Ухвала суду № 79517641, 31.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

31.01.2019Справа № 910/939/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»

до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви на розгляд Господарського суду Чернігівської області, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про:

- визнання протиправними дій державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни щодо припинення обтяження та скасувати рішення від 18.10.2018, індексний номер рішення 43564019, про припинення обтяження, зареєстрованого приватним виконавцем Лисенком С.О. 28.03.2018 (номер запису про обтяження 25470679);

- зобов'язання державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Беляєву Катерину Андріївну усунути порушення, шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (дата, час державної реєстрації: 18.10.2018 17:55:14, індексний номер рішення 43564019).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова приватного виконавця Лисенко С.О. від 28.03.2018 про арешт нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Нафтохім», на підставі якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесено запис про обтяження всього майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Нафтохім», не скасована та є діючою, а тому у відповідача були відсутні підстави для внесення запису щодо припинення обтяження майна цього товариства.

Водночас, з аналогічним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Як встановлено судом, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 у справі № 640/19825/18 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» до державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Юріївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено та роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Доказів оскарження означеної ухвали матеріали справи не містять.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

В свою чергу, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

Параграфом 3 глави 2 Господарського процесуального кодексу урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).

За загальними правилами позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача (частина 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, у даному випадку, виходячи із заявлених позовних вимог, судом не встановлено обставин, які б свідчили про виключну підсудність даної позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни, місцезнаходженням якого є 17442, Чернігівська область, Бобровицький район, с. Вороньки, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 1, позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а згідно з частиною 3 цієї статті - передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Зважаючи на встановлені обставини, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора. разом з доданими до неї документами підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, разом з доданими до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвала набирає законної сили 31.01.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова