Постанова № 79512769, 28.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/173/19Головуючий у 1-й інстанції Корман О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: 304070000

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Гончар Н.І., Пономаренка В.В.

учасники справи:

позивач - Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго»,

відповідач (скаржник) - ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2018 (повний текст складено 14.11.2018, суддя в суді першої інстанції - Корман О.В.) у цивільній справі за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, :

в с т а н о в и в :

04.09.2018 Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь 27945,51 грн., що складається з: 21036,17 грн. - основний борг; 2573,96 грн. - борг, що виник в наслідок інфляції, 803,80 грн. - 3 % річних; 3531,58 грн. - пеня.

В обґрунтування вказано на те, що 22.02.2010 між Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго» та ОСОБА_3 укладено договір №771 про надання послуг з центрального опалення і постачання гарячої води по АДРЕСА_1, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався надати споживачеві (відповідачу) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а при технічній та фінансовій можливості постачання гарячої води, а споживач (відповідач) в свою чергу взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими відповідно до законодавства тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. За надані позивачем послуги, відповідачу щомісячно направлялися рахунки для оплати, які ним приймалися, але оплата в повному обсязі не проводилася. Відповідно до п.14 договору в разі не оплати або несвоєчасної оплати за надання послуги у строки зазначені в п.9 договору зі споживача на користь виконавця окрім суми заборгованості, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач за надані йому послуги не розрахувався, у нього виникла заборгованість, на яку позивач нарахував пеню за умовами договору, 3 % річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України, які й просить позивач стягнути на свою користь.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2018 позов у справі задоволено повністю. При цьому суд виходив з того, що відповідач, як споживач наданих позивачем послуг, за їх одержання не розрахувався, що спричинило виникнення відповідної заборгованості.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 12.12.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити вимоги відповідача про перерахунок заборгованості у відповідності до чинного законодавства. Скаржник зазначає, що вартість природного газу має визначатися ціною його видобутку, яку КМУ встановив у незаконний спосіб. Суд проігнорував ст. 13 Конституції України за нормами якої надра та природні ресурси належать народу України. Договору з позивачем з приводу надання послуг відповідач не укладав. Збільшення тарифів відбулося всупереч рівню зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що 22.02.2010 між Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго», як виконавцем, та ОСОБА_3, як споживачем, укладено договір № 771 про надання послуг з центрального опалення і постачання гарячої води по АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1 цього договору виконавець (позивач) зобов'язався надати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а при технічній та фінансовій можливості постачання гарячої води, а споживач (відповідач) в свою чергу взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими відповідно до законодавства тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.7 договору).

Пунктом 9 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється щомісячно протягом року. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 14 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач заборгував за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води 21036,17 грн., що також підтверджується довідкою про нарахування і оплату станом на 21.08.2018.

За весь період надання послуг відповідачем оплати не проводились, що підтверджується розрахунком суми боргу.

07.04.2017 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за заявою Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за оплату користування тепловою енергією в сумі 11137,58 грн. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.11.2017 цей судовий наказ скасовано з підстав виникнення між сторонами спору про право. Таким чином, у заявника виникло право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Правовідносини, наявні між сторонам справи, регламентуються такими правовим нормами.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтями 14, 16 Закону України № 1875-ІV передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ електрична енергія, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Тарифи встановлені, погоджені та введені в дію постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг №1171 від 31.03.2015, а рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради №408 від 23.11.2017 встановлено одноставкові тарифи Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для населення, які оприлюднено в засобах масової інформації, та які є чинними, застосовувалися для населення та відповідачем не оскаржувались.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд оцінює критично апеляційні доводи скаржника про те, що вартість природного газу має визначатися ціною його видобутку, яку КМУ встановив у незаконний спосіб; суд проігнорував ст. 13 Конституції України за нормами якої надра та природні ресурси належать народу України, а також про те, що збільшення тарифів відбулося всупереч рівню зростання мінімальної заробітної плати, адже нормами профільного законодавства (про житлово-комунальні послуги) встановлено імперативний обов'язок споживача оплачувати надані йому послуги з урахуванням визначених тарифів, які є чинним на момент надання цих послуг.

У разі незгоди з цими тарифами, споживач може у визначений законом спосіб їх оскаржити, однак це не звільняє його від виконання обов'язку по оплаті послуг.

Отже незгода споживача (скаржника в цій справі) із встановленими тарифами на послуги, що надаються позивачем, не є підставою для невиконання обов'язків по їх оплаті.

Далі, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст.526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. У разі порушення зобов'язання за договором однією стороною друга сторона може отримати матеріальне відшкодування (неустойку). При цьому відповідно до ст.552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання своїх зобов'язань за договором. Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

У даній справі відповідно до п.14 договору, укладеного між сторонами, в разі не оплати або несвоєчасної оплати за надання послуги у строки зазначені в п.9 договору зі споживача на користь виконавця окрім суми заборгованості, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неоплатою споживачем наданих йому послуг у нього виникла заборгованість перед виконавцем, на яку останній нарахував пеню відповідно до умов договору, а також 3 % річних та інфляційні втрати згідно вимог ст.625 ЦК України.

Правильність розрахунків позивача у цій справі скаржник не оспорює, як і не ставить під сумнів факт нездійснення ним розрахунку за послуги, отже висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині апеляційний суд вважає такими, що належним чином ґрунтуються на матеріалах справи.

Апеляційний суд відхиляє апеляційні доводи про те, що договір з надання послуг з позивачем скаржник не укладав, адже в матеріалах справи наявний примірник договір №771 про надання послуг з центрального опалення і постачання гарячої води від 22.02.2010, підписаний сторонами у справі.

Питання про визнання цього договору недійсним відповідач не порушував.

Апеляційний суд також враховує, що відповідач не оспорює факту надання йому послуг позивачем та не має претензій стосовно їх якості.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі у разі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Питання про призначення експертизи для встановлення факту неналежності підпису від імені споживача у зазначеному вище договорі відповідач перед судом не порушував, отже відповідні апеляційні доводи є необґрунтованими.

Апеляційний суд враховує, що вимоги скаржника про перерахунок заборгованості, викладені в його апеляційній скарзі, не були предметом розгляду у суді першої інстанції, отже відповідно до положень ч.6 ст.367 ЦПК України про те, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, надавати їм оцінку апеляційний суд не вправі.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2018 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2018 у цивільній справі за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 28.01.2019.

Суддя-доповідач

Судді