Рішення № 79523349, 30.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2019 року м. Ужгород№ 260/1325/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю..,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового боргу у розмірі 123 918,28 грн., в тому числі пеня у розмірі 1084,58 грн. по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг)".

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг)" у розмірі 123918,28 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені законодавством строку, та підлягає стягненню у судовому порядку.

30 січня 2018 року уповноваженим представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 19831,28 грн., в тому числі пеня у розмірі 1084,58 грн. по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (а.с.66). Вказана заява мотивована тим, що з моменту подання адміністративного позову, відповідачем частково погашена заборгованість. На підтвердження чого, представником позивача надано розрахунок та витяг з облікової картки платника, згідно яких загальна сума податкового боргу відповідача складає 19831,28 грн..

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог суд вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи обґрунтованість поданої заяви позивача та враховуючи, що наведені у заяві обставини було з'ясовано 29.01.2019 року, суд приймає подану заяву та розгляд справи здійснюється у межах уточнених позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте пунктом 2 прохальної частини адміністративного позову просив справу розглянути без участі представника позивача (а.с. 9).

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені КАС України. Відзиву проти позову чи будь-яких інших клопотань суду не надано.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тобто, за адресою, що вказана в позовній заяві та на яку направлялася кореспонденція суду. Вказана кореспонденція кожного разу поверталася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.а.с.58-65). Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.02.2003 року № 13241020000008313 та перебуває на обліку як платник податків в Ужгородській ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області (а.с.а.с.11-12).

Згідно розрахунку податкового боргу та облікової картки, що наявні у матеріалах справи, за відповідачем рахувалася заборгованість зі сплати податку по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 123918,28 грн. (а.с. а.с.10,14-17).

Вищевказаний борг виник у відповідача у зв'язку з наступним.

Так, відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 12.03.2018 (отримано податковим органом 13.03.2018 №27293062) за листопад 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у розмірі 10079,00 грн, з якої 9785,00 грн.- сума податку та 294,00 грн. - сума самостійно нарахованого штрафу. Зазначена сума грошового зобов'язання сплачена відповідачем частково у розмірі 395,82 грн., залишок несплаченого боргу становить 9683,18 грн. (а.с.18);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 12.03.2018 року (зареєстрована податковим органом 13.03.2018 №27293060) за грудень 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у розмірі 334,00 грн. - сума самостійно нарахованого штрафу (а.с.19). Проте, зазначена сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем у повному обсязі;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.03.2018 року №9050088773 за лютий 2018 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у розмірі 23462,00 грн. (а.с.20). Проте, самостійно задекларована сума податку залишається несплаченою у повному розмірі;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.08.2018 №43088828 за липень 2018 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у розмірі 33039,00 грн. Проте, зазначена сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем у повному обсязі;

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.09.20018 №47050625 за серпень 2018 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у розмірі 31488,00 грн. Проте, зазначена сума грошового зобов'язання залишається несплаченою відповідачем у повному обсязі.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1. статті 57.3 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Окрім цього, судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкового органу проведено камеральні перевірки щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість, дотримання встановлених законодавством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість.

За наслідками вказаних перевірок складено акт від 16.02.2018 №48/13-04/НОМЕР_1 та акт перевірки від 04.04.2018 №124/13-04/НОМЕР_1. У зв'язку з виявленими та зафіксованими у актах порушеннями, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 27.03.2018 №0100711304, яким визначено суму штрафної санкції у розмір 42,10 грн.; від 27.03.2018 №0100701304, яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 119,35 грн.; від 27.03.2018 №0100671304, яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 340,00 грн.; від 27.03.2018 №0100651304, яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 90,08 грн. (а.с.а.с.26-31) та податкове повідомлення-рішення від 22.05.2018 №0130791304, яким визначено суму штрафу у розмірі 24235,99 грн.(а.с.36).

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України 57.3. у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно ч.1 ст.59 ПКУ, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У відповідності до пп.129.1.1 ст.129 ПКУ відповідачу проведено нарахування пені у розмірі 1084,58 грн. по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".

Приписами статті 59 ПКУ зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 19.03.2018 № 8217-17 про наявність податкового боргу у сумі 21538,18 грн. за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак даний лист був повернутий на адресу інспекції у відповідності до довідки Ф.20 "за закінченням встановленого строку зберігання"(а.с.а.с.40-41). Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення - рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги чи незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, або з інших причин, податкове повідомлення - рішення, податкова вимога, рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Разом з тим, відповідачем сума заборгованості частково сплачена та станом на час розгляду справи становить 19 831,28 грн., що складає борг за податковою декларацією з податку на додану вартість №47050625 від 20.09.2018, згідно якої загальна сума податкового зобов'язання складає 31488,00, яка частково сплачена відповідачем у розмірі 12741,30 грн, відповідно залишок несплаченого податкового зобов'язання за вказаною декларацією становить 18746,70 грн. Окрім цього, несплаченою відповідачем залишається пеня нарахована на суму грошових зобов'язань, несплачених у встановлені строки, у розмірі 1084,58 грн..

Згідно cтатті 67 частини 1 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно із п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 20.1.34. пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату у повному обсязі узгодженої суми заборгованості в добровільному порядку, суд вважає уточнені позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути суму податкового боргу у розмірі 19831,28 грн..

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України сплачений судовий збір з відповідача не стягується.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового боргу у розмірі 19831,28 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одна гривня двадцять вісім копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю. Дору