Ухвала суду № 79508875, 30.01.2019, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/186/19

Провадження № 1-кс/396/67/19

УХВАЛА

30.01.2019 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Гарбуз Ольга Анатоліївна, за участю секретаря судового засідання Пономаренко Р.В., прокурора Татарової Л.А., слідчої Гречан І.О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Маркової Н.В., розглянувши в залі суду в м.Новоукраїнка клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гречан І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с.Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 українцю, громадянину України, початкова загальна середня, не одруженому, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працюючому, раніше неодноразово судимому, востаннє 01.02.2018 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки, судимість в установленому порядку не знята та не погашена, внесеного до ЄРДР за №12019120230000086 від 27.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області Гречан І.О. 30.01.2019 року звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_2.

З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 26.01.2019 року близько 20.00 години, більш точного часу слідством не встановлено, за попередньою змовою із невстановленою на даний час слідством особою, прийшли до домоволодінні, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 та належне ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, маючи умисел на заволодіння чужим майном. Переконавшись, що їхні дії ніким не помічені, за допомогою фізичної сили рук, поштовхом вперед, відчинили хвіртку воріт, та проникли до подвір'я домоволодіння. В подальшому підійшовши до вхідних дверей будинку, шляхом прикладання фізичної сили рук, відчинили незамкнуті вхідні двері, таким чином проникли до середини будинку.

В подальшому, ОСОБА_2, з невстановленою особою, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, направлену на викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що вчинювані ними дії, здійснюються в умовах очевидності ОСОБА_4, будучи у приміщенні будинку вимкнули електроенергію для запобігання ідентифікації їхніх облич. Невстановлена слідством особа, помітивши господаря ОСОБА_4, накриваючи потерпілого курткою, повалив його на ліжко в спальній кімнаті, де він перебував, а ОСОБА_2 в цей час, розпочав пошуки грошових коштів. Підійшовши до трюмо, за допомогою фізичної сили рук відчинив шухляду тумби, та помітив гаманець, із грошовими коштами у сумі 200 гривень, який разом із коштами поклав до своєї кишені, після чого підійняв подушку на ліжку, та звідти взяв грошові кошти у сумі 3000 грн., які знаходились у паспорті на ім'я потерпілого ОСОБА_4 продовжуючи викрадення майна, схопив мобільний телефон марки «FLY» із вмонтованою сім карткою мобільного оператору «водафон» НОМЕР_1, та поклав його до кишені, продовжуючи пошуки, помітив дерев'яну ікону ручної роботи, якою також заволодів.

З місця скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_2 спільно із невстановленою особою, зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим заподіли матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на суму близько 3200 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний із проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групи осіб.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, слідчого, які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_2 та захисника Маркової Н.В., які просять застосувати та обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, цілодобово, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване частково та підлягає частковому задоволенню, за наступних обставин.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.

Встановлено, що 29.01.2019 року ОСОБА_2 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

30.01.2019 року слідчим складено клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке 30.01.2019 року скеровано до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу затримання особи 28.01.2019 року о 21 год. 14 хв. ОСОБА_2 затримано та 30.01.2019 року доставлено до приміщення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором доведено ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та доведено, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі зможе:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті, передбаченої ч. 3 ст. 186 КК України передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, який відноситься до категорії тяжких злочинів;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні, оскільки потерпілий в результаті відкритих протиправних дій зазнав сильного душевного хвилювання та наразі побоюється за своє життя і здоров'я;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, вчинив новий корисливий злочин в період іспитового строку.

Підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного із проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групи осіб.

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Об'єктивна підозра ОСОБА_2 підтверджується також зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 26.01.2019 року (а.к. 11-13), протоколом огляду місця події від 28.01.2019 року (а.к. 17-18); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 27.01.2019 року (а.к. 14-15); протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.01.2019 року (а.к. 16), при цьому свідок попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань; протоколом допиту підозрюваного від 29.01.2019 року (а.к. 32-34).

Приймаючи до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 29 років від народження, має початкову середню освіту, не одружений, немає на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працює, отже немає міцних соціальних зв'язків і законних джерел існування, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий: 27.10.2010 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 186 КК України до 4-х років 2-х місяців позбавлення волі, звільнений 10.11.2014 року по відбутю терміну покарання; 13.05.2015 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки; 01.02.2018 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки, на "Д" обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Відповідно до довідки Новоукраїнської ЦРЛ №31 від 30.01.2019 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 2009 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом наркотична залежність (опійна) (а.к. 23).

Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 за ч.3 ст. 186 КК України, є тяжким злочином, який підозрюється у вчиненні в період іспитового строку;

- особиста порука - на адресу слідчого відділу та прокуратури, суду не надходили для розгляду письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_2, відсутні особи, які можуть поручитися за виконання останнім покладених обовязків, відповідно до ст. 194 КПК України.;

- застава - слідчому чи прокурору, суду не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_2, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу.

- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в період іспитового строку, а тому підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та нових злочинів.

Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_2 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 п.2 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177,182,183,193-194,196,197,202 КПК України,слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гречан І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 21.14 год. 28.01.2019 року.

Строк дії ухвали становить 58 (п'ятдесят вісім) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 28.03.2019 року о 21.14 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.

Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_2 визначити у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області - отримувач коштів ГУК у мКиєві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 28.03.2019 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозоюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.

Слідчий суддя: О. А. Гарбуз