Постанова № 79512887, 29.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/228/19Головуючий у 1-й інстанції Ребрина К.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: на ухвалу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Сіренка Ю.В., Гончар Н.І.

секретар Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач (скаржник) - ОСОБА_3,

відповідач - Шаринська сільська рада Уманського району,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.12.2018 (постановлена о 12 год. 20 хв. у залі судових засідань Уманського міськрайонного суду, повний текст складено 05.12.2018, суддя в суді першої інстанції - Ребрина К.Г.) про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шаринської сільської ради Уманського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, :

в с т а н о в и в :

26.10.2017 позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визначити йому додатковий строк два місяці для подання до Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2017 провадження у справі було відкрито.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.12.2018 провадження у справі було закрито з посиланням на ч.3 ст.225 ЦПК України у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду, яким вирішено спір між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав 18.12.2018 апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вказано на те, що предмет спору та його підстави у цій справі та в справі, на рішення в якій послався суд, є різними. Так у цій справі позивач просить про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини як за законом так і за заповітом, а в попередній просив про надання цього ж строку для прийняття спадщини по заповіту. Підстави позову також є різними, адже позовні вимоги в даній справі позивач обґрунтовує неможливістю подати заяву про прийняття спадщини у зв'язку з хворобою у визначені законом строки як після відкриття спадщини, так і після судового рішення про визначення додаткового строку для подання відповідної заяви. А в попередній справі вказано на обставини, які не пов'язані зі станом здоров'я позивача.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

В цій справі позивач ОСОБА_3 просить про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1

Одночасно рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.10.2010, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в нотаріальну контору терміном на місяць з вступу рішення в законну силу по заповіту, посвідченому Шаринською сільською радою Уманського району 20.02.2000 від імені ОСОБА_4 та зареєстрованому в реєстрі під №5.

Також у матеріалах справи наявне свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.04.2011 за яким ОСОБА_3 одержав у спадщину після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1

Відповідно до положень ч.3 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало чинності, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Відповідно до наведених правових норм позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

В розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та викладені норми процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно закрито провадження в цій справі, оскільки такий спір вже вирішено по суті іншим рішенням суду, яке набрало законної сили.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що предмет спору та його підстави у цій справі та в справі, на рішення в якій послався суд, є різними з урахуванням такого.

Відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Дана норма матеріального права стосується як прийняття спадщини за законом так і за заповітом, оскільки міститься у главі 87 ЦК України, яка регламентує здійснення права на спадкування незалежно від способу його реалізації (за законом чи заповітом).

Слід врахувати, що п.24 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Отже порушене позивачем у цій справі питання (предмет спору) вже вирішено судом. При цьому факт наведення позивачем інших обґрунтувань, як підстав своїх вимог, та зазначення про прийняття спадщини не лише за заповітом, а й за законом, про що вказано у апеляційній скарзі, не свідчить, що зазначене питання може повторно перебувати на судовому розгляді, адже правовими підставами вимог є одна і та ж норма матеріального права - ч.3 ст.1272 ЦК України.

Додатково апеляційний суд враховує, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Отже факт наявності у позивача свідоцтва про прийняття спадщину свідчить про те, що його право на спадкування після смерті батька ним вже реалізоване та не потребує повторного судового захисту, адже неможливо прийняти спадщину лише в частині, що суперечитиме положенням ч.1, 2 ст.1268 ЦК України. Відповідно, позивач має обрати інший спосіб захисту свого права, ніж той з яким він звернувся в даному випадку.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.12.2018 про закриття провадження у цій справі слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 442 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.12.2018 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шаринської сільської ради Уманського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 30 січня 2019 року.

Суддя-доповідач

Судді