Постанова № 7952033, 17.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року Справа № 2а- 200/10/0870

10 год. 15 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Спєлковій М.В.

за участю представника позивача Бурашнікової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до: субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про: стягнення суми податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області звернулася з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1682 грн., а саме: борг по збору за використання водних ресурсів в сумі 8 грн. 66 коп., борг з податку на додану вартість в сумі 664 грн., борг по збору за розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі та по штрафним санкціям по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 407 грн. 37 коп., борг з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 602 грн. 07 коп., вказуючи, що дана заборгованість виникла у звязку з виявленням порушень податкового законодавства відповідачем та несплатою узгоджених податкових зобовязань.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, у звязку з чим суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідача ОСОБА_2 було зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності фізичну особу Чернігівською районною державною адміністрацією 17.11.1999, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи.

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 та відповідно до ст.9 цього Закону зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Приватний підприємець ОСОБА_2 знаходиться на загальній системі оподаткування. Згідно із пп. «б» п. 1 ст. 14 розділу четвертого Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, має право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, положення якого продовжують діяти після набрання чинності з 01.01.2004 р. Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону.

Для забезпечення правильного визначення оподатковуваного доходу фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести облік доходів і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, та подавати до податкового органу у визначеному порядку податкові декларації.

Згідно з розділом четвертим Декрету № 13-92 податок фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності обчислюється податковими органами на підставі поданих ними в установленому порядку податкових декларацій.

Згідно з даними обліку та звітності Пологівської міжрайонної податкової інспекції Запорізької області , податкова заборгованість підприємця по сплаті податку з доходів фізичних осіб станом на 14.12.2009 рахується в сумі 602 грн. 07 коп., яка виникла в результаті нарахування основних платежів згідно з розрахунками авансових платежів за 2007 2009 роки та несплачених податкових зобовязань за податковими повідомленнями від 17.01.2007, від 28.08.2007, 31.01.2008, 22.01.2009, несплачених податкових зобовязань, винесених на підставі актів перевірок № 98 від 25.12.2008 (податкове повідомлення рішення № 0004511701/0 від 25.12.2008) та № 10 від 26.01.2009 (податкове повідомлення рішення № 0000341701/0 від 26.01.2009), а також пені, нарахованої відповідно до перерахунку авансових платежів за 2007 та 2008 рік.

Статтею 4 Закону «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-ХІV встановлено, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, зазначені у ст. 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Держказначейства України щомісяця у строки, визначені для місячного звітного періоду. Складання та подання розрахунку збору здійснюється відповідно до норм Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 -III (зі змінами та доповненнями).

Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі, визначають базу оподаткування, самостійно обчислюють суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, складають та подають звіт про суму нарахованого платежу до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником збору у звіті, вважається узгодженим з дня подання такого звіту. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником збору в адміністративному або судовому порядку. Платник збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту.

Згідно з даними обліку та звітності Пологівської міжрайонної податкової інспекції Запорізької області , податкова заборгованість підприємця по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства станом на 14.12.2009 рахується в сумі 407 грн. 37 коп., яка виникла в результаті нарахування основних платежів згідно з податковими звітами за 2008-2009 роки та несплачених податкових зобовязань, винесених на підставі акту перевірки № 98 від 25.12.2008 (податкові повідомлення рішення від 25.12.2008 № 0004481701/0, № 0004491701/0, № 0004501701/0) а також пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобовязання.

Крім того, згідно з даними обліку та звітності Пологівської міжрайонної податкової інспекції Запорізької області , податкова заборгованість підприємця по податку на додану вартість складає 664 грн. 00 коп., посилаючись на те, що вказана заборгованість відповідачем була допущена внаслідок несплати до бюджету самостійно визначених податкових зобовязань за податковими деклараціями за 2007 2009 рік.

Також, за відповідачем рахується заборгованість по збору за використання водних ресурсів, яка виникла внаслідок несплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобовязання за податковим розрахунком збору за спеціальне водокористування в частині використання води за ІІІ кв. 2009 року в сумі 8 грн. 66 коп.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 1682 грн. 10 коп.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визнання податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними и у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог та повідомлень-рішень суду не надано. Отже, сума податкових зобовязань вважається узгодженою. Протягом встановленого Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» строку сума податкового зобовязання відповідачем не погашена.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (із змінами та доповненнями), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог Закону боржнику було направлено першу податкову вимогу №1/14 від 01.02.2002, яка була вручена відповідачу особисто під розпис. У зв'язку з непогашенням податкового боргу боржнику було направлено другу податкову вимогу № 2/28 від 04.03.2002, яку також вручено особисто під розпис відповідачу.

Вищезазначені податкові вимоги в установленому порядку не оскаржувались, та на момент розгляду справи заборгованість сплачена відповідачем не була.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетом та державними цільовими фондами», у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Керівником Пологівської МДПІ, на підставі п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181-III, було прийнято рішення № 1 від 07.04.2002 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ПП ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1682 грн. 10 коп. ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до державного бюджету Чернігівського району (розрахунковий рахунок № 31112017700316, код платежу 301320100, банк ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 34677035) заборгованість зі збору за використання водних ресурсів у розмірі 8 (вісім) грн. 66 коп.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до державного бюджету Чернігівського району (розрахунковий рахунок № 31111029700316, код платежу 3014010100, банк ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 34677035) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до державного бюджету Чернігівського району (розрахунковий рахунок № 31219233700316, код платежу 3016060100, банк ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 34677035) заборгованість зі збору за розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства у розмірі 407 (чотириста сім) грн. 37 коп.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до місцевого бюджету Чернігівської селищної ради (розрахунковий рахунок № 33217801700317, код платежу 5011010200, банк ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 34677035) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 602 (шістсот дві) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 22 лютого 2010 року.