Ухвала суду № 79503373, 25.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7319/15-к

Провадження № 1-в/461/22/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 року.

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові подання начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» (далі – Львівська УВП № 19) про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою засудженого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, вдівця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, засудженого вироком Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 121 КК України до 09 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Львівської УВП № 19 звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_1 від подальшого відбування у зв’язку з захворюванням останнього на тяжку хворобу. У поданні зазначено, що ОСОБА_1 в установі утримується з 10 квітня 2015 року. За час відбуття покарання порушень режиму утримання не допускав, в період перебування у Личаківській виправній колонії № 30 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, заохочень не має. Засудженому згідно з висновком лікарсько-консультативної від 02 січня 2019 року встановлено діагноз, що входить до Переліку захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Представники Львівської УВП № 19, Львівської багатопрофільної лікарні № 19 при установі виконання покарань в письмових заявах просили розгляд справи провести без їх участі, заяву просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення подання та звільнення засудженого від подальшого відбування покарання не заперечував, про що надав суду клопотання.

Засуджений ОСОБА_1 до суду доставлений не був, просив розгляд справи провести без його участі, подання задовольнити, про що суду було направлена його письмова заява.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 121 КК України до 09 років позбавлення волі.

На час винесення медичного висновку ОСОБА_1 відбув 4 роки 10 місяців 04 дні призначеного покарання.

Згідно ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КВК України подання про звільнення від відбування покарання внаслідок тяжкої хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилається висновок спеціальної лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.

В місцях позбавлення волі засуджений утримується з 10 квітня 2015 року. За час відбування покарання в місцях позбавлення волі за порушення режиму відбування покарання у Личаківській ВК-30 притягався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не мав. До Львівської багатопрофільної лікарні № 19 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області поступив 24 жовтня 2018 року з Личаківської виправної колонії (№ 30)» та в цей пріод режиму відбування покарання не допускав, заохочень та стягнень не має.

ОСОБА_1 згідно представленого висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого від 02 січня 2019 року має тяжкі захворювання, що перешкоджають подальшому відбуванню покарання, а саме: рак головки підшлункової залози з поширенням на печінкову артерію і портальне вену T4N1M1 (клініко-рентгенологічно); метастазування в лімфовузли черевної порожнини канцероматозний асцит – IV стадія, IV клінічна група; цироз печінки, мінімальної активності, клас А за Чайдлом-Пю; ІХС; дифузний кардіосклероз, стабільна стенокардія напруги, ФК II, НК Па, хронічний двобічний пієлонефрит, фаза загострення ХНН 0.

Відповідно до порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровя України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до цього порядку.

Зазначені у висновку захворювання, а саме: рак головки підшлункової залози з поширенням на печінкову артерію і портальне вену T4N1M1 (клініко-рентгенологічно); метастазування в лімфовузли черевної порожнини канцероматозний асцит – IV стадія, IV клінічна група; цироз печінки, мінімальної активності, клас А за Чайдлом-Пю, входять до затвердженого переліку.

Відповідно до роз’яснень у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу" №8 від 28 вересня 1973 року, звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю.

Номами частини 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу зобов’язання охороняти право кожної людини на життя. Обов’язками держави з реалізації права на життя, яке є найбільшим і найважливішим із соціальних та правових благ особистості, є створення належних умов для реалізації цього права.

Суд бере до уваги відсутність заохочень у засудженого в період відбування покарання, накладення на нього стягнення в період утримання у Личаківській виправній колонії, проте наявність тяжкої хвороби свідчить про потенційне істотне порушення прав ОСОБА_1 у разі продовження утримання в умовах позбавлення волі, загрожуватиме його життю. Тому, з урахуванням викладеного, з метою захисту основоположного права засудженого на життя, суд приходить до висновку про задоволення подання начальника установи та звільнення засудженого ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 84 КК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від подальшого відбування покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2016 року у зв'язку із захворюванням на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л.Д. Фролова