Рішення № 79511172, 30.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19896/18

н/п 2/640/809/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого –судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що родина їх розпалась у зв’язку з різними поглядами на життя, та фактичним припиненням шлюбних відносин.

Позивач в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином та своєчасно, в матеріалах справи міститься заява, в якій він просить розглянути справу за своєї відсутності, та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, повідомлена належним чином та своєчасно, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, та позов визнала в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та за наявними в справі доказами.

25.10.2018 року вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

25.10.2018 року було надано запити до Управління реєстрації місця проживання для встановлення місцеперебування позивача та відповідача, відповіді на які повернулись до суду 05.11.2018 року.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 07.11.2018 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Сторони вступили у шлюб 07 вересня 1985 року, який був зареєстрований виконавчим комітетом Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області, актовий запис № 22.

Сторони на примирення не згодні. Причинами розпаду сім’ї стали різні погляди на життя та фактичне припинення шлюбних відносин.

Згідно з ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

В силу ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один пере одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК).

Частинами 3 та 4 статті 56 СК України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 111, ч. 1 ст. 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи викладене, та те, що відповідач визнала позов в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, а значить збереження сім'ї на підставі наведених вище норм права є неможливим, а строк на примирення сторони не просять.

З урахуванням особливого характеру сімейних відносин, встановлених фактичних взаємин подружжя, категоричного заперечення сторін проти збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами доцільно розірвати, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

За заявою відповідача суд залишає їй прізвище «Діденко».

Керуючись ст. ст. 12, 76, 200, 206,263-265 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 07 вересня 1985 року Виконавчим комітетом Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області, актовий запис № 22.

Після розірвання шлюбу за ОСОБА_2 залишити прізвище «Діденко».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 30 січня 2019 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