Ухвала суду № 79512719, 22.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/79/19 Справа № 711/246/19 Категорія: ст.ст. 181, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,

запобіжного заходу у виді домашнього арешту,

в с т а н о в и л а :

СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018250000000059 від 28.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 маючи відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України № 44/ОС-16 від 29.02.2016 спеціальне звання підполковника внутрішньої служби, будучи призначеним відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації № 13/ОС-17 від 03.01.2017 на посаду начальника Монастирищенського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, що є посадою особи, уповноваженої на виконання функцій держави та суб’єкта декларування, знаючи про обов’язок відображати повну та достовірну інформацію в усіх розділах декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий 2016 рік, а також про відповідальність, передбачену у випадку не вчинення таких дій, діючи умисно, з метою укриття достовірної інформації про майно, перебуваючи на території України, в м. Монастирище, Черкаської області, у невстановленому ході слідства місці, за допомогою персонального комп’ютеру, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, заповнив та подав щорічну декларацію про доходи за 2016 рік, яку розміщено 09.03.2017 на сайті о 17 годині 18 хвилині, у якій умисно вказав завідомо недостовірні відомості щодо належного йому та членам родини, а саме дружині ОСОБА_9, на праві приватної власності об’єкту нерухомості та цінного рухомого майна – транспортних засобів.

Так, у Розділі 3 вказаної декларації ОСОБА_8 умисно надав недостовірні відомості щодо відсутності належного на праві приватної власності його дружині ОСОБА_9 об’єкта нерухомості, а саме квартири № 119, площею 46,2 кв.м., по вул. Червоногвардійська (нині вул. ОСОБА_10), будинок № 8 в м. Києві, реєстраційний № 463238280000 від 09.09.2014, вартість якої станом на 31.12.2016 становила 1 359 000 грн.

Крім того, у розділі 6 вказаної декларації умисно надав недостовірні відомості про відсутність належного йому на праві власності транспортного засобу – автомобіля «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартість якого станом на 31.12.2016 становила 98377,40 грн.

Також у цьому ж розділі вказаної декларації умисно надав недостовірні відомості про відсутність належного на праві користування йому і його дружині ОСОБА_9 транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_2, вартість якого станом на 31.12.2016 року становила 270 270 грн. та який належить його матері ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Отже, ОСОБА_8 умисно подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2016 рік стосовно майна, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 727 647,40 грн., що перевищує розмір 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.

09.01.2019 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

10 січня 2019 року старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на нього певних обов’язків. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2019 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту на 60 днів без застосування засобів електронного контролю, тобто до 11 березня 2019 року включно; покладено на підозрюваного зобов’язання передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Мельника В.П., прокурора чи суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в період часу з 21-00 год. до 07-00 год.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та постановлення нової ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання.

Як підставу для скасування судового рішення апелянт зазначає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України відсутній, оскільки він працевлаштований, має постійне місце проживання, на утриманні двох неповнолітніх дітей, які навчаються у школі, тобто має стійкі соціальні зв’язки в місці свого постійного проживання. На всі попередні виклики слідчого Редванський М.С. належним чином реагував та прибував вчасно, тому останній не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також ОСОБА_8 вказує, що кримінальне провадження, яке розслідується відносно нього, не містить даних про наявність потерпілого чи іншого підозрюваного, а також свідка, на яких він міг би впливати. На експертів у підозрюваного також немає можливості впливати, оскільки експертизи у провадженні вже проведені та складені відповідні висновки. Тому апелянт вважає, що відсутній і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо тверджень прокурора в судовому засіданні в суді першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не сприяє органу досудового розслідування та не надає для огляду транспортний засіб та житло, не зазначені в декларації, апелянт вказує, що жодних звернень до нього від слідчого чи прокурора з цього приводу не було, а оскільки він не є власником вказаного майна, то не має права вирішувати питання щодо розпорядження майном.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пояснення апелянта та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених у ній підстав, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна ОСОБА_8 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя виходив із того, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо правомірності обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, колегія суддів з урахуванням вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, приходить до висновку, що дане кримінальне провадження містить докази, що вказують на причетність до вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_8, та наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, колегія суддів вважає, що прокурором під час розгляду клопотання слідчого не доведено неможливість застосування до ОСОБА_8 більш м’якого запобіжного засобу, ніж домашній арешт, для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 працює начальником Монастирищенського районного сектору з питань пробації, одружений, має постійне місце проживання, а також на утриманні має двох неповнолітніх дітей. Таким чином, підозрюваний має постійне місце роботи, міцні соціальні зв’язки, раніше не судимий, на всі попередні виклики слідчого та до суду прибував вчасно та не переховувався від органів досудового розслідування чи суду.

Стосовно доводів прокурора про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, санкція якого передбачає покарання строком до 2 років позбавлення волі, що, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дає можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то вони не є достатньою підставою для обґрунтування неможливості застосування останньому більш м’якого запобіжного заходу і самі по собі не свідчать про наявність в провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання, яке відповідно до ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України. Колегія суддів вважає, що застосування щодо ОСОБА_8 саме такого запобіжного заходу як особисте зобов’язання, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

При цьому, на підозрюваного ОСОБА_8 слід покласти обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не залишати межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право виїзду за кордон; з’являтись до слідчого, прокурора чи суду за першої вимоги.

ОСОБА_8 роз’яснено, що у разі невиконання покладених на нього ухвалою суду обов’язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід або на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_8 слід задовольнити, ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту – скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід - особисте зобов’язання до 11 березня 2019 року та покласти на нього обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176, 179, 181, 193, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту – скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід - особисте зобов’язання до 11 березня 2019 року.

Покласти на ОСОБА_8 наступні обов’язки:

- не залишати межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання слідчому паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право виїзду за кордон;

- з’являтись до слідчого, прокурора чи суду за першої вимоги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :