Рішення № 79507574, 21.12.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2688/18

Провадження № 2/376/1231/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді – Коваленка О.М.,

при секретарі – Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування своєї позовної заяви вказав, що 09.06.2017 року ОСОБА_3 склав Заповіт, який посвідчено секретарем Виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, зареєстрований в реєстрі 09.06.2017 року за № 20, відповідно до якого заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку площею 2,74 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена державним актом Серії І-КВ №103950, кадастровий номер 3224084900:05:001:0017.

29.04.2018 року ОСОБА_3 помер, смерть зареєстрована виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області.

Після смерті – ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке складається з:

-земельної ділянки площею 2,74 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена державним актом серії І-КВ №103950, кадастровий номер 3224084900:05:001:0017.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом, та прийняв спадкове майно шляхом подачі заяви до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку та порекомендував звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов підтримує та просить не проводити фіксацію судового засідання технічними засобами (а.с.18)

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області в підготовче судове засідання не з’явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов визнає, заперечень не має та просить не проводити фіксацію судового засідання технічними засобами (а.с.17).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач – визнати позов на будь – якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Судом встановлено, що 09.06.2017 року ОСОБА_3 склав Заповіт, який посвідчено секретарем Виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, зареєстрований в реєстрі 09.06.2017 року за № 20, відповідно до якого заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку площею 2,74 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена державним актом серії І-КВ №103950, кадастровий номер 3224084900:05:001:0017 (а.с.7).

29.04.2018 року ОСОБА_3 помер, смерть зареєстрована Виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується копією Лікарського свідоцтва про смерть №37 видане 30.04.2018 року лікарем ЗПСМ ОСОБА_4 (а.с.9).

Після смерті – ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке складається з:

-земельної ділянки площею 2,74 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала спадкодавцю на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю Серії І-КВ №103950, кадастровий номер 3224084900:05:001:0017 (а.с.5).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом, та прийняв спадкове майно шляхом подачі заяви до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця (а.с.8). Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку та порекомендував звернутися до суду.

Відповідно до відповіді Сквирської районної державної нотаріальної контори № 1741/01-16 від 09.11.2018 року, спадкова справа дійсно заведена в другій Білоцерківській держнотконторі (а.с.19), що свідчить про те що позивач прийняв спадкове майно у відповідності до закону

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оформити спадщину у нотаріуса, позивач не має змоги, оскільки у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документу на майно.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач після смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку відсутній, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суд з даним позовом позивач не має можливості.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст.2,4,5,12,13,76 81, 82, 200,206,247,258,259,263-265,354, ЦПК України,

ст.ст. 1216,1217,1218,1223,1233,1268,1297 суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: вул. Садова,23, с. Рибчинці Сквирського району Київської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області (адреса: с. Мовчанівка Сквирського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359028) про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,74 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена державним актом серії І-КВ №103950, кадастровий номер 3224084900:05:001:0017 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 29.04.2018 року.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко