Рішення № 79522095, 30.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р. Справа№200/14992/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання/перебування: ОСОБА_1) до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (ЄДРПОУ: 25954290, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 40), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання/перебування: ОСОБА_1) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, в якій просив:

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність щодо не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви про призначення адресної допомоги уповноваженого члена родини ОСОБА_2;

- зобов`язати здійснити перерахунок призначеної на сім`ю щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на заяву від 20.06.2018 року уповноваженого члена родини ОСОБА_2 з урахуванням призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та здійснити відповідну виплату на рахунок уповноваженого члена родини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач та третя особа (його мати) є внутрішньо переміщеними особами. 15.12.2014 року вони вперше звернулися до Управління соціального захисту населення із заявою про отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за фактичним місцем проживання/перебування. Грошова допомога була призначена на всіх членів родини: третій особі (матері) - 884,00 грн., позивачеві - 442,00 грн. В подальшому, адресна допомога була зменшена у зв'язку з тим, що він є працездатною особою.

В подальшому, його мати, як уповноважений представник сім'ї, кожні шість місяців зверталася до відповідача із заявою для отримання грошової допомоги. Допомога призначалася тільки на його мати, так як на той час він був не працевлаштований.

В травні 2017 року позивачем була подана заява до відповідача на отримання соціальної допомоги по догляду за його матір'ю, яка є інвалідом 1 групи та йому була призначена соціальна допомога, про цей факт його матір вказала у заяві про надання адресної допомоги, однак відповідач призначив адресну допомогу на родину враховуючи тільки його матір, позивачу грошова допомога не призначена.

20.12.2017 року третя особа, як уповноважена особа родини, звернулася до відповідача з заявою про призначення грошової допомоги на новий термін, вказавши у заяві, що позивач доглядає за нею як інвалідом та отримує соціальну допомогу, яка призначена на період з 31.05.2017 року по 26.01.2018 року. Відповідач 17.01.2018 року призначає грошову допомогу тільки його матері, позивачу ж було відмовлено у призначенні допомоги на підставі п.3, п. 7 Постанов Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова № 505). Не погодившись з даним рішенням позивач був змушений звернутися до суду та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року у справі № 805/3994/18-а відповідача було зобов'язано зробити перерахунок щомісячної адресної допомоги з урахуванням призначеної йому адресної допомоги з 20.12.2017 року по 19.06.2018 року.

20.06.2018 року мати позивача як уповноважений представник сім'ї, знов звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги на наступний термін, у заяві вона вказала склад сім'ї себе, як пенсіонера та позивача, як особу, яка надає соціальні послуги.

На звернення щодо розгляду вказаної заяви відповідачем повідомлено, що позивачу було відмовлено у призначенні адресної допомоги у зв'язку з тим, що з серпня 2015 року до травня 2017 року він був не працевлаштований і відповідно до п. 7 Постанови № 505 відсутні законні підстави для продовження призначення допомоги

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні йому грошової допомоги при розрахунку на родину протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що позивач та третя особа, як внутрішньо переміщені особи перебувають на обліку в Управлінні.

ОСОБА_2 15.12.2014 року, 23.06.2015 року, 04.01.2016 року, 16.06.2016 року, 20.12.2016 року та 20.06.2017 року зверталася до Управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначала у складі родини сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Грошова допомога на проживання призначалася ОСОБА_2 з 15.12.2014 року по 14.02.2015 року у розмірі 1326,00 грн. на сім'ю, з 15.02.2015 року по 14.04.2015 року у розмірі 1105,00 грн. на сім'ю, з 15.04.2015 року по 14.06.2015 року у розмірі 884,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2), з 15.06.2015 року по 14.12.2015 року у розмірі 1391,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 04.01.2016 року по 03.06.2016 року в розмірі 1074,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 16.06.2016 року по 15.12.2016 року в розмірі 1130,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 20.12.2016 року по 19.06.2017 року в розмірі 1247,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 20.06.2017 року по 19.12.2017 року в розмірі 1312,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 20.12.2017 року по 19.06.2018 року у розмірі 1784,90 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.).

Згідно п. 7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Згідно п. 12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Оскільки позивач оформив 31.05.2017 року догляд за інвалідом 1 групи, а щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг припинена позивачу з 15.04.2015 року, тому допомога на наступний строк не призначається.

З огляду на наведене відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

23.01.2019 року третя особа - ОСОБА_2 надала письмові пояснення в яких зазначила наступне. Про те, що з 24.05.2017 року позивач отримує соціальну допомогу по догляду за інвалідом 1 групи нею було вказано у заяві про призначення адресної допомоги від 20.06.2018 року. Однак, відповідач при винесення рішення про призначення адресної допомоги не врахував це та постановив адресну допомогу тільки їй. Попереднє призначення адресної допомоги від 20.12.2017 року було призначено тільки їй, однак судом було встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні адресної допомоги позивачу і відповідно до рішення суду була виплачена адресна допомога.

Вважає, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до п. 7 Постанови № 505 не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців. Положення п. 3 Постанови № 505 не містять норм, які б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла особи працездатного віку, в якої змінилися обставини та яка як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, права на отримання грошової допомоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

У відповідності з довідкою від 03.12.2014 року № 1429011124 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України смт. Новий Світ Старобешевського району до м. Слов'янськ, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2

У відповідності з довідкою від 04.12.2014 року № 1429011375 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2, є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України смт. Новий Світ Старобешевського району до м. Слов'янськ, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2

ОСОБА_2 15.12.2014 року, 23.06.2015 року, 04.01.2016 року, 16.06.2016 року, 20.12.2016 року та 20.06.2017 року зверталася до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначала у складі родини сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Грошова допомога на проживання призначалася ОСОБА_2 з 15.12.2014 року по 14.02.2015 року у розмірі 1326,00 грн. на сім'ю, з 15.02.2015 року по 14.04.2015 року у розмірі 1105,00 грн. на сім'ю, з 15.04.2015 року по 14.06.2015 року у розмірі 884,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 15.06.2015 року по 14.12.2015 року у розмірі 1391,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 04.01.2016 року по 03.06.2016 року в розмірі 1074,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 16.06.2016 року по 15.12.2016 року в розмірі 1130,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 20.12.2016 року по 19.06.2017 року в розмірі 1247,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 20.06.2017 року по 19.12.2017 року в розмірі 1312,00 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), з 20.12.2017 року по 19.06.2018 року у розмірі 1784,90 грн. на сім'ю (на ОСОБА_2.), що не заперечується відповідачем у справі.

Тобто, з 15.04.2015 року допомога ОСОБА_1 не призначалася у зв'язку з не працевлаштуванням позивача на підставі п. 7 Порядку № 505.

31.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради із заявою про призначення компенсації особі, яка постійно надає соціальні послуги особі з інвалідністю 1 групи ОСОБА_2. Компенсація призначена щомісячно з 31.05.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 252,60 грн., з 01.12.2017 року по 26.01.2018 року у розмірі 264,30 грн., з 29.01.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 264,30 грн., з 01.07.2018 року по 24.01.2019 року у розмірі 276,15 грн.

Відповідно довідки Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради № 03-27/1615 від 25.10.2018 року ОСОБА_1 одержує допомогу по догляду за інвалідом 1 групи - ОСОБА_2 з 31.05.2017 року.

20.06.2018 року ОСОБА_2, як уповноважений представник сім'ї звернулася до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи на наступний термін та у складі сім'ї зазначила себе (пенсіонер, особа з інвалідністю 1 групи) та ОСОБА_1 (особа, яка надає соціальні послуг).

На звернення ОСОБА_2 щодо розгляду вказаної заяви відповідачем надано відповідь від 28.09.2018 року, що ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні адресної допомоги у зв'язку з тим, що з серпня 2015 року до травня 2017 року він був не працевлаштований і відповідно до п. 7 Постанови № 505 відсутні законні підстави для продовження призначення допомоги.

Спірним питанням даної справи є не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі п. 3, п. 7 Порядку № 505.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

При цьому, аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505. Тому вищезазначеним Порядком № 505 не заборонено звертатись позивачу із заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, після того, як вона вже отримувала її та підстав для відмови у призначенні такої допомоги немає, оскільки чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

Оскільки позивачу припинено виплату адресної допомоги з 15.04.2015 року, позивач 31.05.2017 року оформив догляд за інвалідом 1 групи, а з заявою про призначення адресної допомоги уповноважена особа сі'мї - ОСОБА_2 звернулася до відповідача 20.06.2018 року, тобто після спливу шестимісячного строку, тому заборона, встановлена пунктом 3 Порядку №505, вичерпала свою дію щодо Позивача.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими в цій частині вимоги позивача, проте наголошує, що відповідачем вчинено не бездіяльність, а дії, котрі й мають бути визнані протиправними.

Також позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної на сім'ю щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідно заяви уповноваженого члена родини від 20.06.2018 року, що суд також вважає обґрунтованими вимогами та такими, що підлягають задоволенню.

Уухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.01.2019 року позивача звільнено від сплати судового збору, до ухвалення судового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання/перебування: ОСОБА_1) до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (ЄДРПОУ: 25954290, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 40), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання/перебування: ОСОБА_1) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви про призначення адресної допомоги уповноваженого члена родини ОСОБА_2.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради здійснити перерахунок призначеної на сім`ю щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно заяви від 20.06.2018 року уповноваженого члена родини ОСОБА_2 з урахуванням призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та здійснити відповідну виплату на рахунок уповноваженого члена родини.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (ЄДРПОУ: 25954290, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 40) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.