Постанова № 79512602, 24.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/192/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 307010000 Ткаченко С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Храпка В.Д., Бондаренка С.І.,

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року у складі судді Ткаченко С.Є. у справі за позовом ОСОБА_6 до Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2015 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду, посилаючись на порушення його прав на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначив, що його мати, ОСОБА_7, була власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1. Проте, на вказане майно відсутні правовстановлюючі документи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Відповідно до заповіту від 02.03.1992 року, посвідченого секретарем Рацівської сільської ради, позивач є єдиним спадкоємцем житлового будинку і господарських споруд. Після смерті матері він фактично прийняв спадщину, так як був зареєстрований та проживав разом з нею по день її смерті. У нотаріальному порядку оформити спадщину не вдалось у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ОСОБА_6 просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і складається з такого: житловий будинок (літера А-1), погріб з шийкою (літера В), прибудова (літера а), навіс (літера Б), сарай (літера Г), ворота з хвірткою №1, огорожа №2, огорожа №3, колонка питна №4, трубопровід №4а.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що позивач на день смерті спадкодавця постійно проживав з нею, що підтверджується довідкою Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 28 серпня 2015 року. Постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори про нотаріальну відмову від 13 жовтня 2015 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне спадкове майно, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5, яка не була залучена до участі у справі, оскаржила рішення в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_5 є дочкою померлої ОСОБА_8 З грудня 2006 року до часу смерті ОСОБА_8 проживала в будинку своєї дочки за адресою АДРЕСА_2, оскільки після перенесеного інсульту потребувала постійної сторонньої допомоги, яку і надавала остання. Посилаючись на ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_5 вважала себе такою, що прийняла усю спадщину (в тому числі, і на спірний будинок з господарськими спорудами) після смерті матері, так як не заявила про відмову від неї.

В апеляційній скарзі також вказано, що спадкодавець склала заповіт від 14 серпня 2008 року, якою заповіла на ім'я дочки земельну ділянку розміром 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_6 не звернувся визначені законом строки з заявою про прийняття частини спадщини, яка охоплена заповітом на його ім'я. Так само не звертався з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Отже, ОСОБА_6, на думку апелянта, втратив право на успадкування житлового будинку за заповітом.

Посилаючись на викладене, просила рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року закрито.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року ухвалу апеляційного суду від 26 липня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи встановлено такі обставини справи.

Довідкою № 2459 від 01.10.2015 року, виданою Рацівською сільською радою Чигиринського району Черкаської області підтверджується, що за ОСОБА_8 рахується будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Підстава: погосподарська книга № 61 за 2010-2015 роки, особовий рахунок № 1427 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.11.2009 року ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 21.11.1958 року ОСОБА_6 є сином ОСОБА_7 (а.с. 8).

Згідно з довідкою № 2175 від 28.08.2015 року, виданою Рацівською сільською радою, позивач на день смерті ОСОБА_8 проживав разом з останньою. Інші члени сім'ї та утриманці на день смерті ОСОБА_8 не проживали та не зареєстровані (а.с. 9).

Згідно з заповітом від 02.03.1992 року (а.с. 12) ОСОБА_7 заповіла своєму синові ОСОБА_6 належний їй жилий будинок і господарські споруди при ньому, який знаходиться в АДРЕСА_3

Заповіт посвідчено секретарем Рацівської сільської ради Чигиринського району.

Заповіт не змінено і не скасовано, про що свідчить відповідний напис на заповіті.

Постановою про нотаріальну відмову від 13.10.2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на дане спадкове майно (а.с. 11).

Відповідно до повідомлення Приватного нотаріуса Чигиринського районного нотаріального округу Кашицької О.Г. від 27.10.2015 року та листа Чигиринської державної нотаріальної контори від 03.11.2015 року вбачається, що після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась (а.с. 21, 22).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною ч. 1 статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про можливість визнання за позивачем права власності на вказане домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то колегія суддів враховує наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_8 (а.с. 52).

Факт родинних зв'язків ОСОБА_5 із спадкодавцем ОСОБА_8 та братом ОСОБА_6 визнається сторонами.

Приймаючи до уваги вказані обставини, а також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 грудня 2018 року у даній справі, колегія суддів вважала обґрунтованим відкриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_5, яка не була залучена судом першої інстанції стороною у справі, а рішенням районного суду вирішено питання про її права.

Згідно з заповітом від 14.08.2008 року ОСОБА_7 заповіла своїй дочці ОСОБА_11 належну їй земельну ділянку розміром 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (а.с. 56).

Заповіт посвідчено секретарем Рацівської сільської ради Чигиринського району, Черкаської області.

Відповідно до акту від 24.05.2017 року, затвердженого головою Хацьківської сільської ради, сусіди померлої ОСОБА_8 засвідчили, що її син ОСОБА_6 понад десять років з моменту складання даного акту не проживав в АДРЕСА_4. На день смерті ОСОБА_8 її син ОСОБА_6 був відсутній та не проживав з нею. ОСОБА_8 з грудня 2006 року по день своєї смерті постійно проживала зі своєю дочкою ОСОБА_5 в будинку НОМЕР_3. В цей період ОСОБА_12 не проживала в своєму будинку НОМЕР_4 (а.с. 54).

Оцінивши усі наявні докази в сукупності колегія суддів віддає перевагу довідці № 2175 від 28.08.2015 року, виданою Рацівською сільською радою про проживання позивача на день смерті ОСОБА_8 разом з останньою. Цей доказ є належним та допустимим, узгоджується з іншими доказами по справі і не спростовується наданим апелянткою актом від 24.05.2017 року.

Отже, посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_5, на момент ухвалення рішення суду від 17 листопада 2015 року, була особою, яка прийняла усю спадщину після смерті матері, є необґрунтовані та підлягають відхиленню.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 11 квітня 2017 року, ОСОБА_5 було відмовлено у її заяві про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, на підставі приведених вище доводів, враховуючи волю померлої ОСОБА_8, колегія суддів вважає обґрунтованим та справедливим рішення районного суду про визнання за позивачем права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом.

Обґрунтування апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2019 року.

Судді