Рішення № 79505462, 25.01.2019, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/2048/18

Провадження № 2/674/132/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю:

секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

номер справи 674/2048/18

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2018 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщинимотивуючи тим, що 01 січня 2012 року померла її мама ОСОБА_3, яка проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, провул.Миру,9, Дунаєвецького району Хмельницької області.

Після її смерті залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 1,2017 га, яка розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського господарства, право власності якої посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №807618.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом, оскільки при житті ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла дочці ОСОБА_4, заповіт від 15 квітня 1999 року посвідчений секретарем виконавчого комітету Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №37, є не зміненим та не скасованим, дублікат заповіту позивачка отримала 21 вересня 2017 року, який зареєстрований в реєстрі за №1-52. Крім позивачки спадкоємцем за законом є її брат, який на спадщину не претендує, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався та звертатись не буде.

31 жовтня 2018 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_5 для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, що належало померлій, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, що належало ОСОБА_3, померлій 01 січня 2012 року, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв’язку з тим, що позивачка звернулась до нотаріальної контори після спливу строку для прийняття спадщини, встановленого чинним законодавством.

В установлений законом шестимісячний термін позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту вчиненого на її користь, з матір’ю не проживала на день смерті, про те, що мама склала заповіт на її користь не знала, їй про це повідомив брат та надав документи на майно, позивачка вважала, що мати склала заповіт на користь брата та він оформив спадщину після смерті матері, а тому звернулася до суду та просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_3, яка померла 01 січня 2012 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує, а також зазначив ,що на спадщину після смерті матері не претендує.

Відповідач: представник Дунаєвецької міської ради Хмельницької області в підготовче засідання не з‘явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву в якому позов визнав та просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 01 січня 2012 року померла ОСОБА_3, яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: с.Великий Жванчик, провул.Миру,9, Дунаєвецького району Хмельницької області одна, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та довідкою №02.18.01-11/1273 від 18 вересня 2017 року.

Спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст.ст.1223, 1233 ЦК України на майно померлої ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_4, що підтверджується копією дубліката заповіту від 15 квітня 1999 року, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №1-52, яким ОСОБА_3 заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_1, заповіт зареєстрований в спадковому реєстрі за № 37546798 від 17.10.2005р.

Судом встановлено, що позивачка в шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, не звернулася в нотаріальну контору, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31 жовтня 2018 року.

Згідно копії витягу зі Спадкового реєстру № 54687815 від 09.01.2019 року та повідомлення приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, яка померла 01.01.2012 року, приватним нотаріусом ОСОБА_5А не заводилася.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах – посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, згідно зі ст. 1269 ЦК України, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, пропустила строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту від 15.04.1999 року, складеного на її ім’я ОСОБА_3. Рідний брат позивачки, ОСОБА_2, який проживав біля матері не повідомив про існування заповіту.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові №6-496цс17 від 06.09.2017 року, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

ОСОБА_1, як єдиного спадкоємця за заповітом ОСОБА_3, не було повідомлено про існування заповіту, що, враховуючи встановлені вище обставини, слід визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому вимоги позову обґрунтовані і суд задовольняє їх.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 200, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1223, 1233, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_3, яка померла 01 січня 2012 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивачка: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Відповідач: Дунаєвецька міська рада Хмельницької області (місцезнаходження: м.Дунаївці вул.Шевченка,50 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714);

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер 225707432)

Повне судове рішення складено 25 січня 2019 р.

Головуюча:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук