Рішення № 79522797, 30.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р. Справа№0540/9614/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленов А.С., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом, зобов'язання списати заборгованість сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016,-

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом, зобов'язання списати заборгованість сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016/а.с.4-7/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він звертався за роз'ясненням питання нарахування ЄСВ до Покровської ОДПІ та просив контролюючий орган визнати нарахований ФО-П ОСОБА_1 єдиний внесок за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом та списати його згідно Податкового кодексу України. Листом Головного управління ДОС у Донецькій області за № 35533/10/05-99-45-12 від 21.08.2018 відмовлено у такому спианні.Вважає, що він звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерорипичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція. У зв'язку із чим просить суд визнати заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період з 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом та зобов'язати відповідача списати 11 183,42 грн заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період з 14.04.2014 як безнадійний податковий борг.

Представник відповідача 1 не надав суду у встановлений термін відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечував протии позовних вимог, оскільки положення п. 9-3 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 не скасовує взагалі обов'язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов'язки, визначені у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 04 жовтня 2018 року позовну заяву було залишено без руху/а.с.16/.

11 жовтня 2018 року недоліки позовної заяви були усунуті у повному обсязі/а.с.20-32/.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання/а.с.1/.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року залучено в якості співвідповідача по справі №200/9614/18-а за позовом ОСОБА_1 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом, зобов'язання списати заборгованість сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 - Головне управління ДФС у Донецькій області/а.с.43/.

10 грудня 2018 року за клопотанням представника відповідача 2 у судовому засіданні оголошено перерву до 26 грудня 2018 року та продовжено підготовче провадження.

Відповідно до ухвали суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження по справі №200/9614/18-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом, зобов'язання списати заборгованість сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016, а розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 З 14 квітня 2014 року здійснював господарську діяльність як фізична особа-підприємець. Оснивний вид діяльності за КВЕД 47.17. роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, перебував на обліку в Красноармійській (Покровській) об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. 30 грудня 2016 року підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинено /а.с.61-62/.

Відповідач 1 - Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області здійснює обслуговування платників податків; їх реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формує та ведє Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконує інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідач 2 - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

ОСОБА_1 з 14 квітня 2014 року здійснював господарську діяльність як фізична особа-підприємець на території м. Макіївка за основним видом діяльності за КВЕД 47.17 роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, перебував на обліку в Макіївській ОДПІ. 30 грудня 2016 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення господарської діяльності.

За період з 14.04.2014 по 31.12.2016 з ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

25 липня 2018 року звернувся до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в порядку Закону України «Про звернення громадян» та просив визнати заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн безнадійним податковим боргом та списати його /а.с.8-10/.

Листом Головного управління ДОС у Донецькій області за № 35533/10/05-99-45-12 від 21.08.2018 відмовлено у такому спианні/а.с.11-13/.

Позивач не погодився із відмовою податкового органу оскільки вважає, що він звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція, в зв'язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до зазначених норм, ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

П. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно з пунктами 3 та 4 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 №609/28739) у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 по сплаті ЄСВ становить 11 183,42 грн.

Відповідно до частини 7 статті 25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сума недоїмки з єдиного внеску не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

Згідно з п.9 розділу VІ Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 за №508/26953, списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі:

повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) із сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника;

смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у контролюючого органу не має підстав для списання недоїмки з єдиного внеску в розмірі 11 183,42 грн, що обліковується за ОСОБА_1.

З огляду на, що суд не вбачє підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом, зобов'язання списати заборгованість сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 адреса листування: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ( пл.Європейська, буд.1, м. Покровськ, 85300, ЄДРПОУ 39882614), Головного управління ДФС у Донецькій області (вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 85726, ЄДРПОУ 39406028) про визнання заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 безнадійним податковим боргом, зобов'язання списати заборгованість сплати єдиного соціального внеску у розмірі 11 183,42грн за період 14.04.2014 по 31.12.2016 - відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 30 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Зеленов А.С.