Ухвала суду № 79517935, 30.01.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.01.2019 р. Справа №914/1321/17

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши заяву виробничого підприємства "Мисливець" про відвід члена колегії суддів - судді Ділай У.І., у справі

за позовом: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах,позивача 1:Міністерства оборони України, м. Київ;позивача 2:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львівдо відповідача 1:Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача 2:Виробничого підприємства "Мисливець", м. Львівтретя особа 1:Школа вищої спортивної майстерності, м. Львів третя особа 2:ОСОБА_1, м. Івано-Франківськпредмет позову: визнати незаконним і скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 22.12.2005 № 2130 в частині оформлення права власності виробничому підприємству "Мисливець" Товариства військових мисливців і рибалок Західного регіону України на нежитлове приміщення у будівлі "Б-1" площею 20,4 м2. та вартістю 5 740,85 грн., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка В.34; визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території військового містечка № 368 у місті Львові по вул. Єрошенка В.34, а саме: нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2, вартістю 5740,85 грн.; витребувати у виробничого підприємства "Мисливець" на користь Міністерства оборони України нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2 та вартістю 5740,85 грн., яке розташоване на території військового містечка № 368 у м. Львові по вул. Єрошенка В.,34,ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Виробничого підприємства "Мисливець", за участю третіх осіб: Школа вищої спортивної майстерності, ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 22.12.2005 № 2130 в частині оформлення права власності виробничому підприємству "Мисливець" Товариства військових мисливців і рибалок Західного регіону України на нежитлове приміщення у будівлі "Б-1" площею 20,4 м2 та вартістю 5 740,85 грн., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка В.34; визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території військового містечка № 368 у місті Львові по вул. Єрошенка В.34, а саме: нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2, вартістю 5740,85 грн.; витребування у виробничого підприємства "Мисливець" на користь Міністерства оборони України нежитлове приміщення в будівлі "Б-1" загальною площею 20,4 м2 та вартістю 5740,85 грн., яке розташоване на території військового містечка № 368 у м. Львові по вул. Єрошенка, В.34.

Ухвалою суду від 22.12.2018 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 23.01.2019.

Відповідач 2 подав до суду заяву від 22.01.2018 про відвід члена колегії суддів - судді Ділай У.І. Здійснивши розгляд зазначеної заяви, колегія суддів зробила висновок про її необґрунтованість. Зважаючи на це, ухвалою суду від 23.01.2019 провадження у справі №914/1321/17 було зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи (28.01.19) між суддями для розгляду питання про відвід судді Ділай У.І. у справі №914/1321/17 вирішення заяви про відвід судді Ділай У.І. покладено на суддю Рима Т.Я.

За загальним правилом, встановленим пунктом 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Проте за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому суд відзначає, що заяву відповідача про відвід викладено письмово, вона містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку своїх доводів. З огляду на це суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Правове обґрунтування підстав заявленого відводу

Заява про відвід члена колегії суддів - судді Ділай У.І., обґрунтована наступними обставинами. Під головуванням судді Ділай У.І. розглядалась справа 914/4809/13 за заявою першого заступника військового прокурора Західного регіону України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 20.03.2014 року у справі №914/4809/13. Суддею Ділай У.І. в такій справі, на думку заявника, вчинено низку грубих порушень закону, що призвело до винесення та ухвалення завідомо неправосудних ухвал та рішення. У зв'язку з цим заявник звертався до правоохоронних органів з заявою про вчинення суддею Ділай У.І. злочинів, передбачених статтями 366, 375 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на зазначене, у заявника виник сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Ділай У.І. при розгляді цієї справи, зокрема, й з підстави можливої особистої неприязні судді до заявника.

При постановленні ухвали суд керувався таким.

Підставою подання заяви про відвід є пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Приписами пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України у своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Твердження заявника зводяться до того, що звернення до правоохоронних органів стосовно судді можуть викликати особисту неприязнь судді до суб'єкта звернення. Проте таке тверджененя є лише припущенням, яке не підтверджене не лише жодними доказами, а й не грунтується на будь-яких інших відомостях.

В доповнення до наведеного суд звертає увагу на необхідність дотримання частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Так, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Натомість відповідач-2 заявив відвід з пропуском наведених у цій статті строків. Зокрема, ухвала суду від 22.12.2018, у якій зазначено про включення до складу колегії суддів у справі №914/1321/17 судді Ділай У.І. та яка підписана суддею Ділай У.І., вручена відповідачу-2 09.01.2019. Ця обставина підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (том 3, а.с. 197). Однак заява про відвід судді подана до суду лише 23.01.2019. В заяві про відвід заявник просить вважати причини пропущення такого строку поважними, однак не наводить таких причин узагалі.

Зважаючи на зазначене, керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про відвід судді Ділай У.І. у справі №914/1321/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Рим Т.Я.