Рішення № 79520288, 16.01.2019, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області

Справа № 213/3539/18

Номер провадження 2/213/386/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі судового засідання - Cтаматовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні /у залі судових засідань №14/, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на його користь суму моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків, без утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі – 45 000 гривень.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що вінв період з 05.11.1999 по 02.04.2007; 13.01.2015 по 16.07.2015 р.р. працював електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування (працюючим в кар'єрі) РУ в ВАТ «ПівдГЗК» (з 20.01.2014 року ПАТ «ПІВДГЗК»), з 02.04.2007 по 01.04.2010 р.р. працював енергетиком з ремонту у кар’єрі РУ в ВАТ «ПівдГЗК» (з 20.01.2014 року ПАТ «ПІВДГЗК»), з 01.04.2010 – 13.01.2015 р.р. працював бригадиром на дільницях основного виробництва РУ на ПАТ «ПІВДГЗК», що підтверджується його трудовою книжкою. Протягом тривалого часу - 15 років 4 місяці він працював в умовах впливу шкідливих факторів на ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на зазначених посадах. ОСОБА_5 медичного висновку ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 06.05.2015 року йому було встановлено професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова (L5, S1) білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м’язово-тонічним синдромами, остеоартрозом і періартрозом колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.). Працюючи електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування, внаслідок недосконалості робочого місця, він виконував роботи пов’язані з впливом фізичного навантаження, яке перевищувало норми. Працюючи енергетиком з ремонту у кар’єрі РУ та бригадиром на дільницях основного виробництва РУ у ВАТ «ПівдГЗК» він виконував роботи в умовах впливу підвищеного фізичного навантаження, що підтверджується п. 16 ОСОБА_5 розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання від 08.06.2015 року. ОСОБА_5 п. 17 вищезазначеного ОСОБА_5 причинами виникнення професійного захворювання є:

- робоче місце електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування (працюючого в кар’єрі) РУ: маса вантажу, що піднімається та переміщується вручну, кг:30-45 при нормі до 30; робоча поза- періодичне перебування в незручній позі до 50% часу зміни:32,6 % при нормі до 25 % перебування у вимушеній позі, % зміни:34,5% при нормі до 10%; статичне навантаження: величина навантаження за зміну (кгС) при утриманні вантажу двома руками: 248410 при нормі до 70 000; нахили тулуба, рази: 128 при нормі 51-100; Умови праці електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування (працюючого в кар’єрі) РУ за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості;

- робоче місце енергетика з ремонту у кар’єрі РУ: робоча поза – періодичне перебування в незручній позі більше 50% часу зміни: 54.2% при нормі до 25%; статичне навантаження: величина навантаження за зміну (кгС) при утриманні вантажу однією рукою: 108 600 при нормі до 36 000. Умови праці енергетика з ремонту у кар’єрі РУ за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості;

- робоче місце бригадира на дільницях основного виробництва РУ: маса підіймання та переміщення вантажу (підіймання і переміщення (разове) вантажів, чергуючи з іншою роботою), кг: до 35 при нормі до 30; робоча поза- перебування у вимушеній позі від 10% до 25%,% зміни: до 15% при нормі до 10%. Умови праці бригадира на дільницях основного виробництва РУ за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 2 ступеня шкідливості.

Відповідно до п.14 ОСОБА_5 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, основним діагнозом є: радикулопатія попереково-крижова (L5, S1) білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м’язово-тонічним синдромами, остеоартрозом і періартрозом колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.) М54.1 супутній -відсутній. В п. 13 вищезазначеного ОСОБА_5 зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці на робочому місце електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування (працюючого в кар’єрі) РУ ВАТ «ПівдГЗК» (з 20.01.2014 року ПАТ «ПІВДГЗК») - фізичне навантаження перевищувало нормативні показники. Під час первинного огляду 14.07.2015 року йому було встановлено 20% втрати професійної працездатності, безстроково, без встановлення групи інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12ААА №014559 від 14.07.2015 року. В зв'язку з професійним захворюванням змінилися образ та якість його життя, що завдає йому моральних страждань. Кожного дня він зазнає та терпить постійний тупий біль в шийному, грудному і попереково-крестовому відділах хребта з віддачею в ноги, гострий виражений біль в попереково-крестовому відділі при ході, нахилах, обертах тулуба, незначному фізичному навантаженні, охолоджені, метеоперепадах, має утруднену ходу, біль та обмеження об’єму рухів і біль в колінних суглобах, частий головний біль, періодичне підвищення АТ. Навіть незначна хатня робота вимагає від нього значних додаткових зусиль. Раніше він займався спортом, бігав, але через професійну хворобу більше не в змозі це робити, через що став набирати вагу, страждає задишкою. Відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю професійного захворювання, та психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному стані. Повне одужання неможливо, і перспектива в майбутньому переносити болі, постійно лікуватися, спричиняє йому також моральні страждання. Потребує забезпечення лікарськими засобами та ВМП (виробами медичного призначення). Після встановлення профзахворювання звільнився у зв’язку з виходом на пенсію, не працює.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, обставини викладені в відзиву на позов підтримала повністю.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що загальний стаж позивача на підприємстві відповідача складає - 15 років 8 місяців 12 днів, стаж роботи в шкідливих умовах праці складає – 15 років 8 місяців 12 днів (Довідка від 26 листопада 2018 року № 111 з ПАТ "ПГЗК", Трудова книжка на а.с. 17-21).

