Ухвала суду № 79515432, 23.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/23391/2012

Провадження № 2-з/761/19/2019

У Х В А Л А

23 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Токач М.С.,

за участі:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Компанія «Мелтон Консорціум Лімітед» про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2012 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

03 жовтня 2012 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Малинникова О.Ф.

Ухвалою від 08 жовтня 2012 року по справі відкрито провадження.

Ухвалою від 29 липня 2015 року по справі провадження зупинено до вирішення цивільної справи № 761/9942/15-ц, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5„ ПАТ «ОТП Банк», приватного нотаріуса Журавльової Л.М. про визнання правочинів недійсними.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-799 від 18 червня 2018 року за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Марчук М.В., протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В., у зв'язку із довготривалим лікарняним судді Малинникова О.Ф.

Ухвалою суду від 02 липня 2018 року справу прийнято до провадження судді Фролової І.В. та поновлено провадження у справі.

15 листопада 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом зобов'язання ТОВ «Квадрига» звільнити квартиру АДРЕСА_1 та відновити режим користування вказаною квартирою та її межами, який існував станом на 08 квітня 2013 року, а також передати вказану квартиру ОСОБА_3

Подану заяву мотивує тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є вимога про поділ майна подружжя, зокрема, квартири АДРЕСА_1. Незважаючи на те, що на квартиру було накладено арешт, відповідачем по справі відчужено спірне майно на користь ТОВ «Квадрига». Враховуючи, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року договір від 11 квітня 2013 року, на підставі якого відповідачем було відчужено квартиру на користь ТОВ «Квадрига», визнано недійсним, а рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/38184/15 визнано неправомірними дії нотаріуса Журавльової Л.М., яка реєструвала вказаний договір, позивач вважає, що є підстави для забезпечення позову шляхом зобов'язання ТОВ «Квадрига» звільнити квартиру АДРЕСА_1 та відновити режим користування вказаною квартирою та її межами, який існував станом на 08 квітня 2013 року, а також передати вказану квартиру ОСОБА_3

Представники позивача у судовому засіданні подану заяву підтримали та просили її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляджу на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу поділу майна подружжя, зокрема, квартири АДРЕСА_1.

У якості забезпечення позову заявник просить суд зобов'язати ТОВ «Квадрига» звільнити квартиру АДРЕСА_1 та відновити режим користування вказаною квартирою та її межами, який існував станом на 08 квітня 2013 року, а також передати вказану квартиру ОСОБА_3

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, у поданій заяві ОСОБА_3 посилається на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року, яким договір від 11 квітня 2013 року, на підставі якого відповідачем було відчужено квартиру на користь ТОВ «Квадрига», визнано недійсним, а також рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/38184/15, яким визнано неправомірними дії нотаріуса Журавльової Л.М., яка реєструвала вказаний договір.

Разом з тим, зміст вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, фактично є правовими наслідками за результатами винесених рішень, відтак, незрозумілим для суду є їх заявлення у якості забезпечення позову про поділ майна подружжя.

Крім того, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник не навів жодних підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову може бути утрудненим чи неможливим, не надав відповідних доказів на підтвердження зазначеного.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 149, 150 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Компанія «Мелтон Консорціум Лімітед» про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 28 січня 2019 року.

Суддя: