Рішення № 79510616, 15.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7076/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю представника позивача-відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та утримання будинку і прибудинкової території та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» про зобов’язання укласти договори, суд –

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2017 року КП «Славутське ЖКО» звернулося до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 22712,69 грн та послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4864,90 грн, що утворилась за період з 01 червня 2014 року по 01 травня 2017 року.

ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до КП «Славутське ЖКО» про зобов’язання укласти договір на отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, та договір на послуги з теплопостачання.

В судовому засіданні представник позивача –відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги за первісним позовом підтримала повнсітю, просила суд стягнути з відповідачів-позивачів на користь КП "Славутське ЖКО" заборгованість за комунальні послуги, що утворилася за період з 01 червня 2014 року по 01 травня 2017 року за послуги з теплопостачання в сумі 22712,69 грн та послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4864,90 грн, так як відповідачі своїх обов"язків щодо сплати комунальних послуг не виконують, та стягнути судові витрати по справі в розмірі 1600 грн. Зустрічний позов не визнала, суду пояснила, що КП «Славутське ЖКО» не відмовлялося укласти договори і не відмовляється, але ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 не звертались в КП "Славутське ЖКО" з приводу укладення договорів.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судове засіданні не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги за первісним позовом не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав повністю, з підстав викладених в ньому, просив суд його задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засіданні не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача-відповідача ОСОБА_1, представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 24 грудня 1996 року.

Відповідно до акту приймання-передачі комунального майна від 25 серпня 2006 року, житловий будинок №17 по вул.Садова в м. Славута передано на баланс КП «Славутське ЖКО». Опаленння вказаного будинку здійснюється від теплової мережі централізованого теплопостачання через газову котельню, що знаходиться на балансі КП «Славутське ЖКО».

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги передбачено, що споживачі зобовязані оплачувати житлово-комунальні послуги. Таку ж норму містить і ст. 68 ЖК України.

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов'язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, протилежного суду не доведено.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється КП «Славутське ЖКО» відповідно до рішення виконкому Славутської міської ради Хмельницької області від 17.02.2011 року № 38, постанови НКРЕКП від 17.10.2014 року №146, постанови НКРЕКП від 31.03.2015 року № 1171, постанови НКРЕКП від 09.06.2016 року № 1101.

Відповідачі не виконують свого обов'язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за ними за період з 01 червня 2014 року по 01 травня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 22712,69 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку № 02037.

Ухвалою Рівненського міського суду від 02 березня 2017 року було скасовано судовий наказ № 569/14192/16-ц від 09 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно заборгованості за надані послуги з теплопостачання та послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13, про те що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Обов'язок відповідачів як співвласників квартири та споживачів житлово-комунальних послуг, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідачі, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов'язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. Однак, відповідачі користуючись послугами з теплопостачання не здійснювали їх оплату, що підтверджується розрахунком.

На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення заборгованості за послуги теплопостачання є законними, підставними та обгрунтованими, а тому їх слід задоволити.

Стосовно вимоги позивача-відповідача за первісним позовом про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, судом встановлено, що рішеннями виконкому Славутської міської ради Хмельницької області №122 від 19.03.2009 року, №148 від 15.05.2015 року та №49 від 23.02.2017 року встановлено плату за послуги з утримання будинків та прибудинкової території.

Згідно з розрахунком КП Славутське ЖКО за період з 01 червня 2014 року по 01 травня 2017 року заборгованість відповідачів за послуги з утримання будинку і прибудинкової території становить 4864грн 90 коп.

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України, відповідач-позивач ОСОБА_2, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09 червня 2004 року, відповідач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25 вересня 2008 року. Вказане підтверджує, що боржники не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 та не користуються послугами з утримання будинку та прибудинкової території, протилежне позивачем суду не доведено. В зв’язку з вказаним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованості за полуги з утримання будинку і прибудинкової території.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 про зобов’язання КП «Славутське ЖКО» укласти договір на отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та договір на послуги з теплопостачання.

Частинами 1 та 2 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з ст.16 Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ст.19 Закони відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з ст.20 Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.5 ч.3).

Згідно з ст.32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві вказує, що КП «Славутське ЖКО» відмовляється укласти з нею договір на отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та договір на послуги з теплопостачання, проте будь-яких доказів на підтвердження, що власники квартири звертались до КП «Славутське ЖКО» для укладення договорів суду не надано. В судовому засіданні представник КП «Славутське ЖКО» не заперечувала проти укладення з ОСОБА_2 договору, таким чином відповідач-позивач не ухиляється від укладення договору. Тобто в даному випадку відсутній предмет спору, тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до КП «Славутське ЖКО» про зобов’язання укласти договір на отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та договір на послуги з теплопостачання, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача-відпоідача слід стягнути понесені позивачем-відповідачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі по 800,00 грн. з кожної.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце реєстрації: АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та утримання будинку і прибудинкової території, задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 22712 (двадцять дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 69 коп.

В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» заборгованості за послугу з утримання будинку та прибудинкової території відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об’єднання» про зобов’язання укласти договір на отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та договір на послуги з теплопостачання, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_6