ОСОБА_5 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 08.06.2015 року (далі – ОСОБА_5 розслідування) позивачу був встановлений наступний діагноз - радикулопатія попереково-крижова (L5, S1) білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м’язово-тонічним синдромами, остеоартрозом і періартрозом колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.) М54.1 супутній - відсутній. (ОСОБА_5 розслідування на а.с. 13).

В пункті 16 даного ОСОБА_5 розслідування зазначається, що професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин: працюючи електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування, внаслідок недосконалості робочого місця, він виконував роботи пов’язані з впливом фізичного навантаження, яке перевищувало норми. Працюючи енергетиком з ремонту у кар’єрі РУ та бригадиром на дільницях основного виробництва РУ у ВАТ «ПівдГЗК» він виконував роботи в умовах впливу підвищеного фізичного навантаження (а.с. 13-14).

В пункті 17 ОСОБА_5 розслідування зазначається, що причина виникнення професійного захворювання є:

- робоче місце електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування (працюючого в кар’єрі) РУ: маса вантажу, що піднімається та переміщується вручну, кг:30-45 при нормі до 30; робоча поза- періодичне перебування в незручній позі до 50% часу зміни:32,6 % при нормі до 25 % перебування у вимушеній позі, % зміни:34,5% при нормі до 10%; статичне навантаження: величина навантаження за зміну (кгС) при утриманні вантажу двома руками: 248410 при нормі до 70 000; нахили тулуба, рази: 128 при нормі 51-100; Умови праці електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування (працюючого в кар’єрі) РУ за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості;

- робоче місце енергетика з ремонту у кар’єрі РУ: робоча поза – періодичне перебування в незручній позі більше 50% часу зміни: 54.2% при нормі до 25%; статичне навантаження: величина навантаження за зміну (кгС) при утриманні вантажу однією рукою: 108 600 при нормі до 36 000. Умови праці енергетика з ремонту у кар’єрі РУ за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості;

- робоче місце бригадира на дільницях основного виробництва РУ: маса підіймання та переміщення вантажу (підіймання і переміщення (разове) вантажів, чергуючи з іншою роботою), кг: до 35 при нормі до 30; робоча поза- перебування у вимушеній позі від 10% до 25%,% зміни: до 15% при нормі до 10%. Умови праці бригадира на дільницях основного виробництва РУ за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 2 ступеня шкідливості (а.с. 14).

Висновком МСЕК від 14.07.2015 року позивачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності, безстроково, без встановлення групи інвалідності, встановлена потреба у забезпеченні позивача лікувальними засобами, ВМП (а.с. 16).

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначив, що у зв’язку із отриманим професійним захворюванням та встановленням ступеню втрати професійної працездатності, йому спричинено моральну шкоду, яку має компенсувати відповідач, як такий, що не забезпечив йому безпечних та нешкідливих умов праці, у зв’язку з чим він отримав професійне захворювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 153 КЗпП України та статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачений обов’язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

ОСОБА_5 ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено обов’язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов щодо відсутності з боку відповідача вини у спричинені позивачу моральної шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

ОСОБА_5 зазначеного вище ОСОБА_5 розслідування причиною виникнення у позивача професійних захворювань стали недосконалість робочого місця, виконання робіт пов'язаних з впливом фізичного навантаження, яке перевищувало норми, виконання робіт в умовах впливу підвищеного фізичного навантаження, які виникли в результаті порушення, зокрема, керівництвом відповідача, де працював позивач, статті 153 КЗпП України та статті 13 Закону України «Про охорону праці».

Крім того, із медичних довідок позивача встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивачу рекомендовано спостереження у лікарів, прийом лікарських засобів, уникати переохолодження, санаторно-курортне лікування в теплий період року (ПБК, Приморськ, Слав'янськ, Бердянськ, Хмільник), лікування у лікарів ортопеда-травматоглога, невропатолога та терапевта (а.с. 8-11).

ОСОБА_5 вищевказаного ОСОБА_5 розслідування позивачу також протипоказана важка праця, робота в умовах несприятливого мікроклімату, підземно (а.с. 13).

За таких обставин, враховуючи роз’яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи характер і тривалість страждань та стан здоров’я позивача, характер отриманого ним професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, а саме необхідності проходити періодично медичні обстеження та лікування, у тому числі і санаторно-курортні лікування, враховуючи відсоток втрати професійної працездатності позивача, який згідно висновків МСЕК становить 20 % безстроково, що свідчить про незворотність втрати здоров'я, суд вважає, що розмір моральної шкоди повинен складати 16 000 (тридцять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити, у зв’язку з необґрунтованістю.

При цьому, виходячи з викладеного вище, доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов, про відсутність обов’язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки обов’язок створити безпечні умови праці законодавством покладено саме на роботодавця – відповідача по справі.

У свою чергу також, спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки медичними довідками та виписними епікризами встановлений лише факт втрати професійної працездатності і це не є доказами заподіяння моральної шкоди. Позивач змушений проходити стаціонарний курс медикаментозного лікування, переносить фізичні страждання, в нього встановлений стійкий больовий синдром, що позбавляє його вільно рухатися, позбавляє нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, що у своїй сукупності і вказує на заподіяння позивачу моральної шкоди.

Також, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 1167, 1172 ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП, ст.ст. 10, 11, 15, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду, в зв’язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_2, місце проживання зареєстровано за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 2/32, РНОКПП НОМЕР_1.

Представник позивача – ОСОБА_3, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 22/20.

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження: 50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000.

ОСОБА_4 складення повного судового рішення – 28 січня 2019 року.

Головуючий суддя В.В.Попов.