Рішення № 79523032, 30.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 січня 2019 р. справа № 120/4701/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

19.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що є вдовою ОСОБА_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1-ї категорії), що підтверджує посвідчення серії НОМЕР_2. ОСОБА_2, помер внаслідок захворювання «пов'язаного з виконання військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС», що підтверджує Експертний висновок №364 від 27.11.2004 року виданий Вінницькою регіональною міжвідомчою експертною комісією по установленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізую чого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

03.08.2018 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця з заявою про призначення та виплату пенсії по втраті годувальника, в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати згідно ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

29.08.2018 року відповідач відмовив позивачці у проведені нарахування та виплати пенсії по втраті годувальника в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, пославшись на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії оскільки покійний ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

На думку позивачки, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, отже пенсія по інвалідності має бути нарахована та виплачена з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року, що і стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправною відповідь Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці №271/М-1 від 29.08.2018 р., щодо відмови у здійсненні переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня відповідного року згідно ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати відповідача провести переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2017 р. з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня відповідного року згідно ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 26.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) на 30.01.2019 року. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

14.01.2019 року, відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 2319), у якому останній заперечує щодо задоволення позову. Вказали, що позивачка на обліку в Управлінні ПФУ в місті Вінниці перебуває з 01.03.2009 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернулась до Управління з заявою провести розрахунок пенсії по втраті годувальника з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за померлого чоловіка, інвалідність якого була пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і який отримав пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначили, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військoвиx нaвчaнняx із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвалідністю. Тобто, даний перерахунок передбачено тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому, чоловік позивачки приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період роботи у Вінницькому філіалі Української сільськогосподарської академії з 11 вересня 1987 року по 30 жовтня 1987 рік, а не під час проходження дійсної строкової служби (з 15.05.1974 року - 08.05.1976 рік). Враховуючи зазначене, на переконання відповідача, підстави для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні, а тому просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 на обліку в Управлінні ПФУ в місті Вінниці перебуває з 01.03.2009 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

03.08.2018 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця з заявою про проведення розрахунку пенсії по втраті годувальника з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за померлого чоловіка, інвалідність якого була пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і який отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 29.08.2018 року №271/М-1 відповідач повідомив позивачці, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII (далі - Закон №2148) внесено зміни, зокрема, до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796- XII (далі - Закон №796). З урахуванням зазначених змін, з 1 жовтня 2017 року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону №796 або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На виконання підпункту 3 п.9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2148, Кабінетом Міністрів України 15 листопада 2017 року прийнято постанову № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка застосовується з 1 жовтня 2017 року. Цією постановою Порядок №1210 доповнено пунктом 9 щодо обчислення пенсій по інвалідності для ліквідаторів з інвалідністю з числа військовослужбовців дійсної строкової служби.

У відповідності до змін, внесених до Порядку № 1210 (п. 9-1) перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.10.2017 року проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Оскільки чоловік позивачки приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період роботи у Вінницькому філіалі Української сільськогосподарської академії з 11 вересня 1987 року по 30 жовтня 1987 року, а не під час проходження дійсної строкової служби (з 15.05.1974р. по 08.05.1976р.), що не відповідає вимогам Закону № 796 та Постанови № 851, для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальникам п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати немає законних підстав.

Судом також встановлено, що згідно Експертного висновку Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 09 грудня 2004 року № 10076, захворювання ОСОБА_2, що привело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 06.04.2005 року, ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни.

Позивач не погоджується із такою відмовою відповідача, що зумовило її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону № 796-ХІІ є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Стаття 59 Закону № 796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі № 796-ХІІ у редакціях: законів України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Приписи ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ однозначно врегульовують право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та не надають передумов для їх неоднозначного тлумачення.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18, постанови від 13.02.2018 року у справі № 756/8380/16-а та у справі № 193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 року у справі № 619/2262/17).

Судом з'ясовано, що чоловік позивачки ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період роботи у Вінницькому філіалі Української сільськогосподарської академії з 11 вересня 1987 року по 30 жовтня 1987 року, а не під час проходження дійсної строкової служби (з 15.05.1974р. по 08.05.1976р.).

Таким чином, позивачка не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, оскільки участь її покійного чоловіка ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачці у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи те, що судом не встановлено протиправності в діях/рішеннях, в межах розгляду даного спору, щодо наявності права на перерахунок пенсії позивачці, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2017 р. з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на перше січня відповідного року згідно ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відсутні.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37979905).

Повний текст рішення суду складено 30.01.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович