Рішення № 79506017, 29.01.2019, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер: 728/581/18

Номер провадження 2/728/4/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кас»яненка ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

10.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кас»яненка С.І. про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за № 23, розташованою в будинку за № 7 по вул. Дружби м. Бахмач Чернігівської області. Позовні вимоги мотивувала тим, що є власником вказаної квартири на підставі договору дарування від 07.11.2017 року. В зв»язку зі зміною власника житла, відповідач відмовляється в добровільному порядку виселитися з даного житла, не несе витрат з утримання квартири, не сплачує за житлово-комунальні послуги, тому просить визнати його таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням, оскільки його реєстрація перешкоджає їй у здійсненні права власності.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, але надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач Кас»яненко С.І. в судове засідання не з’явився з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до положень п.2 ч.7 ст.128 та ч.11 ст. 128 ЦПК України. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Представнник відповідача - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився з невідомих причин, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином. Про причини нявки не повідомив.

Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України.

В зв»язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка являється власником квартири за № 23, розташованої в будинку за № 7 по вул. Дружби м. Бахмач Чернігівської області на підставі договору дарування квартири від 07.11.2017 року, відповідно до якого дарувальник ОСОБА_4 передала безоплатно, а обдарована ОСОБА_1 прийняла в дарунок зазначену квартиру, що підтверджується копією даного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 4-8).

Як вбачається зі змісту довідок за №1158 та № 03-08/819, виданих Бахмацькою міською радою Бахмацького району Чернігівської області 02.04.2018 року та 13.04.2018 року відповідно, відповідач зареєстрований у вищезазначеній квартирі (а.с. 9, 14).

Відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13.03.2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 30.05.2018 року, Кас»яненку С.І. відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Бахмацького районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_5, ОСОБА_6В та ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу частки квартири.

В судовому засіданні також встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності по 1/2 частці ОСОБА_7 та ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3180, відповідно до якого ОСОБА_8, що діє по дорученню від імені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, продав, а ОСОБА_7 і ОСОБА_4 купили квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.87).

Згідно з договором купівлі-продажу частки квартири від 22.03.2008 року, ОСОБА_6, що діяла по довіреності від імені ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_4 прийняла у власність 1/2 частку квартири за № 23, що знаходиться в м. Бахмач по вул. Дружби, 7 Чернігівської області. Договір посвідчений нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1246 (а.с.88).

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши у власність квартиру, у листопаді 2017 року позивачка неодноразово зверталася до Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області з приводу перешкод з боку Кас»яненка С.І. у користуванні власним житлом, а саме вищезазначеною квартирою, в зв»язку з тим, що останній змінив замки на вхідних дверях та першкоджав їй потрапити до власної квартири (а.с. 29,30).

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи, що власником квартири за № 23, розташованій в будинку за № 7 по вулиці Дружби м. Бахмач Чернігівської області з 07.11.2017 року є ОСОБА_1, а Кас»яненко С.І., який був зареєстрований у даному житлі на час набуття права власності позивачкою, не є членом сім»ї останньої, і його реєстрація перешкоджає позивачці у здійсненні права власності, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на житло є достатньою правовою підставою для зняття її з реєстрації при зверненні зацікавленої особи до відповідних органів в передбаченому законом порядку.

Відповідач Кас»яненко С.І. в судове засідання не з»явився та не спростував доводів позивачки.

Крім того, з відповідача на користь позивачки, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, слід стягнути 704 гривні 80 копійок в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 156 ЖК УРСР, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 253, 258-259, 263- 265ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кас»яненка ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.

ОСОБА_13»яненка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим прміщенням, а саме: квартирою за № 23, розташованою в будинку за № 7 по вулиці Дружби м. Бахмач Чернігівської області.

Стягнути з Кас»яненка ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок в рахунок повернення коштів по сплаті судового збору.

Позивачка: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Кас»яненко ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 29.01.2019 року.

Суддя О.І. Глушко