Рішення № 79518046, 21.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Справа № 915/1065/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт”, 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14 (код ЄДРПОУ 01125608),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ”, 54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1 (код ЄДРПОУ 36433504),

про: стягнення 2426,90 грн.,

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ.

Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ” про стягнення грошових коштів у сумі 2426,90 грн., з яких:

- 1970,73 грн. – основний борг за договором № АБ-5П від 22.11.2010 року;

- 347,86 грн. – пеня;

- 40,00 грн. – 3% річних;

- 68,31 грн. – інфляційні втрати.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.11.2018 року.

Оскільки 09.11.2018 року підготовче засідання не відбулось за відсутності судді Алексєєва А.П. на підставі відповідної заяви про надання відпустки без зереження заробітної плати та відповідного наказу голови суду, ухвалою суду від 12.11.2018 року підготовче засідання призначено на 20.11.2018 року.

20.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2018 року.

21.12.2018 року розгляд справи по суті не відбувся у зв’язку із знаходженням головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі № 915/582/18.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року розгляд справи по суті призначено на 21.01.2019 року.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 21.01.2019 року не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

17.01.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач причини неявки суду не повідомив, відзив по суті спору не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

21.01.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

22.11.2010 року між державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт”, як зберігачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ”, як поклажодавцем був укладений договір № АБ-5П (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначення цим Договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання (на території ВСП “Автобаза” ДП “ММТП” 29,5 кв.м відкритої складської площі) протягом строку цього Договору а/м “МАЗ -500” ( надалі-майно) в справному технічному стані (а.с.13-15).

Відповідно до п. 1.3 Договору поклажодавець приймає наданні послуги із зберігання майна й оплачує їх згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору зберігач зобов’язаний щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, оформлювати акт наданих послуг та виставляти рахунок поклажодавцеві на оплату послуг.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору поклажодавець зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату рахунку зберігачем за зберігання майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість утримання 1 кв.м відкритої складської площі за добу - 0,24 гр. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 Договору до 20-го числа місяця, наступного за звітним, поклажодавець оплачує рахунок зберігача за послуги по зберіганню майна, виставленого на підставі акту наданих послуг, оформленого сторонами.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2010 року включно. Умови цього Договору застосовуються до відносин, які виникли між сторонами з 18.11.2010 року.

Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку якщо жодна зі сторін не менше чим за один місяць до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу сторону про намір припинити його дію, Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний рік на тих самих умовах.

31.12.2010р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою погодили з 01.01.2011 року вартість утримання 1 кв.м відкритої складської площі за добу - 0,25 гр. без ПДВ (а.с. 16).

12.03.2011 року сторони підписали додаткову угоду №2 до Договору, якою у пунктах 1.1, 3.1 Договору слова ВСП “Автобаза” ДП “ММТП” замінено словами ВСП “Автоспецтехніка” ДП “ММТП”. Умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами з 24.01.2011 року (а.с. 17).

26.12.2011 року сторони уклали додаткову угоду №3 до Договору, якою погодили з 01.01.2012 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,18 гр. без ПДВ (а.с. 18).

17.01.2013 року сторони уклали додаткову угоду №4 до Договору, якою погодили з 01.01.2013 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,19 гр. без ПДВ (а.с. 19).

20.12.2013 року сторони уклали додаткову угоду №5 до Договору, якою погодили з 01.01.2014 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,21 гр. без ПДВ (а.с. 20).

24.12.2014 року сторони уклали додаткову угоду №6 до Договору, якою погодили з 01.01.2015 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,25 гр. без ПДВ (а.с. 21).

25.12.2015 року сторони уклали додаткову угоду №7 до Договору, якою погодили з 01.01.2016 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,30 гр. без ПДВ (а.с. 22).

29.12.2016 року сторони уклали додаткову угоду №8 до Договору, якою погодили з 01.01.2017 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,40 гр. без ПДВ (а.с. 23).

