Рішення № 79509550, 29.01.2019, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1868/18

Провадження по справі №2/538/106/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання – Волошиної Л.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа Перша Лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з даною позовною заявою, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 22.03.1997 року померла її бабуся ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно в склад якого входить житловий будинок з господарськими прибудовами, який знаходиться за адресою: с. Риги, вул. Кирпоноса, буд. 17 Лохвицького району Полтавської області. При зверненні до державного нотаріуса Першої Лохвицької державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав на спадковий будинок, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок. Тому позивач була змушена звернуться до суду, так як не має можливості нотаріально оформити своє право власності на спадковий будинок.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але направила заяву в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області в судове засідання не з’явився, але надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Третя особа - нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилася, але надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись із матеріалами цивільної справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Як вбачається з письмових матеріалів справи 22.03.1997 року померла бабуся позивача ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть від 24.03.1997 року, видане ОСОБА_2 сільською радою Лохвицького району Полтавської області, актовий запис № 7) (а.с.11).

Після її смерті залишилось спадкове майно в склад якого входить житловий будинок з господарськими прибудовами, який знаходиться за адресою: с. Риги, вул. Кирпоноса, буд. 17 Лохвицького району Полтавської області.

Відповідно до виписки з погосподарської книги, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області № 389 від 21.11.2018 року, що згідно запису в погосподарській книзі № 2 на 2016-2023 роки, номер об"єкта погосподарського обліку 01-0039-5, житловий будинок, що знаходиться по вул. Кирпоноса, буд. 17 с. Риги Лохвицького району Полтавської області, дійсно рахується за померлою 22.03.1997 року ОСОБА_3 (а.с.13).

Спадкодавець ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою виконкому ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області № 398 від 29.11.2018 року (а.с.29).

До нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини чи про видачу спадщини після смерті 22.03.1997 року ОСОБА_3 ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, що вбачається з відповіді № 29/01-16 Першої Лохвицької ДНК від 11.01.2019 року (а.с.26).

Першою Лохвицькою державною нотаріальною конторою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після померлої, так як відсутні правовстановлюючі документи на будинок з допоміжними господарськими прибудовами, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори № 1434/02-31 від 30.11.2018 року (а.с.12).

На час будівництва будинку правовстановлюючі документи на будинки в сільській місцевості не виготовлялись та за життя спадкодавець оформити не встиг належним чином спадкове майно.

У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об’єкти збудовані до 05 серпня 1992 року тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до інформаційної довідки № 4728 від 23.11.2018 року, наданої приватним підприємством "Бюро послуг та консультацій", що житловий будинок розташований в с. Риги по вул. Кирпоноса, буд. № 17 Лохвицького району Полтавської області не зареєстровано.

Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» з даного питання зазначено наступне.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, яка була чинною до 13.12.1995, реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої ОСОБА_4 депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.

До компетенції виконкомів місцевих ОСОБА_4 відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих ОСОБА_4, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних ОСОБА_4 із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до даних технічного паспорту станом на 23.11.2018 року, виготовленого ПП "Бюро послуг та консультацій" вбачається, що до складу об’єкту входить А-1 житловий будинок (саман обкл. цеглою) загальною площею 66,1 м?, житловою площею 42,9 м?, а - прибудова (цегла, газоблок), Б - сарай (дерево обкл. цеглою), б - гараж (цегла), б1 - прибудова (черепашка обкл. цеглою), В - сарай (черепашка, шлакоблок), Г - погріб (цегла), Д - літня кухня (цегла), Е - вбиральня (цегла), № 1 - огорожа (пл. шифер), № 2 - вигрібна яма (авто скати), № 3 - колодязь, 1/2 частина (бетонні кільця). З наданої експлікації вбачається, що усі ці об’єкти будівництва були побудовані в період 1971-1990 роки.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває права власності на майно на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 206, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1268, 1269 ЦК України, суд –

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа Перша Лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності у порядку спадкування за законом після померлої 22.03.1997 року бабусі ОСОБА_3 - на житловий будинок (літ.А-1) загальною площею 66,1 м?, житловою площею 42,9 м? з господарськими будівлями - прибудови (літ.а), сарая (літ.Б), гаража (літ.б), прибудови (літ.б1), сарая (літ.В), погреба (літ.Г), літньої кухні (літ.Д), вбиральні (літ.Е), огорожі (№1), вигрібної ями (№2), колодязя (№3) 1/2 частина, який знаходиться за адресою: с. Риги, вул. Кирпоноса, буд. № 17, Лохвицького району, Полтавської області.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя ОСОБА_5