
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2019 р. Справа № 480/4376/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1, з 82 % до 70% грошового забезпечення в ході перерахунку в березні, квітні 2018 року;
- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням 82% основного розміру пенсії та виплатити суму недоплаченої пенсії у розмірі 82 % грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по теперішній час, одноразово та однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При призначенні пенсії, її розмір склав 82% грошового забезпечення за 29 роки вислуги. У березні 2018, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, ГУ ПФУ в Сумській області було перераховано пенсію позивачки, в результаті чого її розмір обраховано виходячи із 70% грошового забезпечення, замість 82% суми грошового забезпечення, яка була обрахована при виході на пенсію. Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з приводу перерахунку її пенсії виходячи 82% суми грошового забезпечення, тобто розміру, встановлено при виході на пенсію, однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Ухвалою суду від 13.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлений 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача.
На виконання ухвали суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що перерахунок пенсії позивача проведено за діючою на час перерахунку редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
У березні 2018 року позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з 01.01.2016 року проведено перерахунок раніше призначеної пенсії. Під час перерахунку розмір пенсійної вплати зменшено з 82 % грошового забезпечення до 70 %, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії від 07.03.2018 (а.с. 26).
У квітні 2018 року позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", повторно проведено перерахунок раніше призначеної пенсії. Під час перерахунку розмір пенсійної вплати зменшено з 82 % грошового забезпечення до 70 %, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії від 10.04.2018 (а.с. 27).
12.11.2018 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з приводу перерахунку її пенсії виходячи із 86 % суми грошового забезпечення, тобто розміру, встановлено при виході на пенсію (а.с. 25)
Листом від 16.11.2018 №11536/08-29 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивачку, що при проведенні перерахунку її пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент проведення перерахунку, а саме ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення. (а.с.15).
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивачка звернулася до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача та призначення пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, кримінально-виконавчої системи України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
За приписами п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача та призначення пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Таким чином суд зазначає, що Законами № 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Із наданих сторонами документів судом встановлено, що розмір пенсії позивачки складав 82 % грошового забезпечення (а.с. 24), однак у березні, квітні 2018, при проведенні перерахунку, відповідач зменшив вказаний показник до 70 % (а.с. 26,27).
З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку про те, що при перерахунку пенсії зміні підлягають складові грошового забезпечення, а не розмір пенсії у відсотковому відношенні до грошового забезпечення, встановлений при призначенні пенсії позивачу.
Враховуючи наведені обставини, зменшуючи у зв’язку із внесенням змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” розмір призначеної пенсії позивача, ГУ ПФУ в Сумській області діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені згаданим Законом та Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що свідчить про протиправність таких дій відповідача.
Крім того, згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, на виконання вказаних норм, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VII від 27.03.2014 (набрав чинності 01.04.2014), яким внесені зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” в частині обмеження максимального розміру пенсії, не має зворотної дії у часі, в зв’язку з чим, не може визначати розмір пенсій призначених до набрання ним чинності, тобто, до 01.04.2014.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеному в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, яка згідно ч.4,5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковою для всіх суб’єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача, заявлених в порядку статті 382 КАС України суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зазначене є правом суду, а не обов'язком, водночас, позивачкою не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення.
Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів статті 382 КАС України щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 41854, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 82 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 41854, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01.01.2016 у розмірі 82 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько
Судове рішення № 79522427, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/4376/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: