Рішення № 79517492, 16.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/136/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 Справа № 908/2530/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.08.2018 № 14-163

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2530/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради (вул. Шевченка, буд. 45-А, м. Токмак, Запорізька область, 71701, ідентифікаційний код 37510516)

про стягнення 1 934,85 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради про стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних всього на суму 1 934,85 грн. на підставі договору № 5280/1617-КП-13 постачання природного газу від 31.10.2016.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 27.11.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2530/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/136/18. Підготовче судове засідання призначено на 16.01.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 16.01.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов’язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача зазначив про описку в сумах, зазначених в прохальній частині позову.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 16.01.2019.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі та зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 5280/1617-КП-13 від 31.10.2016 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 708 824,61 грн., за який відповідач розрахувався несвоєчасно. За порушення строків оплати за договором позивачем нараховано пеня в сумі 1 747,61 та 187,24 грн. 3% річних. Просить суд, на підставі ст. ст. 4, 20, 42, 46, 162, 164, 171 ГПК України, ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 16.01.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз’яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 5280/1617-КП-13, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов’язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. Договору, Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 220,0 тис. куб. метрів.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що ціна на природний газ визначається відповідно до п. 5.2 цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов’язковою для Сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5916,00 грн., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1183,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 7099,20 грн. (п. 5.2. Договору).

Додатковими угодами № 1 від 31.10.2016, № 2 від 22.11.2016, № 3 від 21.12.2016 до договору постачання природного газу від 27.10.2016 № 5280/1617-КП-13 сторонами вносились зміни щодо ціни природного газу.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пунктів 8.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі невиконання Споживачем пунктів 6.1. та 6.6. цього договору він зобов’язується оплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 12.1. Договору сторони передбачили, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради пені в розмірі 1 747,61 грн. та 3 % річних в розмірі 187,24 грн. за неналежне виконання договору постачання природного газу від 31.10.2016 № 5280/1617-КП-13.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало передання відповідачу природного газу, а обов’язком відповідача – прийняття газу і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 5280/1617-КП-13 від 31.10.2016 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 708 824,61 грн., що підтверджується актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач оплату за поставлений природного газ здійснив несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк, визначений п. 6.1. договору.

Правові наслідки порушення грошового зобов’язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.

При цьому, суд відзначає, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вимоги чинного законодавства господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунки позивача із урахуванням приписів законодавства та за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство".

Перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 187,24 грн. (за загальний період з 26.11.2016 – 16.03.2017) суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі – Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 8.2. договору.

За порушення грошового зобов’язання, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 747,61 грн. (за загальний період з 26.11.2016 – 16.03.2017).

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань суд констатує обґрунтованість правового характеру вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку, що вимога про її стягнення підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В даному випадку позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов’язань.

Отже, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради (71701, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37510516) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн. 61 коп. пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 24 коп. 3 % річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31 січня 2019.

Суддя Т.А. Азізбекян