11.01.2018 року сторони уклали додаткову угоду №9 до Договору, якою погодили з 01.01.2018 року вартість зберігання майна на відкритій площі за 1 кв.м на добу - 0,64 гр. з ПДВ (а.с. 24).

19.04.2018 року між сторонами укладено додаткову угоду № 10 до Договору, якою сторони домовились Договір № АБ-5П від 22.11.2010 року вважати розірваним з 01.04.2018 року, а частині розрахунків - Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (а.с. 25).

Сторонами підписані наступні акти наданих послуг (виконаних робіт):

- №16112539 від 31.08.2017 року за серпень 2017 року на суму 438,96 грн. з ПДВ (а.с.41);

- №19022539 від 30.09.2017 року за вересень 2017 року на суму 424,80 грн. з ПДВ (а.с. 44);

- №23562539 від 30.11.2017 року за листопад 2017 року на суму 424,80 грн. з ПДВ (а.с. 46);

- №26542539 від 31.12.2017 року за грудень 2017 року на суму 438,96 грн. з ПДВ (а. с. 48);

- №02082539 від 26.02.2018 року за січень 2018 року на суму 581,63 грн. з ПДВ (а.с. 50);

- №03082539 від 28.02.2018 року за лютий 2018 року на суму 525,34 грн. з ПДВ (а.с. 52);

- №04672539 від 31.03.2018 року за березень 2018 року на суму 581,63 грн. з ПДВ (а.с. 54).

Позивачем виставлені наступні рахунки:

- №16112539 від 31.08.2017 року за серпень 2017 року на суму 438,96 грн. (а.с. 40);

- №19022539 від 30.09.2017 року за вересень 2017 року на суму 424,80 грн. (а.с. 43);

- №23562539 від 30.11.2017 року за листопад 2017 року на суму 424,80 грн. (а.с. 45);

- №26542539 від 31.12.2017 року за грудень 2017 року на суму 438,96 грн. (а.с. 47);

- №02082539 від 26.02.2018 року за січень 2018 року на суму 581,63 грн. (а.с.49);

- №03082539 від 28.02.2018 року за лютий 2018 року на суму 525,34 грн. (а.с. 51);

- №04672539 від 31.03.2018 року за березень 2018 року на суму 581,63 грн. (а.с. 53)

Оскільки рахунки №23562539 від 30.11.2017 року, №26542539 від 31.12.2017 року, №02082539 від 26.02.2018 року, №03082539 від 28.02.2018 року за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно на загальну суму 1970,73 грн. відповідачем не оплачені, а рахунки №16112539 від 31.08.2017 року, №19022539 від 30.09.2017 року, №04672539 від 31.03.2018 року за серпень, вересень 2017 року та березень 2018 року оплачені відповідачем з порушенням встановленого Договором строку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № АБ-5П від 22.11.2010 року щодо своєчасної оплати послуг за зберігання майна.

Відповідач відзив по суті спору не подав.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов’язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № АБ-5П від 22.11.2010 року за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно в сумі 1970,73 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 347,86 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.4 Договору за несвоєчасну оплату рахунку зберігача з поклажодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожній день прострочення до повної сплати заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 30-39), судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 21.10.2017 року по 21.09.2018 року.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем по кожному окремому рахунку, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 347,86 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 40,00 грн. та інфляційних втрат у сумі 68,31 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 21.09.2017 року по 28.09.2018 року та інфляційні втрати за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, по кожному окремому зобов’язанню.

Розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат (а.с. 30-39) є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ” (54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1, код ЄДРПОУ 36433504) на користь державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, код ЄДРПОУ 01125608):

- 1970,73 грн. – основний борг за договором № АБ-5П від 22.11.2010 року,

- 347,86 грн. – пеня,

- 40,00 грн. – 3% річних,

- 68,31 грн. – інфляційні втрати,

- 1762,00 грн. – судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 31.01.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв