ділянка за адресою: 20 км+780 м Старокиївської дороги знаходиться в межах міста Одеси.

Проте, з вищевказаного листа точне розташування земельної ділянки не відзначено, напрямок руху 20 км. не вказано, тобто адреса 20 км+180 м Старокиївської дороги, що відноситься до території міста Одеси не свідчить, що саме там був розташований рекламний щит.

З технічного звіту по топографо-геодезичним вишукуванням земельної ділянки за адресою: м. Одеса від по Новомиколаївській дорозі вбачається, що рекламний щит було розташовано на території міста Одеси.

Як відзначалося вище експерт ОСОБА_2, яка була допитана як свідок у судовому засіданні відзначала, що проводила експертне дослідження після того як було рекламний засіб демонтовано, а про місце розташування реклами їй було повідомлено особою, прізвище якої вона не пам'ятала. Крім того, встановлюючи, що місце на якому експерт вважала знаходився рекламний щит, відноситься до території міста Одеси вона керувалася листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Але посилання на вказаний лист та його реквізити технічний звіт не містить. Дані обставини позбавляють суд можливості прийти до висновку, що експертне дослідження проводилося саме на місці розташуванні рекламного щита ПАТ «Шкірсировинний завод».

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України закріплено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 ст. 77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зважаючи на матеріали справи, вважає, що Управління реклами Одеської міської ради не доказали факт належності земельної ділянки на якій було розташовано рекламний засіб ПАТ «Шкірсировинний завод» до території міста Одеси, що свідчить про те, що припис Управління реклами ОМР №01.30/5465 від 31.10.2016 року підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Управління реклами видати направлення КУ «Одесареклама» щодо проведення робіт по поверненню на місце незаконно демонтованого рекламного засобу ПАТ «Шкірсировинний завод» в тому ж стані, що був до демонтажу, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 78 КАС України закріплені підстави звільнення від доказування.

Таким чином, позивач мав доказати теперішнє місцезнаходження демонтованого рекламного засобу, його стан, що був до демонтажу для належного виконання своїх вимог, в той час як матеріали справи не містять жодних відомостей про подальші дії з демонтованим рекламним щитом, що було демонтовано 14.11.2016 року.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог ПАТ «Шкірсировинний завод», тому позовна заява підлягає частковому задоволення, а саме в частині скасування припису Управління реклами Одеської міської ради.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 242, 244, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Шкіросировинний завод» (код ЄДРПОУ 05502098, місцезнаходження: 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, буд. 38) до Управління реклами Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 37114047, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 66), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Одесреклама» (код ЄДРПОУ 25830211, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Косівська, 2Д) про скасування припису Управління реклами Одеської міської ради від 31.10.2016 року № 01.30/5465 - задовольнити частково.

Скасувати припис Управління реклами Одеської міської ради №1.30/5465 від 31.10.2016 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 31.01.2019 року.

Суддя В.Я.Бондар