Рішення № 79517392, 25.01.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2019 р. м. Житомир Справа № 922/2690/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

секретаря судового засідання: Вікарчука В.О.

в засіданні суду прийняли участь:

- від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор військової прокуратури Житомирського гарнізону, дов. від 30.11.2018, вих. № 1/4740

- від позивача 1): не прибув

- від позивача 2): не прибув

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі

1) Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" (м. Київ)

2) Державного концерну "Укроборонпром" (м. Київ)

до Приватної виробничо-комерційної фірми " Ленс" (м. Житомир)

про стягнення 29700,00 грн.

Ухвалою від 04.10.2018 Господарський суд Харківської області передав матеріали справи №922/2690/18 за позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" та Державного концерну "Укроборонпром" до Приватної виробничо - комерційної фірми "Ленс" про стягнення 29700,00 грн. за територіальною підсудністю, які надійшли до Господарського суду Житомирської області 23.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки світильників габаритних ГСТ 64 зелених у кількості 20 штук та світильників габаритних ГСТ 64 червоних у кількості 30 штук.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 справу № 922/2690/18 передано для розгляду судді Лозинській І. В.

Ухвалою від 08.11.2018 господарський суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2018 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено, витребувано від сторін необхідні документи.

Ухвалою від 28.12.2018 господарський суд закрив підготовче провадження; призначив справу до розгляду по суті на 25.01.2019 о 10:30; викликав в засідання суду повноважних представників сторін; направив копії цієї ухвали на адреси учасників справи, у тому числі, відповідачу - на юридичну адресу та поштову (а. с. 111).

До суду надійшли такі документи:

- 08.01.2019 та 10.01.2019 - повернулись копії ухвал, що направлялась відповідачу за поштовою та юридичною адресами, з відмітками відділення поштового зв'язку, відповідно, "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" та "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 113 - 120);

- 16.01.2019 - від ДП "Київський бронетанковий завод" - клопотання від 11.01.2019 №98/81 про розгляд справи без участі його повноважного представника (а. с. 121 - 122).

Присутній в засіданні суду прокурор військової прокуратури Житомирського гарнізону позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення явки його представника в засідання суду для реалізації його права на судовий захист.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, тому, беручи до уваги, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та в попередніх судових засіданнях - представника позивача 1), з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

1. Щодо повноважень прокурора звертатись з даним позовом до суду.

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

За ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на те, що за ст. 3 Закону України "Про оборону України" підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.

Відповідно до п. 1 Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 31.08.2011 № 993 Концерн є державним господарським об’єднанням, яке не наділене правом звертатись до суду в інтересах його учасників, які зберігають господарську самостійність.

Згідно з наказом Генерального прокурора України від 29.08.2014 № 12гн "Про особливості діяльності військових прокуратур", військова прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів на підприємствах оборонного комплексу, у тому числі, у Концерні "Укроборонпром", на підприємствах, установах, організаціях, що йому підпорядковані, зокрема на державному підприємстві "Київський бронетанковий завод".

Перед зверненням до суду військова прокуратура Дарницького гарнізону листами від 12.09.2018 повідомила позивачів про направлення позову до суду (а. с. 52, 53).

Враховуючи, що ДП "Київський бронетанковий завод" до суду із позовом про стягнення заборгованості на суму 29700,00 грн. не звернулось (понад півроку) виявлені порушення залишились не усунутими, а завдані державі збитки не відшкодовані.

Отже, у позові належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави, підстави представництва її інтересів у суді, судом вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, після чого ДП “Київський бронетанковий завод” та Державний концерн “Укроборонпром” набули статусу позивачів.

2. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

У копії порівняльної таблиці за результатами тендеру №2269038 від 22.03.2018. Світильники. Планова дата постачання з 29.03.2018 по 03.04.2018. Дата завершення тендеру: 28.03.2018, зазначено, зокрема, що Київська філія Приватної виробничо -комерційної фірми "Ленс" (далі-відповідач) стала переможцем по товарних пропозиціях №№2,3 - "Світильник габаритний ГСТ-64 ЗЛ" та "Світильник габаритний ГСТ-64 КЛ", як така, що запропонувала поставку продукції по найнижчій ціні (а. с. 77, 107).

До вказаної таблиці додано лист відповідача про надання комерційної пропозиції щодо участі в запиті цін на закупівлю світильників габаритних ГСТ 64 згідно з тендером №2269038 про можливість виконання замовлення за такими цінами: світильник габаритний ГСТ 64 зелений - 19800,00 грн., червоний - 29700,00 грн. на загальну суму 59400,00 грн. з ПДВ; умови оплати - попередня оплата 50%; термін постачання: не пізніше до 20 календарних днів з моменту перерахування попередньої оплати (а. с. 78).

Згідно з виставленим рахунком - фактурою №СФ-02/04 від 02.04.2018, відповідач зобов'язався поставити Державному підприємству "Київський бронетанковий завод" (далі - позивач 1)) світильники габаритні ГСТ 64, відповідно, зелених 20 шт. та червоних - 30 шт. (далі - продукція) на загальну суму 59400,00 грн. (а. с. 42).

На копії вказаного рахунку - фактури "від руки" здійснено такі записи: "Оплатити: 29700,00 грн. в т. ч. ПДВ", "Призначення: попередня оплата 50% за світильники".

Як вбачається з платіжного доручення №988 від 06.04.2018 позивачем 1) сплачено відповідачу 29700,00 грн. Відповідно до призначення платежу вказано: "попередня оплата (50%) за світильники габаритні зг. рах. факт. №СФ-02/04 від 02.04.2018; договору немає; в т. ч. ПДВ 4950,00 грн.; не є замовником" (а.с. 43, 106).

