Ухвала суду № 79515879, 30.01.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кс/130/119/2019

130/2917/18

У Х В А Л А

30.01.2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Саландяк О.Я.,

при секретарі Райчук Б.А.,

з участю прокурора Лук’янчука Д.О.,

слідчого Войтка Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жмеринці клопотання слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого без реєстрації в с. Сідава Жмеринського району Вінницької області, вул. Лермонтова, 12, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, судимого 04.06.2014 року Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 23.10.2014 року Корольовським районним судом м. Житомир за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; 27.12.2018 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці, а також відносно якого 22.08.2018 року до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області направлений обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК України, справу призначено до розгляду на 19.03.2019 року;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 29.01.2019 року звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1, будучи засудженим за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини.

В ході досудового розслідування встановлено, що 25.11.2018 року, близько 10-30 год., ОСОБА_1, перебуваючи на території домоволодіння по вул. Медична, 5-Д в м. Жмеринка Вінницької області, з метою таємного викрадення чужого майна, незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку сокири - колуна марки "Бригадир" (2150 г), вартість якої відповідно до висновку експерта № 513/19-21 від 23.01.2019 становила 272,32 грн., власником якого є ОСОБА_4. В подальшому, ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину та розпорядився майном ОСОБА_4 на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, що 03.12.2018, близько 12:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи у домоволодінні по вул. Медична, 5-Д в м. Жмеринка Вінницької області, з метою таємного викрадення чужого майна, незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку рубанку електричного марки "Фіолент" моделі Р3-82, вартість якого відповідно до висновку експерта № 6953/18-21 від 19.12.2018 становила 1720,55 грн., власником якого є ОСОБА_5. В подальшому, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Також, 10.12.2018, близько 13.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи у домоволодінні, по вул. Медична, 5-Д в м. Жмеринка Вінницької області, з метою таємного викрадення чужого майна, незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку ліхтаря марки "NITECORE" моделі ЕА 42, вартість якого відповідно до висновку експерта № 7046/18-21 від 21.12.2018 становила 1370,30 грн., власником якого є ОСОБА_6. В подальшому, ОСОБА_1, залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном ОСОБА_6 на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

24.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжках), вчинених повторно.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: 1) протоколами огляду місця події; 2)показами потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; 3) протоколами огляду предметів (сокира-колун, електрорубанок, ліхтар); 4) речовими доказами; 5) висновками судово-товарознавчих експертиз № 513/19-21 від 23.01.2019, № 6953/18-21 від 19.12.2018, № 7046/18-21 від 21.12.2018; 6) показами підозрюваного ОСОБА_1; 7) іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, під час допиту підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав в повному обсязі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, відносно ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він являється раніше судимою особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема: 1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, може покинути місце проживання, де він не значиться зареєстрованим, в нього відсутнє постійне місце роботи чи місце навчання. 2) незаконного впливу підозрюваного на потерпілих, свідків чи експертів, ОСОБА_1 знайомий із потерпілими, але це не виключає можливості здійснювати на них відповідний незаконний вплив. 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 попередньо вчиняв аналогічні корисливі злочини, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, має незаняті та непогашені судимості. 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи чи навчання, законних джерел існування, а тому в ОСОБА_1 відсутні будь-які перешкоди щодо вчинення нових злочинів.

Застосування до підозрюваного іншого більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: 1) особисте зобов’язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи особу підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, його репутацію, спосіб життя, соціальні зв’язки та системність вчинення злочинів; 2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_1 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; 3) застава, оскільки підозрюваний не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від слідства та суду; 4) домашній арешт, оскільки підозрюваний ОСОБА_1не має реєстрації постійного місця проживання та враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов’язків під час такого запобіжного заходу.

Всі вищевказані обставини, на думку слідчого, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

В зв’язку із цим, слідчий вважає, що існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначити ОСОБА_1, заставу в розмірі 15 (п'ятнадцять ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов’язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими у даному кримінальному провадженні; не відлучатися з місця проживання; носити електронний засіб контролю.

Прокурор Лук’янчук Д.О. клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор вважає, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігти ризикам, які вказані у клопотанні неможливо, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочини проти власності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може покинути місце проживання, де він не є зареєстрованим, схильний до вчинення злочинів, які вчиняв під час розгляду кримінального провадження.

Слідчий Войтко Д.В. повністю підтримав клопотання, вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є доцільним та таким, що зможе запобігти ризикам, що вказані в поданні та на які посилається прокурор. Пояснив, що невиконання процесуальних обов»язків ОСОБА_1 не допускав, є здоровим, не працює, а заробляє на проживання випадковими заробітками, під час яких і вчиняв крадіжки, має вагітну дружину, характеризується посередньо, вчинив ряд крадіжок, хоча знав, що відносно нього є кримінальні провадження, по одному із яких вирок набрав законної сили. ОСОБА_1 дійсно визнає вину у вчиненні ним крадіжок, видав викрадене, кається та сприяв розкриттю злочинів. Вважає, що м’якші запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що він щиро кається у скоєному, пояснив, що дійсно вчинив крадіжки чужого майна, хоча знав і розумів, що відносно нього є кримінальне провадження, на даний час існує вирок, яким його засуджено до міри покарання у виді арешту, однак він нікуди не тікає, являється на виклики, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Він не має постійного місця реєстрації, що пов»язано із перебуванням його на військовому обліку в іншій області, житло у якому він проживає з травня 2018 року належить матері його дружини, пояснив вчинення крадіжок скрутним матеріальним становищем, а крадіжку сокири – відсутністю сокири вдома у дружини та необхідністю заготівлі дров. Пояснив, що є здоровим, окрім дружини у нього нікого немає, його дружина на п»ятому місяці вагітності та потребує його допомоги.

Захисник ОСОБА_2 вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, а щодо підозрюваного можна застосувати будь-який інший запобіжний захід, що не пов»язаний із триманням під вартою, у тому числі і домашній арешт. При цьому вбачається доведення лише одного ризику – можливості вчинення інших правопорушень, оскільки підозрюваний навіть під загрозою виконання вироку у виді реального позбавлення волі виконує свої процесуальні обов»язки.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного, захисника, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали додані до клопотання слідчого, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує наявність доказів обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, що передбачені ч.2 ст. 185 КК України: протоколи прийняття заяв ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2018 року та від 03.01.2019 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 11.12.2018 року, який пояснив, що працював разом із ОСОБА_1 за адресою вул. Медична, 5-д в м. Жмеринка на будівництві, де залишив власний робочий інструмент, а вранці 07.12.2018 року прийшовши на роботу виявив відсутність електрорубанку марки «Фіолент»; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 11.12.2018 року, який пояснив, що є власником будинку по вул. Медична, 5-д в м. Жмеринка, 10.11.2018 року ввечері виявив відсутність власного ліхтаря марки «NITECORE» моделі ЕА 42; протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 03.01.2019 року, який пояснив, що є власником будинку по вул. Медична, 5-д в м. Жмеринка, 03.01.2019 року приїхавши за даною адресою виявив відсутність сокири-колуна; пояснення ОСОБА_1 від 11.12.2018 року та від 11.01.2019 року, згідно яких останній вказав про обставини викрадення ним 03.12.2018, 10.12.2018 та 25.11.2018 року майна потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4; протокол огляду предмету від 11.12.2018 року, яким було оглянуто електрорубанок марки «Фіолент»; протокол огляду предмету від 14.12.2018 року, яким було оглянуто ліхтар марки «NITECORE»; протокол огляду предмету від 11.01.2019 року, яким було оглянуто сокиру-колун; протоколи огляду місця події від 11.12.2018 року та від 03.01.2019 року; повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 27.12.2018 року, що була йому вручена 27.12.2018 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.12.2018 року; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 від 24.12.2019 року, що була йому вручена 24.01.2019 року; протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.12.2018 року, 24.01.2019 року, заяву ОСОБА_1 про добровільну видачу ліхтарика від 14.12.2018, довідку ПТ «Ломбард Приват» №20 від 11.12.2018 року, із якої вбачається, що електроінструмент фірми «Фіолент» був зданий до даного ломбарду 03.12.2018 року ОСОБА_1, заяву ОСОБА_1 від 11.01.2019 року про добровільну видачу сокири-колуна. Також суд вбачає наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст. 177 цього Кодексу, і на який у тому числі вказує прокурор: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний після направлення відносно нього 22.08.2018 року до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області обвинувального акту за ч. 2 ст. 186 КК України, вчинив ряд злочинів проти власності, у яких він обґрунтовано підозрюється. Прокурором доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років, не працює та немає стабільного доходу, будучи раніше судимим за злочини проти власності, вчинив нові злочини, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Стороною захисту не доведено можливість застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов»язаного із позбавленням волі, у тому числі і домашнього арешту, оскільки не надано суду достатніх даних щодо власника житла та його згоди на перебування у даному житлі підозрюваного ОСОБА_1 як цілодобово так і у певний період доби.

При цьому слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує із вищезазначеними обставинами молодий вік підозрюваного, його добрий стан здоров»я, наявність житла, у якому він проживає без реєстрації, те, що він перебуває у шлюбі із ОСОБА_8, яка перебуває у стані вагітності, позитивну характеристику відносно ОСОБА_1 за місцем проживання, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, його незадовільний майновий стан підозрюваного та переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, а саме те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив умисні злочини середньої тяжкості, має непогашену судимість та відсутність стабільного доходу, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого без реєстрації в с. Сідава Жмеринського району Вінницької області, вул. Лермонтова, 12, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 30 січня 2019 року.

Встановити строк дії ухвали до 31 березня 2019 року.

Визначити розмір застави у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 19210 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача37315033000401, призначення платежу – застава Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6; носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Жмеринського міськрайонного суду.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя