Ухвала суду № 79520662, 30.01.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/728/19

Провадження № 1-кс/202/1220/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Дніпро

30 січня 2019 року

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря Кишковар Н.А.

слідчого СУ ГУ НП в Дніпропетровській області Канцур Я.С.

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП в Дніпропетровській області Канцура Я.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019040000000080 від 29.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

30 січня 2019 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська слідчим СУ ГУ НП в Дніпропетровській області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2019 року, приблизно о 02 год.00 хв. ОСОБА_2, разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами, знаходився біля магазину «Міс Лора», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи 75, який фактично належить фізичній особі підприємству «ОСОБА_4О.», маючи умисел, спрямований на відкрите викраденні чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, приїхав до вказаного магазину на своєму автомобілі марки «Skoda» модель «Octavia Tour» реєстраційний номер LOP25120. Вказаний магазин здійснює діяльність з продажу жіночих хутряних виробів (шуб), які ОСОБА_2, та невстановлені в ході досудового розслідування особи визначили як об’єкт свого злочинного посягання.

У подальшому ОСОБА_2 разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у інше приміщення, використовуючи заздалегідь заготовлене знаряддя для вчинення злочину, який за своїми ознаками схожий на лом, шляхом пошкодження вхідної двері проникли до вказаного магазину, де виявили охоронця ОСОБА_5, якому наказали не втручатися та лягти на підлогу, що останній і зробив. Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_2 та невстановлені особи побачили хутряні вироби, які останні визначили об’єктом свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння вказаним майном, ОСОБА_2 та невстановлені особи почали виносити з магазину хутряні вироби та складати їх до автомобілю марки «Skoda» модель «Octavia Tour» реєстраційний номер LOP25120, який фактично належить ОСОБА_2

Після реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 та невстановлені особи місце скоєння злочину залишили, викраденим розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинений у великих розмірах, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_6; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_5; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7; протоколом допиту в якості свідків понятих, присутніх при проведенні огляду автомобіля ОСОБА_2, в ході якого було виявлено та вилучено речові докази, викрадені з магазину; відео з камер спостереження в районі вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду автомобіля ОСОБА_2

В ході досудового розслідування встановлені наступні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України:

1) п. 1 – переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскілки ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, з урахуванням нижньої межі санкції у вигляді 7 років позбавлення волі, що унеможливлює звільнення від кримінальної відповідальності з іспитовим строком, тому він може переховуватися з метою уникнення відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

2) п. 3 – незаконно впливати на свідків та інших невстановлених осіб, які причетні до скоєного злочину, оскільки допитаний під час досудового розслідування свідок ОСОБА_5 був очевидцем скоєння злочину під час якого йому погрожували фізичним насильством, місце перебуванням інших невстановлених осіб, які причетні до скоєння злочину на даний час не встановлено, у зв’язку з чим ОСОБА_2 може шляхом вмовлянь, погроз або іншим чином з метою уникнення від відповідальності незаконно впливати на невстановлених осіб, які причетні до скоєного злочину.

Крім того, звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, враховано вагомість наявних доказів про причетність до вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, репутацію підозрюваного, соціальні зв’язки, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов’язків.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити, наголосили про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважали необхідним не визначити розмір застави, оскільки дане кримінальне правопорушення вчинене з погрозою застосування насильства.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив застосувати відносно ОСОБА_2 менш суровий запобіжний захід.

Підозрюваний свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, проти задоволення клопотання заперечував.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12019040000000080, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Підозра ОСОБА_2 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_6; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_5; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7; протоколом допиту в якості свідків понятих, присутніх при проведенні огляду автомобіля ОСОБА_2, в ході якого було виявлено та вилучено речові докази, викрадені з магазину; відео з камер спостереження в районі вчинення кримінального правопорушення;протоколом огляду автомобіля ОСОБА_2, та іншими матеріалами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Санкція ч. 4 ст. 186 КК України, яка інкримінується підозрюваному, визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.

Таким чином, враховуючи наявну обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор, враховуючи ступень тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, що дане кримінальне правопорушення вчинене із погрозою застосування насильства, дані про особу підозрюваного, а також той факт, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, приходжу до висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Дніпропетровській області Канцура Я.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити строк дії ухвали до 21 год. 10 хв. 30 березня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУ НП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.О. Кухтін