Ухвала суду № 79522074, 30.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/453/19

УХВАЛА

30 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» (вул. Паустовського, 25, м. Одеса, 65111)

до Головного управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044)

про визнання неправомірною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2019 року до суду надійшов адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року. Даний позов надіслано позивачем ОСОБА_1 кур’єрської доставки 13.12.2018 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, позивачем не надано копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, а саме: акту перевірки від 28.04.2017 року, припису від 28.04.2017 року, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №247 від 04.05.2017 року.

Згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Натомість, у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем надано до позову платіжні доручення №123 від 30.11.2018 року про сплату судового збору за позовом ЖБК “Ленінський-23” у розмірі 704,80 грн. та №134 від 27.12.2018 року про сплату судового збору за позовом ЖБК “Ленінський-23” у розмірі 1057,20 грн. Загальна сума сплати судового збору – 1762 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року, з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1762 гривні.

Таким чином, за звернення до суду із заявленою позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 416000 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6240 грн. (1,5% від 416000 грн.).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн., отже йому необхідно доплати судовий збір у розмірі 4478 грн. (6240 грн. – 1762 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року.

З вказаним позовом позивач звернувся до суду ОСОБА_1 кур’єрської доставки 13 грудня 2018 року.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою представник позивача надав клопотання про поновлення строку звернення до суду на двох аркушах, зміст якого свідчить про те, що документ є неповним. У клопотання зазначено, що відповідно до вимог п.11.19 статуту ЖБК, 28 квітня 2017 року головним управлінням Держпраці в Одеській області була проведена позапланова перевірка, на підставі звернення позивача, а саме: голови ревізійної комісії ЖКБ «Ленінський-23» ОСОБА_2 За результатами перевірки ревізійної комісії житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» отримала відповідь за №15-Т 724/03-13-7902 від 27.04.2017 р, в якій відповідач повідомив позивача, що в ході дослідження бухгалтерських та кадрових документів, факт неналежного оформлення трудових відносин з найманими працівниками не знайшов документального підтвердження. Через це підстав для отримання будь-яких інших документів від відповідача та хвилювання у позивача не виникало.

Позивач вказав, що з тих пір минуло майже рік, коли ОСОБА_2 та інші члени ревізійної комісії ЖБК "Ленінський-23" дізналися про те, що рахунок, з якого має надходити гроші на оплату праці та отримання субсидій заблоковано, що підтверджується постановою про арешт коштів боржника від 15.01.2018 року. Почавши розбиратися в підставах неможливості отримання заробітної плати, виявилося, що на рахунок підприємства 15.01.2018 року було накладено арешт.

Позивач вважав, що посадова недбалість голови правління ЖБК є поважною причиною пропуску строку для оскарження рішення в судовому порядку, оскільки об'єктивно перешкоджали позивачу ЖБК, як юридичній особі, яка не може самостійно без відповідних представників, вчасно звернутись до суду для захисту своїх прав.

У позовній заяві позивач, зокрема, зазначає, що про наявність постанови від 17.05.2017 року №298 він дізнався наприкінці січня 2018 року з постанови про накладення арешту на кошти боржника від 15.01.2018 року.

Таким чином, з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваною постановою, до дня звернення до суду минуло одинадцять місяців.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, зазначених позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, оскільки наведені обставини не свідчать про об’єктивну неможливість звернення позивача, який є юридичною особою, до суду у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз’яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказано інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду; надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4478 грн.; надання власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, а саме: акту перевірки від 28.04.2017 року, припису від 28.04.2017 року, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №247 від 04.05.2017 року.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів – УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34310206084032; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови – залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Андрухів