Рішення № 79517753, 21.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019Справа № 910/12840/18Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Лень Андрія Анатолійовича (АДРЕСА_1)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62)

про стягнення 178 762,96 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа-підприємець Лень Андрій Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 178 762,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, відповідач в порушення умов Договору страхування №312.994113285.3087 від 20.01.2017 безпідставно відмовляється виконувати умови договору та виплачувати страхове відшкодування за наслідками страхового випадку (псування вантажу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 судом залишено позовну заяву без руху.

11.10.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 відкрито провадження у справі №910/12840/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (без проведення судового засідання).

16.11.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшли відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 справу №910/12840/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.12.2018.

18.12.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшла заява про виконання вимог ухвали віл 03.12.2018.

В підготовче засідання 19.12.2018 з'явився представник відповідача. Позивач в підготовче засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, у заяві від 12.12.2018 просив здійснити розгляд справи за його відсутності.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

19.12.2018 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2019.

В судове засідання 21.01.2019 представники сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.12.2018, у якому був присутній представник відповідача, та повідомленням про вручення поштового відправлення, надісланим позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що позивача та відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

21.01.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Фізичною особою-підприємцем Лень Андрій Анатолійович (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 312.994113285.3087 (далі також - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України і пов'язані з відшкодуванням Страхувальником шкоди, заподіяної третім особам або їхньому майну, а також шкоди заподіяної юридичним особам у зв'язку з наданням послуг по перевезенню вантажів згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів КДПВ 1956 з доповненнями і змінами, включаючи Протокол до Конвенції 1978 - при здійсненні позивачем міжнародних перевезень майна, Цивільним кодексом України при здійсненні позивачем внутрішніх перевезень майна.

За Договором страховик бере на себе зобов'язання здійснити виплати страхового відшкодування страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі (премію) у розмірі та у строки, зазначені в ОУС цього договору і виконувати інші умови договору. (п. 3.1 Загальних умов страхування Договору страхування)

За приписами Розділу 4 Загальних умов страхування Договору страхування, страхуванню на умовах цього договору підлягають ризики, що зазначені в ОУС цього договору. Такими ризиками з-поміж інших можуть бути: відповідальність за вантаж прийнятий до перевезення - настання відповідальності за втрату недостачу, пошкодження або псування майна під час перевезення; відповідальність по відшкодування витрат - настання відповідальності по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів і мита, а також інших витрат, пов'язаних з перевезенням вантажу, у випадку повної або часткової втрати вантажу.

За умовами Розділу 2, 3 Особливих умов страхування Договору страхування, загальна страхова сума (ліміт відповідальності) по будь-якій претензії по кожному страховому випадку - 50 000,00 USD, франшиза - 500,00 USD.

Відповідно до Розділу 5 Особливих умов страхування Договору страхування, страхуванням забезпечується перевезення, які страхувальник виконує з використанням транспортних засобів, серед яких, DAFT FT XF 95.430 з реєстраційним номером НОМЕР_4, SCHWARZMULLER SAP-335 з реєстраційним номером НОМЕР_3.

За приписами Розділу 10 Особливих умов страхування Договору страхування, для підтвердження факту та обставин настання події, що має ознаки страхового випадку, та визначення розміру страхового відшкодування, страхувальник в залежності від характеру і обставин події надає наступні документи:

10.1.1. Письмове повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, встановленої страховиком форми;

10.1.2. Письмові вимоги про відшкодування заподіяного збитку, отримані від третіх осіб, з розрахунком сум відшкодування;

10.1.3. Транспортні та товарні накладні, коносаменти з відміткою вантажоодержувача (його представника) про втрату, недостачу, пошкодження або псування вантажу під час перевезення;

10.1.4. Фактури і рахунки (інвойси) на вантаж;

10.1.5. Пакувальні відомості;

10.1.6. Акти огляду вантажу (аварійні сертифікати);

10.1.7. Акт експертизи вантажу, складений незалежним експертом - працівником спеціалізованої організації (торгово-промислової палати, сюрвеєрської компанії);

10.1.8. Письмове пояснення водія страхувальника про подію;

10.1.9. Документи про митне оформлення;

10.1.10. Протокол органів дорожньої міліції (поліції);

10.1.11. Довідка органів міліції (поліції), що підтверджує факт звернення страхувальника в ці органи;

10.1.12. Підтвердження правоохоронних органів про порушення кримінальної справи за фактом втрати вантажу (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань);

10.1.13. Деталізовані виправдовуючі документи на витрати, здійснені страхувальником із метою запобігання або зменшення розмірі збитку і захисту своїх інтересів у судових або арбітражних органах;

10.1.14. Копія листування із заявником вимоги;

10.1.15. Копія ліцензії на право здійснення діяльності в сфері внутрішніх міжнародних автомобільних перевезень.

Строк дії цього Договору, згідно з Розділом 6 Особливих умов страхування Договору страхування, встановлено з 30.01.2017 по 29.01.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09.02.2017 по 14.02.2017 Фізичною особою-підприємцем Лень Андрієм Анатолійовичем здійснювалось перевезення вантажу (банани) за маршрутом «Німеччина» - «Молдова» автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_4, з напівпричепом-рефрижератором, д.н.з. НОМЕР_3, що підтверджується міжнародною товарною накладною від 09.02.2017.

За наслідками вказаного перевезення власник означеного вантажу - Fruct Expert - Plus SRL звернувся до Фізичної особи-підприємця Лень Андрія Анатолійовича з претензією № 15-02 від 06.03.2017 про те, що при прийомі з перевіркою вантажу, у зв'язку з технічною несправністю транспортного засобу, власником вантажу виявлено повне пошкодження вантажу 6422 кг та збитки від продажу 4579 кг. Вартість пошкодженого вантажу склала 6 859,16 $.

У зв'язку з пошкодженням вантажу на виконання умов вказаного Договору страхування позивач звернувся до відповідача із заявою для виплати страхового відшкодування.

Відповідно до листа № 3715-31 від 24.04.2017 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" повідомило страхувальника про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування згідно з підпунктом п) пункту 5.1 Договору страхування, оскільки пошкодження вантажу відбулося у зв'язку з несправністю рефрижераторного напівпричепа, в якому перевозився вантаж.

Листом № 1522-31 від 01.03.2018 відповідач повторно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на неправомірну відмову відповідача від виконання умов Договору страхування та виплати страхового відшкодування, з огляду на хибність висновку, що псування вантажу виникло внаслідок експлуатації технічно несправного рефрижераторного обладнання. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, що становить вартість пошкодженого вантажу за вирахуванням франшизи, а саме, 178 762,96 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про відсутність належних доказів оплати позивачем претензії Fruct Expert - Plus SRL № 15-02 від 06.03.2017, порушення відповідачем температурного режиму перевезення бананів, наявність доказів несправності транспортного засобу, а також відсутність доказів, які підтверджують вину страхувальника у псуванні вантажу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин настання страхового випадку у вигляді пошкодження вантажу (бананів), перевезення яких здійснював позивач, в період з 09.02.2017 по 14.02.2017 за маршрутом «Німеччина» - «Молдова», подано договір-заявку на перевезення від 07.02.2017, міжнародну транспортну накладну від 09.02.2017, акт експертизи № 0393080 від 15.02.2017, роздруківку логера (Термотестер № 3280), претензію до перевізника у зв'язку з псуванням вантажу № 15-02 від 06.03.2017, пояснення Лень Андрія Анатолійовича, довідку проведення технічного обслуговування холодильно-опалювальної установки (ХОУ), акт № 17/01 від 17.01.2018.

Детально вивчивши подані позивачем документи, Суд зазначає таке.

Договір-заявка на перевезення від 07.02.2017 укладена між Fruct Expert-Plus SRL як замовником та Zicargo SRL як виконавцем з такими характеристиками та умовами, зокрема: маршрут - Німеччина-Молдова; номер авто - НОМЕР_4/НОМЕР_3; додаткова інформація - температура: +13+14С; відповідальність перевізника за вантаж з моменту його прийняття від відправника і до здачі одержувачу визначається в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до міжнародної товарної накладної від 09.02.2017, температура перевезення зазначена +12/13С.

У Акті експертизи № 0393080 від 15.02.2017, складеному експертами Торгово-промислової палати Молдови, встановлено, що після аналізу термотестера № 3280 від 14.02.2017 температура при транспортуванні вантажу (09.02.2017 - 14.02.2017) була зареєстрована в межах 9,2-12,7 градусів С. Всього в авторефрижераторі знаходилось 1080 ящиків картонних зі свіжими бананами загальною масою 29520 кг.