Позивач 1) направив відповідачу з описом вкладення претензію вих. №1448/014 від 13.06.2018 про повернення коштів в розмірі 29700,00 грн. протягом семи календарних днів з дати її отримання (а. с. 44 - 47); відповіді на яку не отримав.

27.07.2018 позивач 1) направив відповідачу повторну претензію (вих. №1804/81) про сплату 29700,00 грн., що підтверджується чеком і описом вкладення (а. с. 48, 51); відповіді на яку також не отримав.

За таких обставин відповідач зобов’язаний був поставити всю партію продукції у кількості 50 штук у строк до 26.04.2018.

Однак, як зазначено прокурором у позовній заяві та підтверджено позивачем 1), відповідач не поставив обумовлену тендером продукцію.

Наведені обставини вказують, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, а також повернення позивачу 1) сплаченої суми коштів, що призвело до направлення позовної заяви до суду з метою захисту прав та законних інтересів позивача 1 та держави.

3. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем 1) та відповідачем виникли правовідносини на підставі тендеру №2269038 від 22.03.2018.

Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У відповідності із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

4.1. Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 29700,00 грн.

Прокурором та позивачем 1) доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи та надання відзиву на позовну заяву, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт не виконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки продукції позивачу 1), відповідач зобов'язаний повернути позивачу отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 29700,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі на загальну суму 29700,00 грн. основного боргу.

4.2. Щодо виявлених недоліків при вирішенні спору, допущених Державним підприємством "Київський бронетанковий завод".

Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №922-VIII цей Закон застосовується:

- до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт -1,5 мільйона гривень;

- до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору, зокрема, постачальника товару (товарів) для укладення договору.

Таким чином, закупівля товарів для забезпечення потреб держави має здійснюватися за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ст. 3 Закону №922-VIII).

Абзацом 3 ч. 3 ст. 12 Закону №922-VIII передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Зазвичай пакет документів тендерної документації включає в себе як: безпосереднє запрошення до торгів; запит на комерційну пропозицію; кваліфікаційні вимоги до постачальників; технічне завдання або проектна документація; умови подачі заявок на участь у тендері; інструкція або правила участі для постачальників.

Регулювання процедури комерційної закупівлі проводиться відповідно до правил електронного торговельного майданчика, на якій реалізується закупівля, і умов замовника. Тендери класифікуються за різними параметрами:

- за складом учасників: відкриті (брати участь можуть всі) і закриті (брати участь можуть тільки спеціально відібрані та запрошені підприємства);

- за можливістю зміни тендерних вимог: одноетапні (без переговорів) і двоетапні (з переговорами, доопрацюванням завдання, аналізом пропозицій і остаточним вибором).

Після визначення переможця оформлюється тендерний протокол, яким фіксуються всі фактичні умови; він являє собою документ з описом результатів аукціону.

Останнім етапом є підписання договору з переможцем тендера.

За ч. 7 ст. 2 Закону №922-VIII забороняється, серед іншого, придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

В той же час, як встановлено під час розгляду справи, відповідний договір між Державним підприємством "Київський бронетанковий завод" та Приватною виробничо-комерційною фірмою " Ленс" не укладався.

Крім того, в діях посадових осіб ДП "Київський бронетанковий завод" вбачаються ознаки недбалого ставлення до службових обов'язків в частині перевірки інформації щодо постачальника товару - відповідача у справі, зокрема, щодо його місця знаходження.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В свою чергу, згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Тому відсутність відповідача за юридичною та поштовою адресами може свідчити про його фіктивну діяльність, що може спричинити в подальшому, не погашення завданих держав збитків.

Вказане потребує відповідного реагування та недопущення зазначених недоліків в подальшому.

За таких обставин господарський суд визнав за необхідне направити окрему ухвалу позивачу 1) для її розгляду та відповідного реагування.

4.3. Щодо виявлених недоліків при вирішенні спору допущених Державним концерном "Укроборонпром".

Згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" (зі змінами) та від 31.08.2011 № 993 "Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" (зі змінами), Державне підприємство "Київський бронетанковий завод" включене до складу учасників Концерну та є підприємством оборонно-промислового комплексу.

Відповідно до п. 1 Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 31.08.2011 № 993 Концерн є державним господарським об’єднанням.

Оскільки Концерн створено з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів, шкода, завдана підприємству, є шкодою, спричиненою державі, так як під загрозу ставляться державні інтереси в оборонній сфері.

За ст. ст. 2-4 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" до об’єктів управління державної власності належить майно державних комерційних підприємств. Концерн є уповноваженим суб’єктом господарювання з управління об’єктами державної власності державних підприємств – учасників Концерну.

Наявність у суб’єктів господарської діяльності заборгованості перед підприємствами оборонно-промислового комплексу України впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому.

Разом з тим, відсутність ефективного контролю зі сторони Концерну за діяльністю ДП "Київський бронетанковий завод" призвело до порушення вимог законодавства при проведенні тендеру №2269038 від 22.03.2018 та оформлення його результатів.

Тому, господарський суд визнав за необхідне направити також окрему ухвалу позивачу 2) для її розгляду та відповідного реагування.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної виробничо - комерційної фірми "Ленс" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 25184679) на користь Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 34-А, код ЄДРПОУ 14302667):

- 29700,00 грн. основного боргу;

- 1762,00 грн. судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.01.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - Військовій прокуратурі Дарницького гарнізону (02093, м. Київ, вул. Поліська, 28)

3, 4 - позивачам

5 - відповідачу (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20)

6 - Київській філії ПВКФ "Ленс" - на поштову адресу (м. Київ, пр-т Науки, 6 оф. 173 )

7 - Військовій прокуратурі Житомирського гарнізону ( 10014, м. Житомир, вул. Д. Донцова, 20)