Рішення № 79518021, 21.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Справа № 915/1262/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ордер серія ДП № 1884/000017 від 01.08.18;

від відповідача – не присутній;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП”,

АДРЕСА_1, 01135,

поштова адреса: пр. Дмитра Яворницького, 60, офіс 501, м. Дніпро, 49000,

до державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ”,

пр. Богоявленський (Жовтневий), 42-а, м. Миколаїв, 54018,

про стягнення грошових коштів у сумі 489 грн. 81 коп. – пені за прострочення виконання зобов’язань за договором поставки від 10.04.2018 № 3261, –

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” пред’явлено до державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” (далі – ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ”) позов, з урахуванням закриття ухвалою від 21.01.2019 провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу, про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 3666 грн. 26 коп. – пені, 305 грн. 52 коп. - 3 % річних, з посиланням на порушення ним грошових зобов’язань за укладеним між ними договором від 10.04.2018 № 3261, а саме, зобов’язань щодо оплати поставленого за договором товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, та нараховано пеню за період прострочення, згідно п. 6.2 Договору.

У позовній заяві також викладено вимогу про стягнення з ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати судовим збором позову та оплати послуг з надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 19.11.2018 відкрито провадження в даній справі і визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.10.2018 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 90663 грн., оскільки ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” після відкриття провадження в даній справі погашено основний борг у спірній сумі

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 11.12.2018 за № 17/1-9556, у якому останній просить суд про зменшення розміру штрафних санкцій та відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи, що такі витрати не підтверджено належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір від 10.04.2018 № 3261 (далі – договір), за умовами якого та специфікації № 1 до нього ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” (постачальник) зобов’язалося поставити ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” (покупцю) хімічну продукцію (далі – товар), загальною кількістю та вартістю зазначеними у специфікації № 1 до договору, а покупець – прийняти та оплатити поставлений товар у порядку та строки, передбачені договором (п.п. 1.1-1.2, 2.1 договору).

Поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс-2010 на умовах DDP, склад покупця; строк поставки товару: на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання повідомлення покупця про готовність прийняти товар (п.п. 4.1-4.2 договору).

Приймання товару по кількості здійснюється за Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, а по якості – Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (п. 5.2 договору).

Сума договору складається із вартості товару за погодженими сторонами специфікаціями (п. 2.4 договору).

Розрахунки по договору здійснюються в безготівковій формі, на підставі рахунка на оплату, наданого постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 100% від вартості товару покупець сплачує на протязі 10 банківських днів від дати поставки товару, що підтверджується документами, зазначеними у п. 4.3 договору, та здійсненням постачальником реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п. 3.1-3.2 договору).

На поставлену партію товару, разом з товаром, постачальник зобов’язаний передати покупцю оригінали наступних документів: відвантажувальна (видаткова) накладна; рахунок-фактура; паспорт (сертифікат) якості; копію карти даних небезпечного фактору; товарно-транспортну накладну (п. 4.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 9.1 договору).

Сторонами у специфікації № 2 до договору погоджено поставку товару – тіосульфат натрію технічного в.сорту ГОСТ 244-76-78 у кількості 6800 кг, вартістю 74460 грн. та Тальк ТРПН ГОСТ 19729-74 у кількості 50 кг, вартістю 1092 грн. 50 коп., загальна сума складає 90663 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” поставлено відповідачу товар за видатковою накладною від 19.09.2018 № 1482, а також для оплати поставленого товару виставлено відповідачу рахунок від 18.09.2018 № 2885 на суму грн. 60 коп.

Рахунок ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” оплатило несвоєчасно - після відкриття провадження в даній справі платіжним дорученням від 17.12.2018 № 10212 на суму 90663 грн., у зв’язку з чим ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” на суму допущеного відповідачем прострочення нараховано пеню та 3 % річних, стягнення яких є предметом даного спору.

Господарським законодавством визначено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення стороною зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 2 ст. 193 ГК України, ст. 611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Укладеним сторонами договором передбачено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати (пп. 6.2 договору).

Отже, нарахування пені на суму допущеного відповідачем прострочення виконання грошових зобов’язань відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи.

Суд не погоджується з поданим позивачем розрахунком пені, перерахував пеню за загальний період нарахування з 04.10.2018 р. по 25.10.2018 року за допомогою програми Законодавство версія 2.9.0., сума якої становить 3576 грн. 99 коп., яка підлягає задоволенню. В частині стягнення 89 грн. 42 коп. безпідставно нарахованої пені у позові слід відмовити.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань на суму основного боргу: 3 % річних.

Так, чинним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунком 3 % річних у сумі 305 грн. 52 коп. нараховані на суму за період прострочення оплати за поставлений товар, і визнає, що вимоги про стягнення зазначеної суми також належить задовольнити.

Щодо зменшення розміру пені.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідачем не доведено, що розмір штрафних санкцій (пені) надмірно великий порівняно із розміром збитків позивача.

Отже, позов ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” належить задовольнити частково.

Визначаючи розмір судових витрат, суд виходить із наступного. Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України). Витрати ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 07.11.2018 № 1687 у сумі 1762 грн., яка є мінімальним розміром судового збору, передбаченого законодавством про судовий збір для оплати вимог майнового характеру, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект”, просп. Богоявленський, 42А, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 31821381, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП”, АДРЕСА_1, 01135, ідентифікаційний код 38405374, грошові кошти в сумі 3576 (три тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 84 коп. – пені; 305 (сто п’ять) грн. 52 коп. - 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 31.01.2019.

Суддя С.М.Коваль.