В результаті проведення експертизи зовнішнім оглядом товару встановлено, що:

- 9 159 кг. (501 ящик) бананів свіжі - плоди цілі, неспілі, зелені, тверді, чисті, практично без будь-яких сторонніх речовин, без паразитів, без пошкоджень, нанесених паразитами, з непошкодженими плодоніжками, без згинів, без деформацій чи неспецифічного викривлення плодів, без пошкоджень і без стороннього запаху, з добре вираженою ребристістю;

- 4 579 кг. (241 ящик) бананів свіжі - плоди цілі, неспілі, зелені, мокрі, уражені чорною гниллю з темно-бурим забарвленням на чверть поверхні плодів, яка після дозрівання зменшує їх товарний вигляд і знижається здатність до їх реалізації;

- 6 422 кг. (338 ящиків) бананів свіжі - плоди неспілі, зелені, мокрі, заражені чорною гниллю з темно-бурим забарвленням на половині поверхні плодів.

Однак, Суд зазначає, що у вказаному акті експертами лише описано зовнішній вигляд товару за наслідками його перевезення, проте, не встановлено причину описаного вигляду бананів.

Натомість, у претензії Fruct Expert-Plus SRL № 15-02 від 06.03.2017 та поясненнях Лень Андрія Анатолійовича йдеться про поломку транспортного засобу - напівпричепа, у якому здійснювалося перевезення бананів.

Відтак, вивчивши вказані документи, Суд доходить висновку про відсутність можливості встановити дійсну причину пошкодження товару (бананів) за недостатністю доказів. Інших документів, які б належним чином підтверджували причину пошкодження товару, в матеріали справи не подано.

Отже, відсутні правові підстави стверджувати про експлуатацію відповідачем технічно несправного рефрижераторного обладнання, що відповідно до підпункту п) пункту 5.1 Договору страхування є підставою для відмови у відшкодуванні збитків.

Однак, Суд вважає доцільним звернути увагу, що з огляду на визначений в Договорі-заявці на перевезення від 07.02.2017 та міжнародній товарній накладній від 09.02.2017 температурний режим перевезення бананів та встановлений у Акті експертизи № 0393080 від 15.02.2017, можна дійти висновку, що позивачем було порушено умови перевезення щодо забезпечення необхідної температури в рефрижераторі.

Більше того, в матеріалах позову міститься довідка проведення технічного обслуговування холодильно-опалювальної установки (ХОУ), складена ФОП ОСОБА_2, відповідно до якої 16.12.2016 була проведена планова перевірка стану ХОУ, що замонтована на спеціалізований напівпричіп Н/ПР-рефрижератор-Е, р.н. НОМЕР_3.

Водночас, оцінивши подані до суду документи, з урахуванням вимог Розділу 10 Особливих умов страхування Договору страхування, Суд вважає, що позивач не довів достатніми та належними доказами обставин страхового випадку та виникнення у нього права на отримання страхового відшкодування у визначеній до стягнення сумі.

Так, Суд звертає увагу, що, стверджуючи про здійснюване ним перевезення відповідно до Договору-заявки на перевезення від 07.02.2017, позивач не надав до суду жодного документа на підтвердження правових підстав для здійснення такого перевезення, зокрема, доказів укладення будь-яких договорів з Fruct Expert-Plus SRL або Zicargo SRL. Натомість, як встановлено вище, Договір-заявка на перевезення від 07.02.2017 укладена між Fruct Expert-Plus SRL як замовником та Zicargo SRL як виконавцем.

Також, позивач не надав до суду рахунків (інвойсів) на вантаж, розрахунку суми збитку, понесеного Fruct Expert-Plus SRL, що позбавляє Суд можливості встановити вірність та дійсність визначення вартості пошкодженого вантажу.

Як вказано у п. 11.1 Розділу 11 Особливих умов страхування Договору страхування, страховик проводить виплату страхового відшкодування страхувальнику після фактичної оплати страхувальником або його представником вимог, отриманих від третіх осіб.

На підтвердження здійснення оплати вартості збитків на користь Fruct Expert-Plus SRL позивачем подано Акт № 17/01 від 17.01.2018, відповідно до якого розрахунок згідно з претензією № 15-02 від 06.03.2017 здійснений в повному обсязі на суму 6 859,16 доларів США.

Однак, вказаний акт не приймається Судом до уваги в якості допустимого доказу в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оформлення сплати коштів фізичною особою-підприємцем, який є резидентом, на користь юридичної особи-нерезидента відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому, з зазначеного акта не видається за можливе встановити особу підписанта від імені Fruct Expert-Plus SRL, оскільки посадове становище та ім'я такої особи не вказані.

Суд звертає увагу, що на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2018, якою витребувано докази на підтвердження оплати претензії на суму 6859,16 доларів США, позивач таких документів не надав.

З урахуванням наведеного вище, оцінивши подані докази у їх сукупності, Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України наявності підстав для виплати йому страхового відшкодування відповідачем за Договором страхування.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31.01.2019

Суддя Т.Ю. Трофименко